Клініко-фізіологічні методи

Інформація про функціональну анатомії опорно-рухового апарату людини і біомеханічних параметрах руху не може досить повно охарактеризувати весь комплекс процесів, що відбуваються в організмі в умовах рухової активності. З метою вивчення механізму управління рухами, їх енергозабезпеченості в біомеханічних дослідженнях застосовуються деякі фізіологічні методи. З великого арсеналу методів сучасної фізіології обираються ті кошти функціональної оцінки життєзабезпечуючих систем організму, які в поєднанні зі спеціальними біомеханічними методами дають можливість глибше вивчити процес формування рухового навику і реакції організму па реалізацію руху. У зв'язку з цим найбільш широко в клініко-біомеханічних дослідженнях використовуються різні варіанти кардіографії,електроенцефалографія,електроміографія, непрямакалориметріяі інші методи функціональної діагностики.

1. Калориметрія

Енергія, що вивільняється організмом в процесі життєдіяльності, переходить безпосередньо в роботу механічну, електричну, фізико-хімічну і т. д., при цьому вивільняється деяка кількість тепла. Все тепло, що віддається організмом, дає суму енергетичних перетворень за певний проміжок часу.

Кількість виділюваного тепла може бути визначено безпосередньо в спеціальній калориметричної камері, в яку поміщають випробуваного. Вперше така камера була побудована в 1880-1886 рр.. на кафедрі загальної патології Військово-медичної академії ім. С. М. Кірова В. В. Пашутіним. Проте в даний час застосовується більш простий метод непрямої калориметрії, який полягає в дослідженні легеневого газообміну і наступному перерахунку кількості споживаного кисню в одиниці теплової енергії. Теоретичні обгрунтування методу непрямої калориметрії базуються на тому, що вся енергія, що вивільняється в процесі життєдіяльності людини, є результат розпаду (окислення) жирів, білків і вуглеводів. Експериментально встановлено середня кількість тепла, що звільняється при окисленні 1 г кожного із зазначених речовин. Встановлено та теплової еквівалент кисню при окисленні цих речовин.Енергетичні витрати здорової людини складаються з: 1) основного обміну, 2) приросту обміну внаслідок специфічно-динамічної дії прийнятої їжі, 3) приросту обміну в результаті м'язової роботи.

Основний обмін становить найменшу інтенсивність обміну речовин, яка необхідна для забезпечення життєздатності. Енергетично він виражається у величинах теплопродукції в стані спокою. Основний обмін визначається не раніше, ніж через 12-18 годин після прийому їжі, в умовах повного м'язового і психічного спокою, при температурі навколишнього повітря 18-20 C.

Найбільш поширеним в даний час методом непрямої калориметрії є метод Дугласа - Холдена. Суть його полягає в тому, що випробуваний дихає атмосферним повітрям, причому повітря, що видихається збирається в мішок з прогумованої тканини ємністю 100-150 л. Кількість повітря, що видихається за даний час вимірюється газовими годинами, а якісний склад досліджується в газоанализаторе Холдена.