Докучаев / Контр. ответы

КЗ № 32. Структура і характеристика обміну інформацією в тракті передачі даних АСУ 73Н6

Обмін ЦОК зі СО-ПД здійснюється послідовним кодом, повідомленнями з шести 24розрядних слів. Ініціаторами обміну можуть бути як ЦОК, так і СО-ПД.

СО-ПД приймає з ЦОК команду на встановлення режиму й алгоритму роботи кожного каналу передачі даних і потім реалізує вказаний алгоритм для кожного каналу. Команди з ЦОК задаються на основі інформації, яка зчитана з пультів інженерних вводів на блоці зовнішніх констант (БЗК).

Прийнята від абонентів інформація збирається в СО-ПД в 6-словні повідомлення і видається в ЦОК з номером каналу, який її надіслав. Про всі зовнішні канали СО-ПД передає в ЦОК ознаки готовності каналів до передачі, а ЦОК вмикає програми, які реалізують ці заявки щодо видачі інформації в потрібний канал.

У випадку, коли ініціатором обміну є ЦОК, з нього в АММО-ПД видається 24-розрядне УСА, яке є командою на вмикання каналу обміну з інструкцією “ХТО З КИМ” і режими їх роботи. АММО видає на СО-ПД сигнал “ВИМОГА”, а СО-ПД вмикає канал обміну і відповідає сигналом “ВЕДОМА ВМ”. За сигналом зсуву, який виробляється в АММО, передається з ЦОК до 15 інформаційних повідомлень, а також контрольні і службові повідомлення. Відраховує слова ЦОК, який формує сигнали “ЗУПИН КАНАЛУ”, “КІНЕЦЬ ОБМІНУ” на СО-ПД.

СО-ПД стає ініціатором обміну, якщо він готовий видати отриману від абонента інформацію:

-кожні 64мс після попередньої видачі інформації з ЦОК (за наявності сигналу “КІНЕЦЬ ОБМІНУ”);

-через 128мс після попереднього циклу видачі інформації прийому з ЦОК (якщо нема сигналу “КІНЕЦЬ ОБМІНУ”).

З СО-ПД до ЦОК видається до 28 інформаційних повідомлень, службове і контрольне повідомлення.

Обмін СО-ПД – ПСДК здійснюється послідовним кодом за ініціативою СО-ПД. Обмін здійснюється по 0-му каналу обміну пристрою обміну СО-ПД (канали з 1 по 16) чи по 1-му каналу обміну пристрою обміну при несправності 0-го каналу обміну СО-ПД. Якщо ПСДК № 2 несправний, то СО-ПД обслуговує по 0-му каналу обміну дискретні канали зв’язку з номерами 1...8. Якщо ПСДК № 1 несправний, то СО-ПД обслуговує по 1-му каналу обміну дискретні канали зв’язку з номерами 9...16.

Під час видачі інформації в дискретні канали зв’язку ПСДК розподіляє слова у відповідні дискретні канали зв’язку і порозрядне видає їх в ППС. Довжина слова може бути будь-якою в межах від 1 до 24 розрядів і задається ознаками, що надійшли від СО-ПД у складі інформації, яка визначає алгоритм обробки даних. В інтересах забезпечення контролю вірності передачі інформації здійснюється ділення інформації, яка передається, на утворюючий поліном і залишок, що формується від ділення, та разом з інформаційним словом передається в дискретний канал зв’язку.

При прийомі інформації з дискретного каналу зв’язку ПСДК формує слова з бітів по 8 розрядів, які надходять від ППС з відповідним темпом передачі дискретним каналом зв’язку, і потім слова, які накопичуються кожним дискретним каналом зв’язку, передає на СО-ПД. Довжина слів може бути в межах від 2 до 24 розрядів і залежить від ознаки, яка надійшла від СО-ПД. Аналогічно здійснюється ділення прийнятої інформації на той самий поліном, що й при видачі в дискретний канал зв’язку, що дозволяє оцінити наявність викривлень в прийнятій інформації.

Крім того, за командою від СО-ПД ПСДК шукає будь-яку 16-розрядну комбінацію, розташовану в перших 16 розрядах 24-розрядного слова, яке накопичується.

