5.Способи ведення загальновійськового бою

Способи ведення загальновійськового бою – це обраний порядок застосування сил і засобів підрозділу з метою вирішення поставлених завдань. На вибір способу ведення бою впливають умови обстановки.

Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром противника.

6.Основні принципи ведення сучасного загальновійськового бою

Постійна бойова готовність військових частин та підрозділів; Відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям; Рішучість, активність і безперервність ведення бою; Організація і підтримання безперервної взаємодії; Раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (уведення противника в оману); Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент; Маневр підрозділами, ударами та вогнем; Усебічне забезпечення бою; Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактора в інтересах виконання бойового завдання; Тверде та безперервне управління підрозділами; Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів; Надійний захист військ.

7.Мета та види оборони

Оборона – вид загальновійськового бою, метою якого є: відбиття ударів переважаючих сил противника; завдання ураження його військам; утримання важливих районів місцевості; виграшу часу; економії сил; створення необхідних умов для переходу у наступ або інших подальших дій.

Позиційна оборона – основний вид оборони.

Вона організовується та проводиться з метою відбиття наступу противника стійким утриманням зайнятих смуг, рубежів і позицій, недопущенням його прориву в глибину і завданням максимального ураження.

Маневрена оборона застосовується на тих напрямках, де можливе тимчасове залишення окремих районів території через відсутність достатньої кількості сил для ведення позиційної оборони, а також у тих випадках, коли за умов обстановки доцільно втягнути ударні угруповання противника у підготовлені вогневі зони.

8.Умови переходу підрозділів до оборони

Перехід до оборони може здійснюватися: в умовах відсутності зіткнення з противником; в умовах безпосереднього зіткнення з ним.

Залежно від обстановки перехід до оборони може здійснюватися поспішно, у короткі терміни, або підрозділи можуть готуватися до неї тривалий час.

9.Мета, сутність та види наступу

Наступальний бій – вид загальновійськового бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника та оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.

Сутність полягає: в ураженні противника усіма наявними засобами; у рішучій атаці; у стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку; в знищенні і полоненні живої сили; в захопленні озброєння, техніки і намічених районів (рубежів) місцевості

Бій може вестися: на противника, що обороняється; на противника, який намагається вирішити свої завдання наступом (зустрічний бій); на противника, який відходить (переслідування).

Наступ на противника, який обороняється, може здійснюватися: з положення безпосереднього зіткнення з ним; з ходу.

Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою.

Наступ на противника, який відходить—шляхом його переслідування.