1968 Року.

(3) Генеральний директор направляє дві копії підписаного

тексту цього Акта, що належним чином завірені Урядом Швеції,

урядам усіх країн Союзу і, на запит, урядові будь-якої іншої

країни.

(4) Генеральний директор реєструє цей Акт у Секретаріаті

Організації Об'єднаних Націй.

(5) Генеральний директор повідомляє уряди всіх країн Союзу

про підписання, здавання на зберігання ратифікаційних грамот і

актів про приєднання та про заяви, що містяться у цих документах

чи зроблені відповідно до статті 20 (1) (с), про набуття чинності

будь-якими положеннями цього Акта, повідомлення про денонсацію та

повідомлення, направлені відповідно до статті 24.

Стаття 30

[Перехідні положення]

(1) До вступу на посаду першого Генерального директора

посилання у цьому Акті на Міжнародне бюро Організації чи на

Генерального директора вважаються посиланнями на бюро Союзу чи на

його Директора відповідно.

(2) Країни Союзу, що не пов'язані статтями з 13 по 17, можуть

протягом п'яти років після набуття чинності Конвенцією, що

засновує Організацію, користуватися, якщо вони цього побажають,

правами, що надаються на підставі статей з 13 по 17 цього Акта,

так, начебто вони були пов'язані цими статтями. Будь-яка країна,

що бажає користуватися цими правами, направляє з цією метою

Генеральному директорові письмове повідомлення, що набуває

чинності з дати його одержання. Такі країни вважаються членами

Асамблеї до закінчення зазначеного строку.

(3) Доти, доки всі країни Союзу не стануть членами

Організації, Міжнародне бюро Організації функціонує також як Бюро

Союзу, а Генеральний директор діє також як директор цього Бюро.

(4) Як тільки всі країни Союзу стають членами Організації,

права, обов'язки і майно Бюро Союзу переходять до Міжнародного

бюро Організації.

___________________

* З 1 липня 1965 року - дати набуття Конвенцією чинності для

СРСР - вона була обов'язковою для СРСР відносно всієї його

території.

Під час приєднання СРСР до зазначеної Конвенції була зроблена

заява про те, що СРСР не вважає себе зв'язаним положеннями пункту

(1) статті 28 Конвенції, який стосується вирішення спорів щодо

тлумачення або застосування Конвенції.

Зібрання чинних міжнародних договорів України:

Офіційне видання - Том 1: 1990-1991 рр. - К.:

Видавничий Дім "Ін Юре", 2001.

Парижская конвенция

по охране промышленной собственности

от 20 марта 1883 года,

пересмотренная в Брюсселе 14 декабря 1900 г.,

в Вашингтоне 2 июня 1911 г., в Гааге

6 ноября 1925 г., в Лондоне 2 июня 1934 г.,

в Лиссабоне 31 октября 1958 г. и в Стокгольме

14 июля 1967 г., измененная 2 октября 1990 г.

Статья 1

[Образование Союза; понятие промышленной собственности]*

(1) Страны, к которым применяется настоящая Конвенция,

образуют Союз по охране промышленной собственности.

(2) Объектами охраны промышленной собственности являются

патенты на изобретения, полезные модели, промышленные образцы,

товарные знаки, знаки обслуживания, фирменные наименования и

указания происхождения или наименования места происхождения, а

также пресечение недобросовестной конкуренции.

(3) Промышленная собственность понимается в самом широком

смысле и распространяется не только на промышленность и торговлю в

собственном смысле слова, но также и на области

сельскохозяйственного производства и добывающей промышленности и

на все продукты промышленного или природного происхождения, как

например: вино, зерно, табачный лист, фрукты, скот, ископаемые,

минеральные воды, пиво, цветы, мука.

(4) К патентам на изобретения относятся различные виды

промышленных патентов, признаваемых законодательством стран Союза,

как например: ввозные патенты, патенты на усовершенствование,

дополнительные патенты и свидетельства и т.п.

______________

* Статьям были присвоены заголовки для удобства пользования

текстом. В подписанном (французском) тексте заголовков нет.