КЗ № 33. Склад, характеристика стендового обладнання АСУ 73Н6 (ПК-РМ, ППД, ППТ, СПБП)

Стендове обладнання 73Н6 являє собою набір пристроїв (приборів стендів), розміщених в контейнерах 12М6, 44Ц6, 11Ю6 і призначених: для проведення технічного обслуговування на апаратурі КЗА; для проведення перевірочних та налагоджувальних робіт (діагностика та контроль ТЕЗ, низьковольтних блоків живлення, РМ-10 і т. ін.); для запису цифрової інформації в пристрої пам’яті СО і ЦОК.

До складу стендового обладнання входить така апаратура:

-в контейнері 12М6 (пульт контролю робочих місць (ПК-РМ)): блок запису (БЗ); прибор перевірки ДЗП (ППД); прибор перевірки ТЕЗ (ППТ);

-в контейнері 44Ц6 (стенд перевірки блоків живлення (СПБП)): прибор моделювання субблоків СО (ПМС СО); пристрій “З” – пристрій запису інформації до ЗПК ЦОК; ПК-РМ; БЗ;

-в складі ремонтно-діагностичного комплексу 11Ю6 – апаратура комплексної наладки С-4. Пульт контролю робочих місць (ПК-РМ) призначений для роботи сумісно з РМ з метою

проведення автономного контролю цифрових пристроїв РМ шляхом вмикання різних імітаційних режимів (ПРИЙОМ, ВИДАЧА, Т2), імітації кодової інформації СО і відображення кодової інформації на сигнальних лампочках. Пульт видає сигнали логічної “1” і логічного “0” у вигляді потенціалів корпуса +5 та +0,25 В. На сигнальних лампочках пульта відображуються сигнали логічних “1”. Напруги живлення +5 та +0,25 В подаються на ПК-РМ від пристрою забезпечення живленням РМ-10, тому що пульт не містить власного джерела живлення. Потужність, що споживається ПК-РМ, не перебільшує 5Вт.

До робочого місця ПК-РМ підключається двома роз’ємами, які змонтовані на виносних жгутах. Маса ПК-РМ не перебільшує 12кг. Габаритні розміри 480370170мм.

Блок запису (БЗ) призначений для запису інформації в касети пам’яті ДЗП-СО при ручному введенні - за допомогою кнопкових перемикачів БЗ, при автоматичному – за допомогою перфострічок через ФСМ - 8. Живлення БЗ здійснюється трьохфазним струмом напругою 220 В частотою 400 Гц. Потужність, що споживається, не більше 600ВА. Габаритні розміри 645 10001326. Маса не більше 170кг.

Прибор перевірки ДЗП (ППД) призначений для перевірки ДЗУ-Э-8к-М (СО) постійного запам’ятовуючого пристрою, що одноразово програмується.

Прибор перевірки ДЗП забезпечує: звернення до пристроїв, що перевіряються, за будьякою адресою в режимах одноразового чи багаторазового звернення; контроль числа, яке зчитується, індикацію збою; індикацію сигналів коду адреси і сигналів коду числа, які надходять з пристроїв, що перевіряються; виробку необхідних для запису, зчитування сигналів; пошук несправності ДЗУ-Э-8к-М з точністю до ТЕЗ.

Напруга живлення 220 В частотою 400Гц. Потужність, що споживається, не більше 70Вт. Габаритні розміри 600 402317. Маса не більше 50кг.

Прибор перевірки ТЕЗ (ППТ) призначений для перевірки, настройки і ремонту цифрових ТЕЗ, виконаних на мікросхемах серій 130, 133 чи будь-яких інших з такими ж виходами, як у названих серій, і напругою живлення +5 В.

ППТ дозволяє у вільному порядку: подавати на вхід ТЕЗ потенціали логічних “0” чи “1” (відповідно 0,4 В та 2,4 В); відображати логічні стани на всіх 64 контактах ТЕЗ, що перевіряється (за допомогою світлового табло); забезпечувати живлення ТЕЗ, що перевіряється (+5 В – від внутрішнього джерела). Напруга живлення 220 В 400 Гц. Потужність, що споживається, не більше 110 ВА.

Стенд перевірки блоків живлення (СПБП) призначений для перевірки роботоздатності й настройки низьковольтних блоків електроживлення. Він дозволяє забезпечити блок, що перевіряється, живленням різними первинними напругами. Застосовується в сукупності з електровимірювальним прибором Ц-4352 і мегомметром М-4100/3 із складу ЗМП.

