
- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни
- •Розділ1. Сучасний стан агроландшафтів України (огляд літератури)
- •1.2.Земельні угіддя як основний елемент кількісного обліку
- •1.3.Сільськогосподарські угіддя та їх складові частини
- •1.4. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Деградація земель
- •Розділ 2. Програма, методика та умови проведення досліджень
- •2.1. Мета і завдання досліджень
- •2.2. Структура земельних угідь досліджуваних навчально-дослідних господарств нуБіП
- •2.2.1. Характеристика земельних угідь ндг «Великоснітинське»
- •2.2.2. Характеристика земельних угідь ндг «Ворзель»
- •2.3. Методичні підходи щодо визначення екологічної стійкості земельних угідь
- •Розділ 3. Аналіз екологічної стійкості агроландшафтів господарств нубіп україни
- •3.1. Структура земельних угідь в Україні
- •3.2. Екологічний аналіз змін структури земельних угідь ндг «Великоснітинське» за останнє десятиліття
- •3.3. Екологічний аналіз структури земельних угідь ндг «Ворзель»
- •3.4. Шляхи оптимізації агроландшафтів
- •Розділ 4.Охорона праці
- •4.2. Виробнича санітарія
- •4.3 Техніка безпеки під час проведення польових досліджень
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 2. Програма, методика та умови проведення досліджень
2.1. Мета і завдання досліджень
Метою магістерської роботи було дослідження і оцінка екологічної стійкості агроландшафтів навчально-дослідних господарств, які входять до структури НУБіП України, а саме – НДГ «Великоснітинське ім. О.В. Музиченка» та НДГ «Ворзель», а також шляхи поліпшення їх стійкості.
Реалізацію поставленої мети передбачено досягти на основі вирішення таких завдань:
висвітлення сутності екологічної стійкості земельних угідь та обґрунтування системи показників оцінки;
дослідження сучасного стану земельних угідь, їх структури на прикладі наведених господарств;
визначення коефіцієнту екологічної стійкості земельних угідь та оцінка ступеня впливу на неї різних природних та антропогенних факторів;
обґрунтування рекомендацій щодо підвищення екологічної стійкості земельних угідь на даних територіях.
2.2. Структура земельних угідь досліджуваних навчально-дослідних господарств нуБіП
Як об’єкт досліджень використовуються результати агроекологічного обстеження земельних угідь Великоснітинського НДГ ім. О.В. Музиченка та НДГ «Ворзель».
2.2.1. Характеристика земельних угідь ндг «Великоснітинське»
Історія відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Великоснітинського навчально-дослідного господарства ім. О.В.Музиченка” бере свій початок від колгоспу імені Калініна, який був організований в 1950 році шляхом об’єднання чотирьох колгоспів (ім. Калініна, ім. Чапаєва, ім. Леніна та ім. 1-го Травня). В березні 1960 року цей колгосп був приєднаний до Триліського відгодівельного пункту і реорганізований в Триліський радгосп Київського раднаргоспу Українського тресту по відгодівлі худоби Міністерства промисловості м'ясних та молочних продуктів УРСР.
Господарство розміщене на північному правобережжі Лісостепу. В геоморфологічному відношенні це Придніпровська височина. За природними умовами ця місцевість входить дo складу Фастівського природно- сільськогосподарського агрогрунтового району. Спеціалізацією НДГ “Великоснітинське” є у рослинництві - вирощування та реалізація зернових, зерново-бобових культур i цукрових буряків, у тваринництві - молока та м’яса.
Рельєф НДГ „Великоснітинське” - слабохвиляста рівнинна розчленована річками та болотами. Через територію господарства протікає p. Стугна. На більшій частині ґрунтові води залягають на глибині 10-16 м, місцями дo 20 м, в широких замкнутих впадинах на 4-5 м, a на заплавах 1-2 м.
Клімат місцевості НДГ „Великоснітинське” помірно-континентальний [1] з середньорічною температурою повітря біля +7 0С, атмосферних опадів випадає 450-500 мм, що обумовлює періодично промивний тип водного режиму з гідротермальним коефіцієнтом ~ 1. Середня температура у серпні +24 0С, у січні -26 0С. Абсолютні максимум температури повітря за рік +37 0С i мінімум - 34 0С.
Сніговий покрив нестійкий. Середня потужність не перевищує 30 см. Середньобагаторічна глибина промерзання ґрунту 45 см. В зимовий період можливі відлиги, що сприяє утворенню льодової кірки.