- •1. Поняття про зрошувальну систему та вимоги до неї
- •Зрошувальні системи повинні забезпечувати
- •Класифікація зрошувальних систем за геоморфологічним розташуванням:
- •Класифікація зрошувальних систем за конструкцією зрошувальної мережі:
- •Класифікація за способом водоподачі:
- •Класифікація зрошувальних систем за ступенем капітальності:
- •До складу зрошувальної системи входять, як правило, наступні елементи
- •Конструкції каналів:
- •Причини втрат води
- •Найбільші зрошувальні системи в Україні
- •1.1. Найбільші зрошувальні системи України
- •1. Каховська зрошувальна система
- •2. Інгулецька зрошувальна система
- •3. Краснознам’янська зрошувальна система
- •4. Зрошувальні масиви в зоні Північно-Кримського каналу
- •5. Дунай-Дністровська зрошувальна система
- •6. Татарбунарська зрошувальна система
- •7. Фрунзенська зрошувальна система
- •8. Північнорогачицька зрошувальна система
- •9. Приазовська зрошувальна система
- •10. Сірогозька зрошувальна система
- •11. Південнобузька зрошувальна система
- •12. Магдалинівська зрошувальна система
- •13 Нижньоднісровська зрошувальна система
- •14. Салгірська зрошувальна система
- •15. Жовтнева зрошувальна система
- •16. Явкинська зрошувальна система
- •17. Царичанська зрошувальна система
10. Сірогозька зрошувальна система
Сірогозька зрошувальна система розташована на землях Херсонської та Запорізької областей. Будівництво її розпочато в 1986 р. і здійснювалось трьома чергами за загальній площі 116,4 тис. га. Площа зрошення першої черги становить 51,6 тис. га, другої – 39,2, третьої – 35,6 тис. га.
Зрошення першої та другої черг системи здійснюється із Сірогозького магістрального каналу, до якого вода подається насосною станцією, розташованою на ПК 29+50 Головного Каховського магістрального каналу.
Перша черга системи (північна частина масиву) забезпечується зрошувальною водою безпосередньо з Каховського водосховища, на березі якого планується спорудження другої насосної станції.
Поверхня зрошуваного масиву рівнинна, розчленована балками і тимчасовими водотоками, є невеликі поди. Ґрунтовий покрив представлений переважно південними чорноземами і темно-каштановими ґрунтами, а у подах – темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями і глеєсолодями. Ґрунтоутворюючі породи є лесовидні суглинки. Глибина залягання ґрунтових вод – 18-22 м.
З магістрального каналу вода надходить до розподільних каналів і за допомогою насосних станцій підкачки – до закритої міжгосподарської та внутрішньогосподарської мережі. Зрошення здійснюється дощувальними машинами «Кубань», «Фрегат», «Дніпро».
Для зменшення втрат води магістральний канал системи побудовано з горизонтальним дном і повною акумуляцією технологічних скидних вод. Технологічний процес водорозподілу та поливу автоматизовано і об’єднано в єдину систему автоматичного диспетчерського управління Каховської зрошувальної системи.
11. Південнобузька зрошувальна система
Південно бузька зрошувальна система – зрошувальна система у Миколаївському і Веселинівському районах Миколаївської області. Будівництво здійснено у 1968-1975 рр. Площа зрошуваних земель – 12,2 тис. га Поверхня рівнинна, розчленована, яружно-балковою мережею, із загальним похилом на південь (різниця відміток переважно 25-30 м). Ґрунти незасолені, представлені чорноземами звичайними малогумусними. Геологічний розріз складається з пліоценових антропогенових відкладень, верхня частина яких – переважно легкі та середні лесові суглинки. Водоносний горизонту розташований у центральній і західній частинах масиву – на глибині 6-8 м, у східній – понад 18-20 м.
Джерелом зрошення системи є р. Південний Буг, воду з якої насосною станцією (продуктивністю 6,5 м3/с) двома нитками напірного водоводу (довжиною 2,24 км) подають на висоту 104,4 м у магістральний канал (довжиною 16,6 км). Канал діє за схемою автоматичного водорегулювання «по верхньому б’єфу», що забезпечує надійний водорозподіл зверху вниз. Акумулювання технологічних скидів води здійснюється у водосховищі, спорудженому у балці Березовій, і воду у водосховище подають аварійним трубчастим водоскидом (довжиною 4,5 км). Канали, що підводять воду, (загальна довжина – 19,3 км) від магістрального каналу до насосних станцій підкачки є водночас міжгосподарськими розподільниками.
Щоб зменшити шкідливий вплив системи на природне середовище виконано такі природоохоронні заходи:
магістральний канал облицьовано протифільтраційними залізобетонними плитами, укладеними на поліетиленову плівку;
міжгосподарські розподільники збудовано у залізобетонних трубах, внутрішньогосподарську мережу – із сталевих та азбестоцементних труб;
на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод (1,1 тис. га) побудовано горизонтальний дренаж;
уздовж каналів і меж сівозмін насаджено лісосмуги.