Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Маріупольський державний університет

Історичний факультет

Кафедра культурології та інформаційної діяльності

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

з курсу «Аналітико-прогностичне забезпечення управління»

студента ОКР «Магістр» 2 року навч.

спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність

________________________________

^{(прізвище, ініціали)}

Викладач:_________________________

^{(посада, прізвище, ініціали)}

Маріуполь – 2013

10. Методи навчання

При викладанні дисципліни застосовуються словесні, наочні та практичні методи навчання.

Словесні і наочні використовуються під час лекцій та інструктажів, практичні при проведенні лабораторних робіт.

Під час проведення лекцій використовуються такі словесні методи як розповідь, пояснення та наочні методи: ілюстрація, демонстрація.

Перед проведенням лабораторних робіт викладачами проводяться інструктажі: вступні, поточні, підсумкові.

Під час проведення лабораторних робіт застосовуються наочні спостереження та словесні бесіди: вступні, поточні, репродуктивні, евристичні, підсумкові; студентами виконуються вправи: тренувальні, творчі, усні, практичні, технічні.

11. Методи контролю

Поточний контроль здійснюється під час проведення лабораторних занять і має на мету перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається викладачем, що проводить заняття. Застосовуються наступні види контролю: тестування за комп’ютером, виконання контрольних робіт, усне опитування під час занять.

Модульний контроль проводиться наприкінці змістового модулю за рахунок аудиторних занять і має на меті перевірку засвоєння студентом певної сукупності знань та вмінь, що формує цей модуль. Модульний контроль реалізується шляхом узагальнення результатів поточного контролю знань і проведення спеціальних контрольних заходів.

Модульно-рейтингове оцінювання знань (МРОЗ) спрямоване на забезпечення ритмічності роботи студентів протягом семестру, активізацію уваги студентів до предмета, мінімізацію самовільних пропусків занять, упорядкування самостійної навчальної діяльності студентів. Важливою рисою МРОЗ є більша об’єктивність оцінювання засвоєння матеріалу студентами, зведення до мінімуму суб’єктивних чинників.

Відпрацювання пропущених лекцій, лабораторних занять здійснюється під час консультацій (якщо пропуски без поважних причин – зараховуються без балів). Невиконані з поважних причин тестові завдання на ПЕОМ виконуються під час консультацій.

Результати виконання лабораторних робіт та оцінки поточного контролю (тестові задачі та індивідуальні роботи) реєструються в журналі викладача. Сума набраних балів за модуль (семестр) не менше 60 балів. Це відповідає мінімальній задовільній оцінці (результат Е за шкалою ECTS).

Організація МРОЗ студентів із конкретної навчальної дисципліни регламентується «Правилами модульно-рейтингового оцінювання знань із навчальної дисципліни», які затверджуються рішенням кафедри.