1.3. Економічний кругообіг в Україні

В Україні процес формування ринкових умов і перехідний характер економіки наклали свій відбиток на загальну організацію грошового обігу. На мікрорівні рух грошей як капіталу тільки-но розпочався. Суттєвою перепоною на цьому етапі розвитку грошового обороту стає ще слабкий рівень організації банківської системи. Активна акумуляція тимчасово вільних коштів і використання їх як капіталу стримується не тільки рівнем доходів населення, але й недостатньою стабільністю банківської системи, і як наслідок, і певною недовірою населення до цих фінансових посередників. Важливою проблемою організації грошового обігу на макро- рівні є той факт, що в державі протягом уже більше десяти років її незалежного існування має місце таке явище, як заборгованість по заробітній платі. Сягаючи величезного розміру (у 1999 році заборгованість дорівнювала 6,7 млрд. грн.), вона стримує рух товарів та послуг. І хоча з 2000 р. з початком певного піднесення в економіці загальна заборгованість по заробітній платі стала суттєво зменшуватись, вона ще залишається значною, а це помітно гальмує процес суспільного відтворення. Означена проблема посилюється низьким рівнем заробітної плати в основних галузях народного господарства і повільними темпами вирішення цієї проблеми. Так, середня заробітна плата в нашій державі в 2004 р. склала усього 590 грн. На макрорівні грошовий обіг в Україні характеризується також недостатньо високим рівнем організації впливу держави на економічні процеси через грошову сферу. Це пояснюється як недосконалістю правового поля, у межах якого здійснюється рух грошей, так і незавершеністю ринкових перетворень. Не останню роль щодо цього відіграє й відсутність досвіду в організації державного регулювання саме в умовах ринкової економіки з урахуванням тих особливостей, які притаманні економіці України.[18]

2. Грошовий обіг і кредит. Зв’язок між ними

Аналіз питань про економічну суть і функції грошей, про грошові системи, їхні типи та складові елементи, про функціонування валютних відносин тощо дає змогу звернутися до розгляду ще одного важливого інструмента ринкового господарства кредиту. У ринковій економіці гроші мають перебувати в постійному русі. Тимчасово вільні грошові кошти повинні негайно надходити на ринок позичкових капіталів, акумулюватися в кредитно-фінансових установах, а потім ефективно розміщуватися в тих галузях економіки, де в них є нагальна потреба. Це досягається за допомогою особливої форми руху грошей у ринковому господарстві — кредиту. Кредит являє собою форму руху позичкового капіталу, що здійснюється на засадах строковості, поворотності, платності. Кредит виникає на певному етапі розвитку людського суспільства і вдосконалюється одночасно з розвитком грошей і товарного виробництва. Винайдення кредиту поряд з винайденням грошей вважається одним з найгеніальніших відкриттів людства.

2.1.Економічна суть кредиту

Кредит (від лат. credutum - позичка, борг) за своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення являє собою одну з найскладніших і найдавніших економічних категорій товарно-грошових відносин. Визначальне значення для кредиту має така його ознака, як зворотний, відшкодувальний рух вартості. На поверхні економічних явищ кредит виступає як передача в тимчасове користування матеріальних цінностей у грошовій або товарній формах. Позичена вартість може мати грошову форму, форму наданих товарів, виконаних робіт, послуг. Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є такі:

• учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними;

• кредитні відносини є добровільними та рівноправними;

• кредитні відносини не змінюють власника цінностей;

кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей). Проте вони не є еквівалентними;

Отже, тільки за умов економічної самостійності суб'єктів, добровільності, рівноправності та взаємної вигоди можливе функціонування кредитних відносин. Ці риси кредитних відносин роблять їх внутрішньо адекватними, відповідними ринковим відносинам, зумовлюють розвиток кредиту на ринкових засадах.[20]