Перша допомога при вивихах

Вивих – це стійке зміщення кісток у суглобі, коли суглобні поверхні кісток перестають торкатися одна одної частково або повністю. При вивихах змінюється форма суглоба, вивихнута частина тіла набуває неприродного положення. Потерпілий відчуває різкий біль.

При вивихах необхідно забезпечити нерухомість кінцівки в ушкодженому суглобі, для цього на нього накладають шину або фіксувальну пов’язку. Вивих не вправляють, а потерпілого доставляють до медичного закладу.

Перша допомога при переломах

Перелом – це пошкодження кісток з порушенням їх цілісності.

Переломи бувають відкритими (з пошкодженням шкіри) і закритими (із збереженням цілісності шкіри),а також зі зміщенням та без зміщення. Найчастіше зустрічаються переломи довгих кісток кінцівок. Ознаки перелому: різкий біль, неможливість використання кінцівки, набряк та крововиливу зоні перелому.

Допомога: фіксування кісток в місці перелому (іммобілізація); протишокові заходи (може настати больовий шок); транспортування потерпілого у медичний заклад. Ні в якому разі не можна самому вправляти зламану кінцівку.

Для іммобілізації кінцівки використовують стандартні шини або відповідний підручний засіб. Довжина шини повинна бути такою, щоб вона заходила за ті два суглоби кінцівки, між якими стався перелом. Шину прив’язують у кількох місцях (бинтом, шматком тканини, паском) не надто туго, разом з тим так, щоб шина була нерухомою.

При відкритому переломі зупиняють кровотечу, на рану накладають стерильну пов’язку і фіксують місце перелому за допомогою шини.

При переломі ребер потерпілому боляче дихати, кашляти та рухатися. Насамперед, треба щільно накласти тугу пов’язку на грудну клітину під час видиху.

Перша допомога при забиттях

Забиття – це механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри. Для послаблення болю та зменшення припливу крові до ушкодженого місця необхідно якнайшвидше прикласти холод (лід, сніг, проточну воду, холодну ванночку чи компрес).

Перша допомога при опіках

Опік – це ушкодження тканин тіла внаслідок дії тепла.

Опіки поділяють на:

- термічні, що виникають внаслідок вогню, пари, гарячих предметів або речовин;

- хімічні, що виникають внаслідок дії кислот і лугів;

- електричні, що виникають внаслідок дії електричного струму чи електричної дуги;

- такі, що виникають внаслідок дії сонячного чи радіактивного випромінювання.

За наслідками ураження опіки поділяють на чотири ступеня:

I - шкіра почервоніла, набрякла; II – з’явилися пухирі; III- шкіра відмирає; IV- відмирають і обвуглюються м’язи, сухожилля, обвуглюються кістки. При I та II ступенях на обпечене місце накладають стерильну пов’язку, змочену розчином марганцевокислого калію, або змащують спиртом, одеколоном; при III та IV ступенях опіку накладають суху стерильну пов’язку або загортають потерпілого в чисту тканину.

Перша допомога при термічних опіках: перш за все необхідно припинити дію уражаючого чинника (вогню, пари, гарячих предметів або речовин), потім - зняти тліючий одяг. При обмеженому термічному опіку слід відразу розпочати охолодження місця опіку проточною водою протягом 10-15 хвилин. Після цього на обпечене місце накладають стерильну пов’язку. Для зменшення болю застосовують знеболюючі засоби (анальгін). Після цього необхідно звернутись до лікаря. При сильних опіках окропом негайно обливають уражені місця великою кількістю холодної води. Не можна відривати пухирі чи знімати шкіру з обпечених місць, а також змащувати рани жиром, олією, мазями. До прибуття швидкої допомоги на обпечені місця необхідно накласти стерильні пов’язки.

Перша допомога при хімічних опіках: уражені місця необхідно відразу промити великою кількістю холодної проточної води протягом 5-10 хвилин. Після цього при опіках шкіри кислотою на уражене місце накладають пов’язку, просочену 5%-ним розчином питної соди (1 чайна ложка на одну склянку води), а при опіках лугом – пов’язку, просочену 2%-ним розчином оцтової чи борної кислоти. Подальша допомога така як і при термічних опіках.

Перша допомога при перегріванні:

Надмірне перебування на сонці шкідливе всім: його промені можуть викликати значні опіки шкіри, перегрівання, сонячний і тепловий удар. Особливо обережними повинні бути люди ослаблені, перевтомлені, із серцево-судинними захворюваннями, ожирінням. Легко перегріваються діти і люди літнього віку.

Розвивається тепловий удар гостро. Сприяють перегріванню не тільки висока температура і вологість повітря, але й фізичне перенапруження, вживання алкоголю, переїдання.

Перші ознаки теплового удару - головний біль, нудота, слабкість, запаморочення. Нерідко буває блювота, з'являється сухість у роті, сильна спрага, обличчя стає червоним, прискорюється пульс, стає частішим поверхневе дихання, людина скаржиться на неприємні відчуття в районі серця. При легкій формі удару температура тіла підвищується трохи до 37,5 ^о, при більш важкій до 39-41^о.

Якщо людина довгий час знаходиться на сонці з непокритою головою, може трапитися сонячний удар. Перші ознаки приблизно ті ж, що і при тепловому ударі, потім приєднується шум у вухах; у потерпілого тремтять руки і ноги. Червоніє обличчя, різко частішають серцебиття і дихання, підвищується температура тіла до 38-40^о.

У важких випадках при тепловому і сонячному ударі людина знепритомніє, може статися зупинка дихання і серця.

Треба терміново викликати машину швидкої допомоги або доставити потерпілого в лікувальну установу, надавши йому першу допомогу.

Передусім потерпілого вкладають у тіні, в прохолодному місці так, щоб голова знаходилася на одному рівні з тулубом. Обтирають тіло мокрим рушником, на лоб кладуть холод (пузир з льодом або холодний компрес). Якщо людина у свідомості, можна напоїти її холодною водою, краще підсоленою (половина чайної ложки на склянку води), піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом.

Якщо різко порушується серцева діяльність і зупиняється дихання, треба розпочати реанімаційні заходи (штучне дихання та непрямий масаж серця).