Організація спеціалізованої медичної допомоги.

Спеціалізована медична допомога - це найвищий, завершаючий вид медичної допомоги, який включає комплекс лікувально - профілактичних заходів, що виконуються лікарями-спеціалістами в спеціалізованих медичних закладах або спеціалізованих відділеннях багатопрофільних лікарень, перепрофільованих відділеннях і лікарнях з використанням сучасних технологій і обладнання з метою максимального відновлення втрачених функцій органів і систем, лікування постраждалих до кінцевих результатів, включаючи реабілітацію.

Термін надання спеціалізованої медичної допомоги може складати від 1-2 доби до 90 діб.

Спеціалізована медична допомога надається лікарями 12-15 спеціальностей на другому етапі медичної евакуації.

Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:

• прийом і реєстрація постраждалих;

• внутрішньо-пунктове медичне сортування;

• повна санітарна обробка уражених;

• надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги

• реабілітація постраждалих.

В спеціалізованих медичних закладах (на другому етапі медичної евакуації) передбачається надання спеціалізованої медичної допомоги таким контингентам постраждалих:

- з травмами хребта, голови, шиї;

- з травмами грудей, живота, таза;

- травмованим з переломами довгих трубчастих кісток і пошкодженням великих суглобів;

- обпеченим;

- ураженим іонізуючим випромінюванням;

- ураженим СДОР;

- неврологічним хворим, контуженим і особам з психічними розладами;

- загально соматичним хворим;

- жінкам з пораненнями і захворюваннями жіночих статевих органів;

- інфекційним хворим.

Для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги на другому етапі медичної евакуації можуть використовуватись спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги центрального і територіального рівня.

Спеціалізовані медичні бригади другої черги утворюються, як правило вузько профільними:

• хірургічні;

• нейрохірургічні;

• політравматологічні;

• травматологічні;

• комбустіологічні;

• торакальні;

• терапевтичні;

• гематологічні;

• реанімаційні;

• токсико – терапевтичні;

• психоневрологічні,;

• педіатричні;

• акушерсько-гінекологічні.

7. Рекомендована література.

7.1. Обов’язкова:

1.Медицина катастроф. Навчальний посібник. За ред. Дубицького А.Ю. К.: “Курс”, 1999. – С. 16-21.

2.Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 123-153.

3.Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 110-131.

4.Правові основи Державної служби медицини катастроф України / МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ).Під заг. ред. В.О.Волошина: Видання друге – Ужгород: Гражда, 2003.- С.57-64.

7.2. Додаткова:

1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина – Київ.: Медикол.-1999-203 с.

2. Москаленко В. Ф. Медико-социальные аспекты ликвидации послід-

ствий экологической катастрофы в мегаполисе-Киев.: Здоровье- 2000- 389 с.

Частина 2

(Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій)

1.Конкретні цілі:

1.1. Охарактеризувати основні заходи із надання медичної допомоги

при техногенних катастрофах.

1.2. Охарактеризувати основні заходи із надання медичної допомоги при природних катастрофах.

1.3. Охарактеризувати основні заходи із надання медичної допомоги

при транспортних катастрофах.

2. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Політологія	Володіти основними положеннями законодавства в сфері захисту прав людини.
Соціологія	Володіти знаннями з питань взаємодії людини та біосфери на всіх рівнях.
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи ітканини. Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
Медична і біологічна фізика	Пояснювати фізичні основи та біофізичні механізми дії зовнішніх факторів на системи організму людини. Пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних ( лікувальних ) методів, що застосовуються у медичній апаратурі. Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини.
Медична хімія	Інтерпретувати типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму. Застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу. Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльности організму. Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що є в основі процесів життєдіяльності людини.
Мікробіологія, вірусологія і імунологія	Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем.
Фізіологія	Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв.