Міністерство освіти та науки України

Міністерство освіти Автономної Республіки Крим

Кримський державний гуманітарний інститут

ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор по учебно- виховній роботі, доцент Бистрюков В.А. «___» _________ 2004 года

Робоча програма

Малюнок

для студентів 1-5 курсів, факультету естетичного виховання

зі спеціальності, 7.010103 “Образотворче мистецтво. Спеціалізація: українознавство”.

	Підготувала: к.п.н., доц., Шачкова Е.В.
	Розглянута та затверджена на засіданні кафедри образотворчого мистецтва та художньої праці Протокол №1 від 25 серпня 1999 р.

Ялта – 2002

УДК: 75: 371,214.114

ББК: 85.14

П -78

Друкується по рішенню вченої ради Кримського державного гуманітарного інституту.

Протокол №1 від 30 серпня 1999 р.

Програма «Малюнок»

Для студентів 1-5 курсів, факультету естетичного виховання, зі спеціальністю: «Образотворче мистецтво, етика, естетика та українознавство».

Укладач: завкафедрой образотворчого мистецтва, художньої праці та фізичного виховання, кандидат педагогічних наук, доцент Шачкова Е.В.

Рецензент: Член Союзу художників, голова ЯОНСХУ Лисенко І. А.

Містить навчально-тематичний план предмету, план лекцій, тематику практичних занять і екзаменоційних питання, контрольних робіт, крітерії оцінок, тематику курсових робіт, тести, а також методичні вказівки до самостійних робіт студентів і список рекомендованої літератури.

© Шачкова Е.В. 2002
© Кримській державний гуманітарний інститут 2002

Цілі і задачі.

Пояснювальна записка

Малюнок є основною навчальною дисципліною у системі художньої освіти та естетичного виховання майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Малюнок як самостійний навчальний предмет має не обмежені можливості для розвитку творчих здібностей студентів, для формування естетичного смаку і естетичних потреб, для набуття спеціальних умінь і навичок реалістичного відображення дійсності.

В основу академічного малюнка покладений принцип єдності навчання основам образотворчої грамоти й формування умінь і навичок реалістичного зображення, тобто принцип єдності теорії й практики, що є необхідною умовою підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Перед вчителем образотворчого мистецтва в першу чергу стоять задачі естетичного виховання учнів, розвиток їхнього художнього смаку, творчих здібностей. Всі ці задачі можна рішити тільки в процесі оволодіння вміннями, навиками реалістичного відображення дійсності. Вчитель образотворчого мистецтва повинен не тільки сам володіти досить високим рівнем умінь, навичок реалістичного малювання, але й глибоко розуміти суть творчості, ясно уявляти процес формування художнього образу, що є специфічною формою відображення об’єктивної дійсності в образотворчому мистецтві.

У основу методу навчання малюнку покладено малювання з натури, по скільки в процесі безпосереднього зображення у студентів формуються необхідні професійні вміння й навички, розвиваються зорова пам’ять і уявлення, активізується процес естетичного сприйняття оточуючого.

Програмний матеріал передбачає послідовне освоєння всіх видів малювання, так як у практичній роботі вчитель зустрічається з безліччю проявів різних рівнів художнього образу, які необхідно розуміти й правильно оцінювати.

Вивченню практичного курсу передує лекційний курсу, в якому розглядаються основополагаючі поняття реалістичного зображення: малювання розуміється не тільки як процес відображення конкретного образу предмета, але і як процес пізнання його художньо-естетичних якостей, тобто художньо-образного відображення об’єктивної дійсності.

Практичні заняття з малюнка спрямовані на рішення наступних задач: вивчення закономірностей природи; осягнення принципів і методів реалістичного зображення об’ємної форми засобами малюнка; підвищення культури сприйняття студентів; формування високих естетичних потреб; розвиток творчих здібностей на основі пізнання різних рівнів художнього образу.

У програмі значна кількість годин відводиться на практичні заняття з розділу “Натюрморт”, оскільки освоєння цього розділу необхідно для успішного малювання більш складних моделей (за принципом від простого до складного). На цьому етапі основна увага звертається на вивчення таких вузлових питань, як особливість сприйняття трьохмірного простору предмета і принципи передачі його на аркуші паперу, осягнення неповторних індивідуальних образів, явищ предметного світу і природи, розвиток естетичного сприйняття малюючих.

Розділ “Начерки і замальовки” ставить своєю метою перш за все формування цілісного сприйняття моделі, виявлення образної суті зображуваного, уміння швидко зображувати об’єкт на класній дошці. У практичній роботі необхідно використовувати всі види начерків (з натури, по пам’яті, по уявленню, комбіновані начерки), а також різні зображувальні матеріали.

Важливим етапом художнього навчання є малювання портрета, який не випадково вважається одним з самих складних і разом з тим значних ланок у розвитку образного сприйняття, професіональних умінь і наукових знань в області анатомії, перспективи. Малювання портрета не обмежується передачею внутрішньої подібності. Головна задача – передача найхарактерніших особливостей того, чий портрет малюють, виявлення образної суті моделі на основі вивчення об’єктивних закономірностей будови голови людини, дослідження її внутрішнього світу.

Заключним етапом малювання є зображення фігури людини в різних умовах просторового середовища, освітлення, ракурсів. Цей складний і змістовний розділ малювання з натури концентрує в собі розуміння суті основ зображувальної грамоти для створення відповідного графічного художнього образу. У розділі з малювання фігури людини передбачається робота з пошуку і рішення ідейно-тематичної основи композиції, визначення теми, сюжету, замислу; композиційна будова груп фігур і окремих персонажів, їх взаємодія і смислове навантаження. Зображення фігури людини починається з малювання анатомічної гіпсової фігури, скелета, моделі, що не поснує, двохфігурної композиції і закінчується малюванням одягненої однофігурної композиції з яскраво вираженим сюжетним змістом.

При освоєнні курсу малюнка необхідно максимально використовувати технічні засоби і науково-демонстраційний матеріал (слайди, репродукції, плакати, малюнки-зразки, діафільми тощо). Застосування їх в навчальному процесі значно підвищує ефективність занять і разом з тим сприяє виробленню у майбутніх учителів навичок використання технічних засобів і наочно-демонстраційного матеріалу в шкільній практиці.

Слід підкреслити, що як би не були обґрунтовані пізнання студентів у галузі теорії малюнка, як би “технічно” вони не малювали, основна мета їхньої професіональної підготовки не буде досягнута, якщо вони не оволодіють принципами створення графічного художнього образу, не розів’ють у собі здібність суміщати в процесі створення образу емоційні і раціональні моменти.

Складність і характер академічних постановок, час їх виконання визначені програмою, однак в окремих випадках в залежності від рівня підготовки студентів викладачу надається право змінювати їх, скорочувати або збільшувати кількість годин, відведених навчальним планом.

Майбутній вчитель образотворчого мистецтва повинен в повній мірі уявляти собі процес малювання як результат художньо-образного пізнання оточуючої дійсності, місце образотворчої грамоти в розвитку естетичного сприйняття й творчої самореалізації учнів.

Для одержання заліку студенти подають на кафедру всі роботи, виконані на протязі семестру. Екзамени і заліки проводяться всім колективом кафедри.