Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

РИМСЬКЕ ПРАВО

робоча навчальна програма та навчально-методичний план

для підготовки бакалаврів спеціальності „Правознавство”

Маріуполь – 2009

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

Кафедра правознавства

Затверджую:

Проректор з навчальної роботи

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­_____________Ю.О.Волошин

“___” __________ 2009.

РИМСЬКЕ ПРАВО

робоча навчальна програма та навчально-методичний план

для підготовки бакалаврів спеціальності „Правознавство”

Маріуполь - 2009

Римське право. Робоча навчальна програма та навчально-методичний план для підготовки бакалаврів спеціальності “Правознавство”. – Маріуполь: МДГУ, 2009. -

Укладач: ст. викладач кафедри правознавства Черних Є.М.

Рецензенти:

Робоча навчальна програма та навчально-методичний план вивчення дисципліни “Римське право” розглянуті та затверджені на засіданні кафедри правознавства МДГУ (протокол № ___ від _____________ ).

Опис предмета навчальної дисципліни

Курс	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS: 2,5 Модулів: 4 Змістових модулів: 4 Загальна кількість годин: 99 Тижневих годин: 3	Шифр та назва напряму: 0601 Право Шифр та назва спеціальності: “Правознавство” Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов`язкова фахово-орієнтована дисципліна Рік підготовки: 1 Семестр: 2 Лекції: 36 годин Семінари: 16 годин Самостійна робота: 38 годин Індивідуальна робота: 9 годин Вид контролю: екзамен

Пояснювальна записка

Майбутнє України як демократичної і правової держави вбачається в економіці, побудованій на засадах ринкової. Вільне підприємництво, свобода договору, консенсус у цивільно-правових відносинах, рівноправність усіх суб'єктів права перед законом та інші демокра­тичні інститути мають визначати засади громадянського суспільства. Для побудови такої держави необхідні висококваліфіковані фахівці-юристи, які мають бути добре обізнані з принципами та основ­ними положеннями сучасного цивільного права, яке веде свій родовід із часів Стародавнього Риму. Без таких знань і таких фахівців розбудо­ва демократичної і правової держави на засадах ринкової економіки неможлива. Тому, оскільки без доброго опанування надбанням мину­лого не можна успішно будувати майбутнє, цивілістичну підготовку сучасних юристів треба починати з ґрунтовного ознайомлення із здо­бутками правової культури Стародавнього Риму, яка найбільш яскраво проявилася в римському цивільному праві. Загальною метою вивчення дисципліни є оволодіння студентами необхідним мінімумом знань з основ правової культури Стародавнього Риму, яка заклала основи сучасної цивілістики і в ряді своїх інститутів залишається до цього часу неперевершеною. Під цими основами правової культури розуміється комплекс загальних принципів, які загалом об’єднанні, хоча і поверхово, антипозитивістською спрямованістю. Основними завданнями вивчення дисципліни “Римське пра­во” є:

1) ознайомити з основними інститутами римського цивільного права (право особи, судовий захист прав особи, сімейно-правові відносини, речові та зобов'язальні права, спадкове право);

2) навчити засадам юридичного стилю мислення на підставі класичних юридичних принципів, понять, інститутів та конструкцій;

3) в міру можливого перекинути місток між інститутами римського цивільного права та інститутами сучасного цивільного права, розкрити їх виникнення та розвиток, обумовлений умовами свого часу, тим са­мим наблизити викладання курсу “Римське право” до потреб сучасності та практичної діяльності фахівців-юристів.

Запропонована програма з дисципліни “Римське право” призначається для сту­дентів-правників першого або другого року навчання. Навчальним планом на вивчення римського цивільного права відводиться 90 годин, з яких 36 годин лекційні, 16 семінарські, 38 години для самостійної роботи. Основними формами вивчення навчальної дисципліни є лекційні, семінарські заняття та самостійна робота. Самостійна робота студентів з вивчення дисципліни передбачає індивідуальне засвоєння матеріалу за темами програми дисципліни та самоперевірку знань шляхом відповідей на запропоновані запитання. Формою підсумкового контролю знань студентів денної та заочної форми навчання з дисципліни “Римське право” є екзамен. Контрольні запитання для самостійної роботи та підготовки до іспиту містяться у цьому методичному посібнику та в підручнику “Основи римського приватного права” проф. Підопригори О.А., 1997.

