- •1. Праця як об”eкт вивч. Дисц. “Економiка працi I соц. Трудовi вiдн.”
- •2. Формування I розвиток предмета дисциплiни “Економiка працi I соц. Трудовi вiдн.”
- •5. Вiдтворення нас I його характеристики.
- •8.Трудовий потенцiал: сутнiсть, показники
- •9. Формування та розвиток трудевого потенцiалу.
- •10. Людський капiтал, як соцiально-економiчна категорiя.
- •11. Iндекс люд розвитку:метод визн,призн, сфера викор.
- •12. Сутнiсть категорii „праця" та II характеристики. Роль працi у розвитку людини I суспiльства.
- •13. Змiст та характер працi. Види працi та II характеристики.
- •14. Праця та науково-технiчний прогрес.
- •15. Гуманiзацiя працi
- •16. Управлыння суспыльною працею.
- •17. Поняття та сучасне розумiння сутностi соц-труд вiдносин
- •18. Мiсце соц-труд вiдносин в системi вiдносин ринковоi системи господарювання
- •19. Сторони соцiально-трудових вiдносин
- •20. Суб'eкти I органи соцiально-трудових вiдносин
- •21. Рiвнi соцiально-трудових вiдносин.
- •22. Характеристики предмета соц.-тр. Вiдносин.
- •23. Принципи функцiонування системи соц.-тр. Вiдносин.
- •24. Методи регулювання соц-труд вiдносин в умовах централiзованоi плановоi та ринковоi економiки
- •25. Критерii оцiнювання розвитку соц.-тр. Вiдносин.
- •26. Становлення нових за структурою та змiстом соц.-трудових вiдносин як складова реформування.
- •27. Регулювання соц.-тр. Вiдносин.
- •28. Взаeмодiя I спiвробiтництво сторiн, суб’eктiв I органiв, що представляють iнтереси держави, роботодавцiв I найманих працiвникiв, як як основа мех. Ф-ня системи ств.
- •29. Держава як суб’eкт ств.
- •30. Роботодавцi I iх роль у формуваннi I розвитку ств.
- •31. Мiжнародний профспiлковий рух: його еволюцiя та суч стан.
- •32.Сучасний стан профспiлкового руху в Украiнi.
- •33. Сутнiсть соц.Партнерства та його роль у функцiонуваннi ринковоi економiки.
- •34. Форми соцiального партнерства
- •35. Соц Партнерство в органiзацii.
- •36. Оцiнка стану соц партнерства в Украiнi I напрями його розвитку.
- •37. Зарубiжний досвiд сп, суч його форми, тенденцii розвитку.
- •38. Договiрне регулювання ств як провiдна складова соц.Партнерства.
- •39. Генеральна угода I II роль у регулюваннi ств.
- •40. Галузева угода: призначення, структура, змiст.
- •41. Регiональна угода: призначення, структура, змiст.
- •42.Ринок працi як пiдсистема ринковоi економiки.
- •43. Механiзм функцiонування ринку працi.
- •44.Сегментацiя рп.
- •45.Гнучкiсть I жорсткiсть рп.
- •46. Нацiональнi ринки працi: спiввiдношення внутрiшнього I зовнiшнього.
- •47. Елементu ринку працi
- •48. Функцii рп.
- •49.Робоча сила як обeкт купiвлi продажу.
- •50. Попит I пропозицiя на ринку працi
- •51. Характеристика конюктури ринку.
- •52. Типи та види ринкiв працi.
- •53. Регулювання ринку працi.
- •55. Пасивна I активнi полiтика на рп.
- •57.Форми та види зайнятостi
- •58. Державна полiтика зайнятостi
- •59. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
- •60.Глобалiзацiя економiки та II вплив на зайнятiсть
- •61. Сучаснi тенденцii у сферi зайнятостi.
- •62. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. Наслiдки.
- •63. Причини формування безробiття.
- •64. Показники, що характеризують рiвень безробiття.
- •65. Умови надання статусу безробiтного.
- •66. Сутнiсть закону Оукена.
- •67. Iндивiдуальний трудовий договiр як форма регулювання вiдносин зайнятостi.
- •68. Колективний договiр I його роль у регулюваннi соц.- трудових вiдносин зайнятостi.
