Заняття №4

Тема. Видові та вікові особливості будови хребців різних відділів хребетного стовпа.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння видових особливостей будови хребців шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового відділів хребетного стовпа (коня, великої рогатої худоби, свині, собаки).

Матеріальне забезпечення. Набори хребців різних відділів хребетного стовпа та скелети різних видів свійських тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Під час викладення матеріалу, насамперед, необхідно акцентувати увагу на тих специфічних ознаках хребців, котрі мають вирішальне значення при визначенні їх видової приналежності.

Підкреслити, що під час визначення видових особливостей першого шийного хребця – атланта – вирішальне значення мають кількісна характеристика та специфічність розташування отворів на його крилах.

Далі, користуючись схемою 6, розглянути видові особливості атланта.

Схема 6.

Видові особливості атланта

Вид тварин	Кількість пар отворів
Собака	дві пари отворів: хребцевий і поперечний, замість крилового отвору є крилова вирізка, що розташована на краніальному краю крил
Свиня	дві пари отворів: криловий і хребцевий та міжпоперечний канал (починається каудально в основі крил, закінчується в криловій ямці)
Велика рогата худоба	дві пари отворів: криловий і хребцевий, поперечний отвір відсутній
Кінь	три пари отворів: хребцевий, поперечний і криловий

Специфічними ознаками другого шийного хребця, за якими визначають видові особливості, є форма зубоподібного відростка та гребеня. Посилаючись на схему 7, визначити видові особливості епістрофея.

Схема 7.

Видові особливості епістрофея

Вид тварин	Характерні ознаки
	Форма зубоподібного відростка	Форма гребеня
Собака	циліндричний	гребінь спрямований краніально, нависає над зубом
Свиня	конусоподібний	гребінь крило- або вітрило-подібний, має каудальний напрям
Велика рогата худоба	порожнистий напівциліндр	гребінь у вигляді прямокут-ної пластинки
Кінь	наповнений напівциліндр	масивний гребінь каудально роздвоюється і зростається з каудальними суглобовими відростками

Далі підкреслити, що типові та шостий шийні хребці, насамперед, розрізняють за особливостями будови поперечнореберних (реберних) відростків та ступенем вираження голівки і ямки, у деяких видів тварин також звертають увагу на інші специфічні для них ознаки. Для зручності і полегшення визначення видової приналежності типових та шостого шийних хребців свійських тварин умовно розділити на дві групи: А – собака і кінь, Б – свиня і велика рогата худоба.

Користуючись схемами 8 та 9 виділити видові особливості будови типових та шостого шийних хребців. Схема 8.

Видові особливості типових шийних хребців

Група	Вид тварин	Характерні ознаки
		Особливості будови поперечнореберного відростка	Ступінь вираження голівки і ямки	Інші видові специфічні ознаки
А	Собака	розгалужується в одній площині – парамедіанній або парасагітальній; ре-берний відросток спрямований крані-ально, поперечний - каудально	голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо	є пластинчасті ос-тисті відростки (крім третього шийного)
	Кінь		голівка і ямка добре виражені	замість остистого відростка горбистість
Б	Велика рогата худоба	розгалужується в різних площинах: поперечний у фрон-тальній, а реберний – у парасагітальній	голівка і ямка добре виражені
	Свиня		голівка і ямка плоскі	- в основі поперечно-реберного відростка є дорсо-вентральний отвір; - реберні відростки у вигляді прямокутної пластинки, черепице-подібно накладаються один на одного

Таким чином, у групі А – собака і кінь загальною ознакою є наявність двогілкових поперечнореберних відростків, які знаходяться в одній горизонтальній площині (поперечні відростки спрямовані каудально, а реберні – краніально), проте в собак голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо, а в коня – вони добре виражені. До інших специфічних ознак, котрі мають значення під час визначення видової приналежності хребців, відносять у собак наявність пластинчастих остистих відростків (окрім третього шийного), а в коня – горбистості замість остистого відростка. Для групи Б – свиня і велика рогата худоба спільною рисою є двогілкові поперечнореберні відростки, що лежать у різних площинах (поперечні відростки у фронтальній площині, а реберні – в парасагітальній, вентрально від поперечних), проте у великої рогатої худоби голівка і ямка виражені добре, а в свині – вони плоскі, крім того в цього виду тварин в основі поперечнореберних відростків є дорсовентральний отвір, що є для них додатковою специфічною ознакою.

Схема 9.