Між пластові напірні підземні води
Рис 3. Умови залягання артезіанських водоносних горизонтів:
а- 'моноклінальне залягання; б — двоповерхове мульдоподібне розташування артезіанських водоносних горизонтів; 1, 2, 3 — водоносні горизонти; 4, 5,6 – п’єзометричні лінії напірних горизонтів: Н1- Н2. Н3 – напори
Артезіанські води – це напірні води, що залягають на значній глибині між шарами водонепроникних порід. При розкритті буровими свердловинами (артезіанськими колодязями) вони піднімаються вище покрівлі водопроникного водоносного пласта і при достатній висоті напору виливаються на поверхню.
Водоносні пласти можуть бути складені пісками, вапняками, пісковими та іншими породами. Водоносний горизонт АА︱ і ВВ︱ (область живлення) виходить на денну поверхню. Через ці ділянки надходять атмосферні і поверхневі води, які живлять водоносний горизонт.
Рівень до якого вода піднімається у свердловині, що розкрила напірний водоносний горизонт, називається п’єзометричним рівнем.
Лінії, що з’єднують на карті точки з однаковими відмітками п’єзометричного рівня, називається гідроп’єзоізогіпси.
Артезіанські води дістали свою назву від старої латинської назви провінції Артуа у Франції (Артезія), де вони вперше були використані для водопостачання у 12 столітті. Найглибша артезіанська свердловина знаходиться в Австралії. ЇЇ глибина сягає 2 км.
Геологічні структури, де залягають артезіанські водоносні горизонти, називаються артезіанськими басейнами. Площа поширення АБ коливається від кількох десятків до сотень тисяч км2
Основні артезіанські басейни України
Волино-Подільский артезіанський басейн (пн-зх України). Характеризується широким розповсюдженням слабо мінералізованих (до 1 г/л) прісних вод, гідрокарбонатно-кальцієвих вод тріщинного типу у відкладах крейди.
Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн розташований у пд частині Білорусі, на значній площі України та деяких областях Росії. Загальна площа басейну 350тис.км2. Напірні прісні (слабомінералізовані) води залягають у відкладах (головним чином пісках) юрської, крейдяної та нижньотретинної систем. Відрізняється поверховим розвитком водоносних горизонтів і комплексів, найбільше значення з яких для водопостачання мають четвертинні, палеогенові, крейдові та юрські.
Причорноморський артезіанський басейн, підземні води якого знаходяться у відкладах антропогену, неогену, палеогену і крейди має складну гідрогеологічну структуру. Часто спостерігається формування солоних вод і розсолів (мінералізація понад 10—30 г/л). Води хлоридного складу з високим вмістом брому і йоду. Для господарсько-питного водопостачання найбільше використовують неогеновий горизонт.
Значення артезіанських вод
Режим АВ майже не змінюється. Продуктивність свердловин коливається в залежності від місцевих умов. Артезіанські води мають надзвичайне н/г значення. Їх використовують головним чином для водопостачання, тому що в гігієнічному відношенні вони найкращі. Відень стоїть на Дунаї , але споживає питну воду з свердловин, що розташовані за 100км в альпійських луках.
Діючим законодавством заборонено вживання прісних підземних вод не для пиття, однак у 30 містах України більше половини загальної кількості підземних вод все ще використовують для технічних потреб.
В Україні нараховується 110 тисяч свердловин