- •70. Державнi гарантii в сферi зайнятостi.
- •72. Трудовi показники, iх взаeмозв'язок I вплив на ефективнiсть дiяльностi суб'eктiв господарювання
- •73. Види планiв з працi.
- •74. Планування працi на макро- I мезорiвнях
- •75. Показники працi як складова бiзнес-плану.
- •76. Методи планування трудових показникiв на рiвнi пiдприeмства
- •77. Розробка планiв з продуктивностi працi, чисельностi персоналу, фонду заробiтноi працi
- •78. Планування соцiального розвитку трудових колективiв
- •79. Сутнiсть, змiст, завдання I значення органiзацii працi
- •80. Принципи органiзацii працi
- •82. Органiзацiя працi на макро- I мезорiвнях.
- •83. Характеристика склад органiзацii працi на рiвнi пiдпр
- •84. Орг-цiя працi на робочому мiсцi.
- •85. Умови працi: сутнiсть I значення.
- •86. Умови працi та фактори iх формування
- •88. Нормування працi як провiдна складова II орг-цii.
- •89. Функцii нормування працi.
- •90. Об'eкти нормування працi.
- •91. Нормування як засiб регламентування трудовоi дiяльностi.
- •92. Класифiкацiя втрат робочого часу
- •93. Методи нормування працi.
- •94. Види норм працi.
- •95. Методи дослiдження трудових процесiв.
- •96. Методи встановлення норм.
- •97. Критерii I показники ефективностi органiзацii працi.
- •98. Сутнiсть продуктивностi I продуктивностi працi.
- •99. Значення продуктивностi працi для соцiально-економiчного розвитку суспiльства
- •100. Продуктивнiсть працi, II iнтенсивнiсть
- •101. Показники I методи вимiру продуктивностi працi
- •102. Фактори продуктивностi та iх класифікація
- •103. Резерви зростання продуктивностi праці
- •104. Теоретико-методологiчнi аспекти ефективностi працi
- •105. Програмно-цiльовi методи пiдвищення продуктивностi праці
- •106. Економiчнi закони, що регулюють розподiльчi вiдносини в ре
- •107. Сутнiсть доходiв населення
- •108. Номiнальнi I реальнi доходи
- •109. Рiвень життя
- •110. Заробiтна плата
- •111. Сутнiсть I дiалектика взаeмозв`язку категорiй …
- •113. Мiжнародна класифiкацiя витрат на рабочу силу
- •114. Еволюцiя полiтика доходiв у свiтовiй практиці
- •115. Функцii зп
- •116. Чинники що впливають на рiвень I динамiку зп
- •117. Органiзацiя зп II принципи та елементи
- •118. Характеристика елементiв озп на пiдприeмствi
- •119. Тарифне нормування оплати працi
- •120. Системи винагороди за працю
- •123. Суть та значення аудиту у сферi працi
- •124. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.
- •126. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення
- •127. 3Авдання монiторингу соцiально-трудовоi сфери
- •131. Умови I охорона працi як напрями монiторингу соц.-трудовоi сфери.
- •132. Доходи I рiвень життя населення як складовi монiторингу соц.-трудовоi сфери.
- •133. Мiжнародна органiзацiя працi(моп) в сучасному свiтi:цiлi, завдання, структура.
- •134. Органiзацiя дiяльностi моп
- •135. Механiзм нормотворчоi дiяльностi моп
- •136. Глобалiзацiя свiтовоi економiки та II вплив на соцiально-трудовi вiдносини.
133. Мiжнародна органiзацiя працi(моп) в сучасному свiтi:цiлi, завдання, структура.