Навчальна дисципліна “Римське право” включає загальну час­тину, в якій викладаються поняття та джерела римського приватного права, кодифікація Юстініана, захист цивільних прав, суб’єкти цивільних правовідносин та сімейні правовідносини. Другу частину складають речові права та зобов’язальне право, а також спадкове пра­во. Зазначена навчальна дисципліна має дати студентам знання витоків сучасної цивілістики та ознайомити з основними поняттями, термінологією та принципами цивілістики. Вона є ніби вступом, пев­ною сходинкою з підготовки до вивчення сучасного цивільного права, без ґрунтовного вивчення якого не може статися сучасного юриста. Це дає можливість сприймати юридичний спадок римських юристів як свого роду загальну теорію цивільного права сьогодення. Навчальна дисципліна “Римське право” вимагає від студента чітко знати:

- поняття римського цивільного (а, отже, сучасного цивільного) права та вміти відмежовувати цивільні майнові відносини від інших майнових відносин;

- джерела римського права і, головним чином, кодифікацію Юстініана, її ролі та значення для формування сучасного юриста-цивіліста;

- рецепцію римського приватного права в Європі та в усьому світі;

- вплив римського приватного права на розвиток сучасного цивільного права;

- процес виникнення, становлення та розвитку окремих цивільно-правових інститутів;

• основні принципи римського приватного права;

• відмінності речових прав від зобов’язальних;

- речові права (володіння, право власності, права на чужі речі, заставне право);

- основні види зобов'язань (договори, ніби договори, деліктні зо­бов'язання та ніби деліктні зобов'язання);

- спадкове право та його основні інститути;

До програми курсу додається список необхідної навчальної літератури, яку студент має вивчати за своїм вибором.

Засвоєння студентами змісту програми навчального курсу „Римське право” здійснюється шляхом модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань. Програма вивчення курсу „Римське право” складається з 4 модулів-розділів:

Модуль І – Загальна частина

Модуль ІІ – Речове право

Модуль ІІІ – Зобов’язальне право

Модуль ІV- Спадкове право

Основні засади модульного вивчення навчальної дисципліни:

модуль – це завершена частина освітньо-професійної програми навчальної дисципліни, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу. Таким модулем є розділ програми навчальної дисципліни. Кожен розділ-модуль складається з п’яти функціональних модулів. А саме: модуль І-ІІ (змістовний теоретичний і практичний) – аудиторна робота (лекції, практичні та семінарські заняття); модуль ІІІ – самостійна робота студентів; модуль ІV – індивідуальна робота студентів з викладачем; модуль V – контрольно-оцінювальний (підсумковий контроль – залік). При вивченні даного курсу за модульною системою використовуються такі форми організації навчання як лекції, семінарські заняття, самостійні та індивідуальні заняття з викладачем.

Індивідуальні заняття проводяться у таких формах:

Консультації (тематичні та методичні) проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі питання щодо теоретичного матеріалу змісту модуля-розділу, який вивчається, та надання методичних вказівок щодо організації роботи з вивчення розділу та виконання поставлених завдань.

Індивідуальне завдання – самостійна робота студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які він здобуває в процесі навчання.

Запровадження модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань при вивченні навчальної дисципліни має за мету підвищення якості навчання, посилення мотивації студентів при вивченні теорії держави і права, стимулювання їх повсякденної самостійної роботи, створення умов для прояву кожним студентом потенційних можливостей при засвоєнні змісту матеріалу, а також підвищення об’єктивності оцінювання усіх видів навчальної роботи студента.

Загальна характеристика функціональних модулів.

Змістовий теоретичний модуль – це виклад змісту навчальної дисципліни у формі лекцій.

Змістовий практичний модуль – це проведення семінарських та практичних занять з рейтинговою оцінкою знань студентів.

Модуль самостійної роботи студентів - це самостійне виконання студентами системи завдань, які спрямовані на поглиблення вивчення змісту матеріалу відповідної теми навчальної дисципліни. Самостійна робота студентів передбачає індивідуальне засвоєння матеріалу, який дається у формі лекційних занять, а також матеріалу, який опрацьовується у формі семінарських занять за рекомендованою літературою. Формами контролю засвоєння матеріалу шляхом самопідготовки є співбесіда, реферативні повідомлення, контрольні роботи.

