Завдання № 7

Відповісти на тестове завдання, запропоноване Вам на курсах підвищення кваліфікації провізорів. Які протипаркінсонічні препарати відносяться до 1 і 2 групі лік?

Фармакологічна група	Препарати
Засоби, що підсилюють дофамінергічні процеси: 1.1. Попередники дофамину. 1.2. Засоби, що підвищують вміст дофамину у синоптичній щілині. 1.3. Дофаміноміметики. 1.4. Інгібітори моноаміноксидази-В Засоби, що блокують холінергічні рецептори. Комбіновані протипаркінсонічні засоби.	Ліводопа мідантан бромокриптин депреніл циклодол, скополамін гідробромід наком, мадопар

Завдання № 8

Rp.: Sol.Droperidoli 0,25% 10 ml

D.t.d.N.10 in ampull.

S. Для ін‘єкцій

Групова належність:Нейролептик

Показання:психози, шизофренія, алкогольний делірій, депресія, нейролептанальгезія.

Протипоказання:орган. захвор. ЦНС, Сецева та ниркова недостатність гіпотензія

Rp.: Tab.Phenazepami 0,0005 N.10

D.S. По 1 таблетці приймати всередину 3 рази на день

Групова належність:Транквілізатор

Показання:неврози, епілепсія, м’язовий гіпертонус, безсоння

Протипоказання:захвор. печінки та нирок, міастенія, гіпотензія, глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, з антидепресантами, та похідними фенотіазину

Rp.: Tab.Donormili 0,015N.10

D.S. По 1 таблетці приймати всередину наніч

Групова належність:Снодійне,

Показання:порушння сну,

Протипоказання:недостатність дихання, вагітність, лактація.

Rp.: Tab.Carbamazepini 0,2 N.10

D.S. По 1 таблетці приймати 3 рази на день

Групова належність:Протиепілептичні,

Показання:епілепсія, міоклонічні та тонікоклонічні судоми, неврит трійчастого нерву

Протипоказання:поруш. функції нирок, печінки, БА, захвор. крові, вагітність, лактація.

Тема 6: антигіпертензивні, сечогінні та протисклеротичні засоби Завдання № 1

і					іі	ііі	іv	v
а	б	в	г	д				е	ж
4/30	15/23/30	10/18/20/24/27	11/25	31	3/14/22/29	1/5/7/8/9/16/17	2/19	13/21/26	28

Завдання № 2

Дайте відповіді на запитання, що виникли у хворих, при відпусканні лікарських засобів:

1. За якими принципами гіпотензивні засоби поділені на основну і додаткову групи?

Медикаментозна терапія АГ включає препарати першої лінії, або основної групи (діуретики, β-АБ, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію тривалої дії, антагоністи рецепторів ангіотензину II), препарати другої лінії, або додаткової групи (α1-адреноблокатори, центральні α2-адреноміметики, симпатолітики, гангліоблокатори, прямі вазодилататори) та нові антигіпертензивні препарати (агоністи імідазолінових рецепторів). Принцип, що покладено на такий розподіл, базується на результатах довготривалого лікування артеріальної гіпертензії (АГ): препарати, лікування якими

• тривалий час підтримує постійний рівень артеріального тиску,

• призводить до зменшення ураження внутрішніх органів та систем, а саме розвивитку гіпертрофії лівого шлуночка, серцевої недостатністі, ураження нирок,

• зменшує ризики мозкового інсульту, ішемічної хвороби серця, передчасної смерті,

та таким чином призводять до зниження смертності від ускладнень АГ відносять до основної групи.

2. Для якої категорії хворих альфа-адреноблокатори є препаратами вибору для лікування артеріальної гіпертензії?

α1-Адреноблокатори (празозин, доксазозин) виявились менш ефективними, ніж інші препарати основної групи, у зв’язку з чим їх тепер не вважають препаратами першої лінії, придатними для монотерапії і рекомендують застосовувати у складі комбінованої терапії. Вони чинять виразну судинорозширювальну дію в результаті селективної блокади α1-адренорецепторів у судинах. Викликають зниження АТ, найістотніше при прийомі першої дози (ефект першої дози) та при переході з горизонтального у вертикальне положення. У зв’язку з цим починати лікування цими препаратами слід з мінімальної дози (0,5 мг празозину, 1 мг доксазозину). Основним станом, за якого слід надавати перевагу цим препаратам, є аденома передміхурової залози. Вони справляють позитивний вплив на хворих з аденомою простати завдяки тому, що зменшують ступінь обструкції сечовивідних шляхів

3. Які побічні ефекти можливі при прийомі інгібіторів АПФ?

• здатність викликати ниркову недостатність у хворих із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки,

• сухий кашель, що спостерігається у 10-12% хворих, які приймають ці препарати.

4. Поясніть механізм гіпотензивної дії блокаторів ангіотензинових рецепторів.

Механізм їх антигіпертензивної дії – блокада рецепторів ангіотензину (АТ1-рецепторів), яка запобігає реалізації основних фізіологічних ефектів ангіотензину II. За механізмом дії та клінічною ефективністю ці препарати близькі до інгібіторів АПФ. Як правило, вони не викликають кашлю та ангіоневротичного набряку. Відсутність істотних побічних ефектів є особливістю цього класу препаратів. Препарати ефективні при одноразовому прийомі. Антигіпертензивна дія посилюється при застосуванні разом з діуретиками.

5. Як поділяються сечогінні за ефективністю дії?

• Високоефективні (петльові та осмотичні діуретики)

• Середньої ефективності (ті азидні та тіазидоподібні сечогінні, інгібітори карбоангідрази)

• Препарати з незначною ефективністю (антагоністи альдостерона, ксантини)

6. Що таке форсований діурез і з якою метою його проводять?

Метод, який застосовується для суттєвого збільшення діурезу, головним чином для збільшання виведення токсичних речовин з організму. Проведення даного методу включає наступні етапи:

• Водне навантаження (ізотонічні розчини натрію хлориду або глюкози в вену 400-500 мл)

• Сильно- та швидкодіючі сечогінні ( 2-4 мл 1% розчину фуросеміду в вену)

• Корекція водно-електролітних та кислотно-лужних порушень (розчин натрію гідрокарбонату, препарати калію, кальцію, магнію) 1