МОП (мiжнародна органiзацiя працi) була створена у 1919 р. як автономна iнституцiя при Лiзi Нацiй, а з 1946 р. — як перша спецiалiзована установа ООН (органiзацiй об’eднаних нацiй). Штаб-квартира МОП-МБП (мiжнародне бюро працi у Женевi, Швейцарiя. Головною метою МОП, згiдно з ii Статутом, e сприяння встановленню миру на основi соцiальноi справедливостi, полiпшення умов працi i життя працiвникiв усiх краiн. До основних напрямiв дiяльностi МОП належать: участь у мiжнародно-правовому регулюваннi працi шляхом розроблення та ухвалення нормативних актiв (конвенцiй i рекомендацiй) з питань умов працi i життя працiвникiв; Розроблення та здiйснення мiжнародних цiльових програм, спрямованих на вирiшення важливих соцiально-трудових проблем (зайнятiсть, умови працi та iн.), Надання допомоги державам-членам МОП в удосконаленнi нацiонального трудового законодовства, професiйно-технiчноi пiдготовки працiвникiв, полiпшення умов працi тощо шляхом здiйснення мiжнародних програм технiчного спiвробiтництва, проведення дослiдницьких робiт та видавничоi дiяльностi. Органiзацiя намагаeться найбiльшою мiрою сприяти вирiшенню таких завдань: 1. повна зайнятiсть i пiдвищення життeвого рiвня; 2. розширення системи соцiального забезпечення з тим, щоб надати його всiм, хто потребуe такого захисту, i повне медичне обслуговування; 3. необхiдний захист життя i здоров’я трудящих всiх професiй; 4. захист добробуту матерi i дитини; 5. забезпечення необхiдного харчування, житла, можливостей у галузi загальноi i професiйноi освiти.
134. Органiзацiя дiяльностi моп
МОП – це спецiалiзована агенцiя ООН, яка займаeться поширенням соцiальноi справедливостi та мiжнародно визнаних людських та трудових прав. Вона була органiзована у 1919 роцi та e результатом Версальськоi угоди.
У своiй дiяльностi МОП використовуe рiзнi форми. З них можна видiлити три головнi:
1. Розробка та прийняття мiжнародних трудових норм, конвенцiй та рекомендацiй та контроль за iх виконанням.
2. Надання краiнам допомоги у вирiшеннi соцiально-трудових проблем (в МОП таку роботу називають технiчним спiвробiтництвом).
3. Проведення дослiджень та здiйснення публiкацiй по соцiально-трудовим проблемам.
Розробка конвенцiй та рекомендацiй та контроль за iх використанням e головною та займаe центральне мiсце у всiй дiяльностi МОП. Для досягнення своiх основних цiлей та задач МОП розробляe мiжнароднi програми, направленi на покращення умов працi та життя працiвникiв, пiдвищення можливостей зайнятостi та пiдтримку основних прав людини, вдосконалення загальноi та професiйноi освiти та iнше. Основою для здiйснення такоi полiтики e мiжнароднi трудовi норми.
135. Механiзм нормотворчоi дiяльностi моп
Для досягнення своiх основних цiлей та задач МОП розробляe мiжнароднi програми, направленi на покращення умов працi та життя працiвникiв, пiдвищення можливостей зайнятостi та пiдтримку основних прав людини, вдосконалення загальноi та професiйноi освiти та iнше. Основою для здiйснення такоi полiтики e мiжнароднi трудовi норми.
Весь процес нормотворчоi дiяльностi МОП вiд розробки, прийняття норм до контроля за iх використанням та поширенням обумовлений принципом три партiйностi, суть якого полягаe у постiйному пошуку згоди мiж органами державноi влади, роботодавцями та працiвниками.
Створення мiжнародних трудових норм (конвенцiй та рекомендацiй) починаeться iз вибору теми та включення питання про ii вироблення у порядок денний Мiжнародноi конференцii працi. У бiльшостi випадкiв питання розробки та прийняття норм проходить двократних розгляд, тобто обговорюeться на двох послiдовних сесiя Конференцii. Пiсля розгляду попередньоi доповiдi урядами держав готуeться доповiдь для першого обговорення на Конференцii на пленарному засiданнi або в комiтетi. Виробленi проекти конвенцiй та рекомендацiй знову розглядаються урядами, та на основi вiдповiдей готуeться остаточна доповiдь, яка включаe текст конвенцiй та рекомендацiй. Пiсля розгляду комiтетом, вони обговорюються Конференцieю. У разi виникнення необхiдностi у додатковому iх обґрунтуваннi, трудовi акти передаються Редакцiйному комiтету. Пiсля цього проводиться остаточне голосування про прийняття документiв. Для утвердження конвенцiй та рекомендацiй необхiдна бiльшiсть у двi третi голосiв присутнiх делегатiв.