З метою більш глибокого вивчення важливих та складних для засвоєння питань, пропонується підготовка рефератів з тем, вказаних окремо до кожного заняття. До семінарських занять доцільно готувати реферативні повідомлення, користуючись додатковим переліком літератури. Реферати повинні готуватись з врахуванням вимог що ставляться до студентських наукових робіт. Обсяг 7-10 друкованих сторінок; структура – план, текст, список літератури (щонайменше п’ять джерел). Реферати оцінюються викладачем, а найбільш вдалі заслуховуються під час проведення семінарських занять.

Модуль індивідуальної роботи студентів з викладачем – це система консультацій та індивідуальної роботи викладача, яка спрямована на надання науково – методичної допомоги студентам при виконанні ними завдань самостійної роботи, а також перевірка й рейтингова оцінка виконаних студентами завдань.

Контрольно-оцінювальний модуль – це організація модульного та підсумкового контролю з вивчення навчальної дисципліни. Вона передбачає підведення підсумків рейтингових оцінок успішності студента за практичний модуль, модуль самостійної роботи, модуль індивідуальної роботи з викладачем й підсумковий тестовий контроль знань за замістом програм модулів.

Важливою умовою вивчення навчальної дисципліни є перевірка набутих студентами знань і вмінь. З метою формування у майбутніх фахівців особистої відповідальності за здобуття знань з дисципліни, стимулювання й заохочення повсякденної систематичної роботи студентів, підвищення самостійності в навчанні, забезпечення об’єктивності оцінки знань та зменшення випадковості у підсумковій оцінці запроваджується рейтингова система оцінки знань студентів.

Рейтинг – це комплексний показник успішності студента при вивченні дисципліни. Навчальні досягнення студента оцінюються кількісно у балах. Це числовий показник якості його роботи порівняно з максимально можливою кількістю балів та з успіхами однокурсників.

Алгоритм запровадження цієї системи при вивченні теорії держави і права такий:

- рейтингова оцінка за опанування студентом програмового змісту теорії держави

і права встановлюється за сумою балів за всі модулі;

- при вивченні кожного модуля програми навчальної дисципліни, відповідною

кількістю балів оцінюється виконання студентом завдань змістового практичного модуля, модуля самостійної роботи студентів, модуля індивідуальної роботи студента з викладачем, виконання тесту;

• максимальна кількість балів за вивчення першого модуля складає 10 балів,

другого модуля - 40 балів, третього модуля – 40 балів, четвертого модуля – 10 балів. Максимальна кількість балів за вивчення дисципліни складає 100 балів.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

90-100 балів – відмінно (А)

75-89 балів – добре (ВС)

60-74 балів – задовільно (DE)

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX)

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F)

Загальний обсяг годин для вивчення теорії держави і права складає 99 годин. З них: лекцій – 36; семінарські заняття – 16; самостійна робота – 38; індивідуальна робота студента з викладачем – 9 (дивись Розподіл годин вивчення дисципліни за модулями). Форма контролю – екзамен.

Структура робочої навчальної програми та навчально-методичного плану вивчення дисципліни “Римське право”:

- Опис предмета навчальної дисципліни

- Пояснювальна записка

- Орієнтовний розподіл годин за тематичним планом вивчення дисципліни.

- Загальний програмовий зміст розділів та тем.

- Теми лекцій та питання, які розглядаються.

- Теми та зміст семінарських занять.

- Питання для самостійної роботи студентів.

- Контрольні питання до іспиту.

- Рекомендована література.