КЗ № 34. Порядок вирішення задачі розподілення цілей в АСУ 73Н6

Основна вимога до задачі розподілення цілей в угрупованні ЗРВ полягає в забезпеченні максимальної ефективності бойових дій сукупності підлеглих вогневих засобів за час відбиття удару ЗПН.

Ефективність використання ЗРС, ЗРК суттєво залежить від якості вирішення задачі ЦР. Задача ЦР полягає в знаходженні набору параметрів управління, які забезпечують обстріл

найбільшої кількості цілей за мінімальний час (для балістичних цілей з максимальною ймовірністю).

Група програм ЦР вирішується з темпом 1 раз у 12с. В трьох секундному циклі беруть участь аеродинамічні цілі з ознакою новизни і всі балістичні цілі. В 12-ти секундному циклі беруть участь усі інші цілі.

Усі цілі умовно поділяються на дві групи: цілі групи А - цілі, які знаходяться в узагальненій зоні ураження, чи знаходяться поза нею, але мають підлітний час до неї, що не перебільшує максимального циклу стрільби та цілі групи Б - цілі, які мають підльотний час до узагальненої зони ураження більше одного, але менше двох максимальних циклів стрільби.

На першому етапі здійснюється зчитування таблиці перевірки ТЕЗ в ОЗП СО з ФЗМ.

На другому етапі відбувається безпосередньо перевірка ТЕЗ за кодовими наборами стану Ni, відповідністю вхідних і вихідних станів ТЕЗ, що перевіряється (вхідні та вихідні стани ТЕЗ містяться в таблиці перевірки ТЕЗ).

Швидкість передачі інформації в ПМС-СО становить 800 кодових наборів за секунду. Розрізняють шість режимів перевірки:

1.“Прогін” – автоматична перевірка до першої несправності (швидка перевірка ТЕЗ) з друкуванням результатів.

2.“Прогін, зупинка” – пошук до першої несправності з друкуванням на РТА, типу оператора, його номера, номера контакту ТЕЗ, одночасно на індикаторі АПТ висвітлюється стан контактів ТЕЗ.

3.“Оператор” – пошук і усунення несправності в ТЕЗ у напівавтоматичному покроковому режимі з видачею на друк номера й типу операторів перевірки (при несправності вказується адреса надходження).

4.“Заборона КОНТР. ПРОХОДЖЕННЯ” – прискорене проходження заданої кількості операторів перевірки, виключаючи контроль реакції ТЕЗ на них.

5.“Прогін, зупинка, повернення” – проводиться автоматично до першої несправності з друкуванням і висвітлюванням на індикаторі АПТ результатів контролю. При натиску кнопки ПУСК (ПОУ) здійснюється повторна перевірка ТЕЗ (перевірка на “Збій”).

6.“Друкування ТБ” – друкування копій перфострічок з таблицею перевірки, вмикається після введення перфострічки до СО.

Розділ “Технічна експлуатація та військовий ремонт засобів автоматизації управління ЗРВ”

КЗ № 1. Технічне забезпечення зв’язку і АСУ

Технічне забезпечення зв’язку і АСУ – вид технічного забезпечення військ (сил), який включає комплекс організаційно - технічних заходів і дій з накопичення до установлених норм техніки та майна АСУ, своєчасного забезпечення ними військ (сил), збереження та підтримання їх у стані, що забезпечує своєчасне приведення в готовність техніки зв’язку і АСУ до використання за призначенням, а також своєчасного відновлення при пошкодженнях, поповнення втрат даних засобів у ході бойових дій і повсякденної діяльності військ (сил).

Складовими частинами технічного забезпечення є: постачання у війська техніки зв’язку і АСУ; технічна експлуатація техніки зв’язку і АСУ; технічна розвідка і евакуація пошкодженої і несправної техніки зв’язку і АСУ.

Для виконання завдань щодо забезпечення управління в з’єднаннях (частинах), підрозділах організується експлуатація техніки зв’язку і АСУ.

До експлуатації відноситься стадія життєвого циклу техніки зв’язку і АСУ з моменту прийняття її військовою частиною від підприємства – виробника чи ремонтного підприємства до знаття з експлуатації і є сукупністю етапів: введення в експлуатацію; приведення у встановлений ступінь готовності до використання за призначенням; підтримання у встановленому ступені готовності до використання за призначенням; використання за призначенням; зберігання; транспортування.

