26.Оснащення та порядок розташування місця для спостережного поста.
На спостережному посту повинні бути прилади спостереження, великомасштабна карта або схема місцевості, журнал спостереження, компас, годинник, ліхтар, засоби зв'язку і подачі сигналів оповіщення, а у спостерігача – прилади спостереження.
Зайняття місця для спостереження проводяться скрито. Старший спостережного поста доповідає про це командирові.
Місце для спостереження обладнується особовим складом спостережного поста, при цьому спостереження за противником не припиняється (один здійснює спостереження, останні виконують роботи). Розташування спостережного поста повинно забезпечувати якнайкращий в даних умовах огляд противника і своїх підрозділів у вказаному секторі, зручність роботи спостерігачів і зв'язківців і розміщення приладів спостереження, засобів зв'язку і сигналізації, вкриття поста від спостереження і вогню противника. Зовні місце спостереження нічим не повинно відрізнятися від навколишньої місцевості. Іноді спостережний пост можна обладнати під підбитим танком і бронетранспортером, використовуючи їх як броньоване укриття і як хороший засіб маскування.
Спостережний пост забезпечується проводовими засобами зв'язку по розпорядженню командира, що його призначив.
27.Порядок вибору місця місця для стрільби (відривання окопу) при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником солдат, отримавши завдання, передусім, має відшукати на місцевості невелике природне укриття або воронку від бомби (снаряда), швидко сховатися від вогню противника і приготовитися до бою. Головне тут полягає в тому, щоб якнайшвидше вибрати таке місце, яке б забезпечувало оборону, спостереження і маскування, укриття від вогню противника. Воно має бути зручним при веденні вогню. Якщо немає поблизу ніякого укриття, то необхідно швидко окопатися. Перш ніж приступити до окопування, з положення лежачи проводиться коротке вивчення місцевості. При цьому особлива увага звертається на такі місця, як невеликі складки, низини, канави, борозни на ріллі та інші укриття, які можуть використовуватися противником для потайного наближення до позиції.
28.Послідовність відривання окопу під вогнем противника.
Відривання одиночного окопу під вогнем противника проводиться в такій послідовності (рис. 2.11):
– лежачи на вибраному місці, солдат кладе автомат праворуч від себе на відстані витягнутої руки стволом у бік противника;
– обернувшись на лівий бік, він виймає піхотну лопату з чохла;
– узявши держак лопати біля лотка обома руками, ударами на себе підрізає дерен або верхній ущільнений шар землі, позначаючи спереду і з боків межі виїмки;
– знявши дерен, кладе його збоку, щоб потім після відривання окопу його можна було використовувати для маскування бруствера і амбразури.
29.Схема одиночного окопу для стрільби лежачи.
Земля викидається спочатку вперед, а в подальшому в сторони, щоб оберегти себе від ураження кулями і осколками снарядів та гранат.
Під час роботи голову потрібно тримати можливо ближче до землі, але так, щоб можна було вести безперервне спостереження за противником.
Відривши передню частину окопу на глибину приблизно 20 см, солдат відсовується трохи назад і продовжує відривання іншої частини. Окоп по ширині має бути 60 см, а по довжині – 170 см Після закінчення роботи бруствер маскується під колір навколишньої місцевості.
Особлива увага при цьому звертається на товщину бруствера, для кожного ґрунту вона буде різною.
Наприклад, із звичайного ґрунту – 160 см, з піщаного і мерзлого – 90 см, з кам'янистого – 50 см, а із снігу – 300 см.