Розподіл годин вивчення навчальної дисципліни за модулями

№ теми	Назва розділів і тем	денна форма навчання							заочна форма навчання
		всього годин	з них						всього годин	з них
			аудиторні		самост. роб		Індив. заняття			аудиторні			самост. роб			Індив. заняття
			лекції	семінар. заняття						лекції	семінар. заняття
ІІ семестр Змістовий модуль – розділ І: Загальна частина
1.	Предмет та система римського приватного права	8	4		4				2	2
2.	Джерела римського права. Кодифікація Юстініана	4	2		2
3.	Здійснення та захист цивільних прав	7	2	2	2	1			1			1
4.	Суб'єкти цивільних правовідносин	4	2		2
5.	Сімейні правовідносини	4	2		2
Усього годин за модуль 27 12 2 12 1 3 2 1 Змістовий модуль – розділ ІІ: Речові права
6.	Поняття та види речових прав. Речі.	6	2	1	2		1		2	1		1
7.	Володіння. Поняття та види	9	2	2	4		1		2	1		1
8.	Право власності	7	2	2	2		1		2	1		1
9.	Права на чужі речі	10	4	1	4		1		1	1
Усього годин за модуль 32 10 6 12 4 7 4 3 Змістовий модуль – розділ ІІІ: Зобов’язальне право
10.	Загальне вчення про зобов'язання	5	2		2		1		1	1
11.	Договори. Загальні положення	7	2	2	2		1
12.	Окремі види догово­рів	7	2	2	2		1		2	1		1
13.	Позадоговірні зобов’язання	10	4	2	4				1	1
Усього годин за модуль 29 10 6 10 3 4 3 1 Змістовий модуль – розділ ІV: Спадкове право
14	Загальне вчення про спадкування	5	2	1	2				2	1		1
15.	Відкриття і прийняття спадщини	6	2	1	2		1
Усього годин за модуль Всього годин		11 72	4 28	2 10	4 25			1 9	2 72	1 10		1 4	54 4

Критерії оцінювання навчальної діяльності студентів з дисципліни „Теорія держави і права”

Лекційне заняття
0 балів	Відсутність на лекційному занятті з поважної чи неповажної причини*
1 бал	Робота на лекційному занятті (сприйняття матеріалу, конспектування тощо)
* Студент, який пропустив лекційне заняття, має самостійно опрацювати навчальний матеріал з теми лекції та дати відповіді за його змістом під час індивідуального заняття. Правильні відповіді, що відображають орієнтацію студента в основних питаннях лекції, оцінюються 1 балом.
Семінарське заняття
0 балів	- Відсутність на занятті з поважної чи неповажної причини* - Відмова від відповіді на запитання за змістом теми; - фрагментарне відтворення незначної частини навчального матеріалу; - відтворення менше половини навчального матеріалу.
1 бал	- демонстрація знань і розуміння основних положень навчального матеріалу з теми, правильна, але недостатньо обґрунтована відповідь; - застосування вивченого матеріалу у стандартних умовах, самостійні висновки та узагальнення за змістом матеріалу семінарського заняття; - практичне завдання до заняття виконано частково; - відсутність правильної відповіді на додаткові запитання або відмова від відповіді на них за умови в цілому правильної відповіді на одне з питань семінарського заняття.
2 бали	- відповідь повна, логічна, обґрунтована, однак містить неточності; - відповідь на основне питання повна, логічна, змістовна, а на додаткові питання містить певні неточності; - виконане студентом практичне завдання містить не грубі помилки, неточності.
3 бали	- демонстрація глибоких, міцних знань; - аргументоване використання набутих знань у нестандартних ситуаціях, наявність власної точки зору на запропоновані для обговорення проблеми; - самостійний аналіз, оцінка, узагальнення навчального матеріалу; повна та логічна відповідь на додаткові запитання за змістом теми. - повно, змістовно та логічно виконане практичне завдання.
* Студент, який пропустив семінарське заняття, має самостійно опрацювати навчальний матеріал з теми семінару, виконати усі види робіт, запропоновані у плані заняття та дати відповіді за його змістом під час індивідуального заняття. Правильні відповіді, що відображають знання студента оцінюються відповідною кількістю балів, зазначених у даній таблиці.
Тестовий контроль
Правильна відповідь на запропоноване питання		1 бал
Сума балів за правильні відповіді тесту, що включає 10 запитань.		10 балів
Самостійна робота студента
0 балів	- Відмова від відповіді на запитання за змістом теми; - фрагментарне відтворення незначної частини навчального матеріалу; відтворення менше половини навчального матеріалу; - відсутність правильної відповіді на додаткові запитання або відмова від відповіді на них.
1 бал	- демонстрація знань і розуміння основних положень навчального матеріалу з теми, правильна, але недостатньо обґрунтована відповідь; - практичне завдання до заняття виконано частково або містить певні неточності. - відповідь повна, логічна, обґрунтована, однак містить неточності.
2 бали	- демонстрація глибоких, міцних знань; - аргументоване використання набутих знань у розв’язанні завдань підвищенної складності; - самостійний аналіз, оцінка, узагальнення навчального матеріалу; повна та логічна відповідь на додаткові запитання за змістом теми. - повно, змістовно та логічно виконане практичне завдання.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль І – розділ 1