1.3. Трирівнева архітектура семантичних мереж.

Семантичні мережі можна розглядати на трьох рівнях ієрархії (див. рис. 5).

Повній базі знань відповідає вся семантична мережа; окремій концеп­туальній одиниці (окремому твердженню або опису окремого поняття) - концептуальний граф, що є підмножиною семантичної мережі, яку при­йнято розглядати як структуру, що утворюється в результаті композиції окремих концептуальних графів. Запропоновані певні правила, які дозво­ляють формалізувати таку композицію.

Семантична мережа, зображена на рис. 1, відповідає окремому речен­ню. Тому вона фактично є концептуальним графом, який може бути скла­довою частиною складнішої семантичної мережі.

Рис. 5. Трирівнева архітектура семантичних мереж.

Найнижчому рівню (тріаді "об'єкт - атрибут - значення") відпо­відають два зв'язані вузли семантичної мережі разом із зв'язком між ними. Найчастіше атрибуту з цієї тріади відповідає зв'язок семантичної мережі.

1.4. Асиміляція нових знань, на основі семантичних мереж.

Формалізми, які можна застосовувати для "приєднання" нового концептуального графу, що відповідає новому твердженню, до вже існу­ючої семантичної мережі, можливо використовувати для вирішення на осно­ві мережних моделей дуже важливої задачі - розуміння інтелектуальною системою нової інформації.

Ми уже говорили, що розуміння нової інформації можна уявляти як переклад цієї інформації на внутрішню мову системи шляхом зіставлен­ня зі знаннями системи та формування вторинного опису у термінах знань системи. Цей процес прийнято називати асиміляцією нової інформації.

Асиміляція може бути повною і модальною. За повної асиміляції си­стема сприймає нову інформацію як істинну і просто інтегрує її до бази знань у вигляді сукупності нових фактів. За модальної асиміляції система включає нові факти до своєї бази знань, але з певними помітками, які відо­бражають джерело знань, міру згоди і т. п. Йдеться про те, що система ро­зуміє інформацію і може погоджуватися з нею або ні.

Приклад. Оператор Василь вводить до інтелектуальної системи факт "Дніпро впадає в Азовське море". За повної асиміляції система просто перекладає цей факт на свою внутрішню мову і заносить його до своєї бази знань. Надалі він може бути використаний у процесі логічного виведення поряд з іншими фактами.

За модальної асиміляції система може сформувати такі знання, як: "Ва­силь вважає, що Дніпро впадає в Азовське море " або "Василь вважає, що Дніпро впадає в Азовське море, але це не так", або "Є свідчення на ко­ристь того, що Дніпро впадає в Азовське море; ступінь достовірності цього факту дорівнює 0.1" тощо. Подібні знання можна враховувати при логіч­ному виведенні, але лише при використанні спеціальних методик.

Для кожної моделі задания знань характерні свої процедури асиміляції. Остання на основі семантичних мереж може бути описана таким чином:

• сприйняття нової інформації і формування її вторинного опису у ви­гляді одного або кількох концептуальних графів або нового фрагмен­та семантичної мережі;

• підключення сформованих фрагментів до існуючої семантичної ме­режі на основі тих чи інших формальних процедур.