Таблиця 2.11 Розрахунок постійних витрат

Варіант розрахунку	Капітальні вкладення на спорудження ліній мережі, Кл, тис.грн (табл. 3.1)	Норми відрахувань від капітальних вкладень на експлуатацію ліній, рл, %	Щорічні затрати на ЛЕП, Зл, тис.грн/рік (3.9)	Капітальні вкладення на устаткування, Куст, тис.грн (табл.3.4)	Норми відрахувань від капітальних вкладень на експлуатацію устаткування, руст, %	Щорічні затрати на устаткування, Зуст, тис.грн/рік (3.10)	Щорічні постійні затрати, Зпост, тис.грн/рік (3.11)

Щорічні витрати, що пов'язані з покриттям втрат електроенергії (перемінні затрати) (тис.грн), визначаються:

(2.28)

де - середній тариф на електроенергію, (грн/кВт);

сумарні втрати електроенергії в мережі кВт/рік).

Тариф на електроенергію приводиться в поточних постановах Національного комітету з регулювання електроенергетики (НКРЕ) для споживачів у мережі до 35 кВ і 35 кВ і вище в залежності від споживаної потужності.

Тариф на електроенергію: =0,15 грн/кВт.

Розрахунок перемінних витрат приводиться в табл. 2.12.

Таблиця 2.12 Розрахунок перемінних витрат

Варіант розрахунку	Втрати електроенергії в лінії, , кВт/рік	Втрати електроенергії в трансформаторі, , кВт/рік	Сум. втрати електроенергії в мережі, , кВт/рік	Тариф на електроенергію, , грн/кВт	Затрати, що пов'язані з покриттям втрат ел.енергії (змінні затрати) (тис.грн),

2.3.3. Розрахунок приведених витрат

Критерієм остаточного вибору варіанта електропостачання споживачів є критерій мінімуму приведених витрат ( 2.17):

=(2.29)

де Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень. З урахуванням проведеної політики оподатковування приймається рівним 0,3 1/рік;

- капіталовкладення по розглянутому варіанту мережі, тис. грн;

- щорічні експлуатаційні витрати по даному варіанту мережі, тис. грн./рік;

- капітальні вкладення на спорудження ліній мережі, тис.грн (табл. 2.9);

- капітальні вкладення на устаткування, тис.грн (табл. 2.10);

- щорічні постійні витрати, тис. грн/рік (табл. 2.11);

- щорічні витрати, що пов'язані з покриттям втрат електроенергії (перемінні затрати), тис. грн, (табл. 2.12).

Для варіанту №1

тис. грн.

Для варіанту №2

=(тис. грн).

Для подальшого розрахунку вибирається варіант №

3. Вибір схеми електропостачання заводу

Схеми електропостачання заводів будуються за ступінчастим принципом. Число ступенів розподілу електроенергії на підприємстві визначається споживаними потужностями і топологічним розташуванням електричних навантажень на території підприємства. Число ступенів розподілу повинне бути не більше 2-3. При більшому числі ступенів знижується надійність схем і вони стають неекономічними.

На невеликих і середніх підприємствах, а також на другій і подальших ступенях електропостачання крупних підприємств електроенергія розподіляється на напрузі 10 кВ в основному по кабельних лініях. Застосування напруги 6 кВ є неперспективним і застосовується тільки при великій кількості двигунів потужністю від 200 до 800 кВт (хімія, нафтохімія).

Застосовуються дві основні схеми розподілу електроенергії – радіальна і магістральна залежно від числа і взаємного розташування цехових підстанцій або інших електроспоживачів по відношенню до живлячого їх пункту. При виконанні обидві схеми забезпечують необхідну надійність електропостачання електроспоживачів будь-якої категорії.

Радіальні схеми застосовуються в тих випадках, коли навантаження

розосереджені від центру живлення, а також для живлення РП і високовольтних споживачів.

Магістральні схеми слід застосовувати при розподілених навантаженнях і такому взаємному розташуванні підстанцій, коли лінії від джерела живлення до споживачів електроенергії можуть бути прокладені без значних зворотних напрямів. Магістральні схеми мають наступні переваги:

дозволяють краще завантажити кабелі;

дозволяють заощадити число шаф КРП або КСО на живлячому пункті;

дозволяють легше здійснити резервування цехових підстанцій.

До недоліків магістральних схем відносяться: ускладнення схем комутації

цехових підстанцій (їх доводиться підключати через вимикач навантаження).

Число цехових трансформаторів, що приєднуються до однієї магістралі, залежить від їх потужності і від відповідальності живлених споживачів. Допускається 2-3 при потужності трансформаторів 1000-2500 кВА і 4-5 при потужності 250-630 кВА.

При великому числі споживачів застосовується змішана схема їх живлення, тобто частина споживачів живиться по радіальній схемі (РП, високовольтні споживачі), а частина по магістральній схемі.

Приклади виконання радіальних і магістральних схем приведені на рис. 3.1.

a) б)

Рис. 3.1. Схеми розподілу електроенергії

а - радіальна; б - магістральна

Аналізуючи величини і розміщення електричних навантажень цехів по території заводу і враховуючи категорії споживачів по ступеню безперебійності живлення, вибираємо для системи внутрішнього електропостачання радіально-магістральну схему з резервуванням. Розподільні пристрої цехів, що мають споживачів вище 1000 В, живляться по радіально-магістральній схемі з резервуванням від шин ГЗП. Розподільна мережа вище 1000 В по території заводу виконується кабельними лініями, прокладеними в траншеях. Схему розподілення електропостачання виконуємо на кресленні формату А1 „Ситуаційний план підприємства”, де також наносимо картограми електричних навантажень.