Експлуатація закінчується зняттям техніки зв’язку і АСУ з експлуатації і списанням її з обліку Міністерства оборони України.

КЗ № 2. Особливості життєвого циклу АСУ

Життєвий цикл АСУ - період часу від замислу на розробку АСУ до моменту зняття з експлуатації останнього екземпляру (зразка) АСУ. Життєвий цикл АСУ складається зі стадії створення, стадії експлуатації.

Особливості побудови АСУ накладають особливості на процеси створення та експлуатації, тобто на весь процес формування життєвого циклу АСУ.

Стадія створення включає наступні заходи:

-науково-дослідні роботи (НДР) - створення зразка АСУ, формування технічних вимог (ТТВ) на виробництво АСУ;

-дослідно-конструкторські роботи (ДКР) - створення дослідного зразка АСУ,

-серійне виробництво (СВ) - виготовлення серійного зразка АСУ;

-капітальне будівництво (КБ) - будівництво споруд для розміщення елементів АСУ;

-державні випробування (ДВ) - вироблення рішення про допуск АСУ до експлуатації. Стадія експлуатації засобів автоматизації включає:

-експлуатацію АСУ, яка заключна в організація застосування, технічного обслуговування зразків автоматизованих систем управління згідно вимог експлуатаційної (технічної) документації;

-капітальний ремонт (КР), якій має за мету відновлення, продовження, якщо можливо, ресурсу АСУ;

-списання та заміна на новий екземпляр.

КЗ № 3. Властивості надійності АСУ

Властивість – це сторона якості. Надійність АСУ - сторона якості АСУ. Надійність АСУ складається з декількох складових, а саме: з безвідмовності, ремонтопридатності, довговічності, зберігаємості.

Безвідмовність - властивість АСУ безперервно зберігати робочій стан на протязі деякого інтервалу часу: Б := ВЛ (РБ, t t ЗАД)

Ремонтопридатність – властивість АСУ, що полягає у її пристосованості до попередження, виявлення відмов, та у швидкому відновленню роботоздатного (робочого) стану шляхом проведення технічного обслуговування та ремонту:

Р:= ВЛ(НРБРБ, РБИСП)

Довговічність - це властивість АСУ зберігати роботоздатний (робочій) стан до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту:

Д:=СВ(РБ, t tГР)

Зберігаємість - властивість АСУ підтримувати на необхідному стані безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність на протязі тривалого часу у визначених умовах зберігання та

складаються з: надійності технічних засобів АСУ; надійності програмних засобів АСУ; надійності дії персоналу АСУ.

Тобто: Надійність АСУ {НадФП1, НадФП2,…Над ФП М}, де Надійність ФПі {Над ТЗi , Над ПЗi, Над ДПi}

Надійність технічних засобів(ТЗ) АСУ – властивість ТЗ зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах й умовах застосування, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання й транспортування.

Надійність дій персоналу АСУ визначається біологічним станом оператора (надійністю організму) та функціональною надійністю виконання операцій персоналом.

КЗ № 4. Роль персоналу в вирішенні задач технічної експлуатації та військового ремонту Персонал АСУ розділяється на (ГОСТ 24.701-86):

-оперативний персонал АСУ – це персонал, який приймає участь у функціонуванні (бойове застосування) АСУ.

-експлуатаційний (обслуговуючий) персонал АСУ – персонал , що забезпечує постійну готовність АСУ до бойового застосування,

-ремонтний персонал АСУзабезпечує складні види ремонту, тобто середній та капітальний, а також поточний ремонт.

Оперативний персонал АСУ впливає на бойову ефективність АСУ. Від його вміння правильно використовувати АСУ в ході бойових дій залежить загальна ефективність управління військами.

Експлуатаційний (обслуговуючий) персонал АСУ забезпечує:

-вибір кращих методів підготовки АСУ до бойового застосування,

-організацію та проведення технічного обслуговування, поточних ремонтів, КФ, а також постачання, доробки та інші роботи,

-збір та обробку даних про експлуатацію АСУ, тобто розрахунок та прогнозування експлуатаційних показників.

Ремонтний персонал АСУ - забезпечує високу якість ремонтів.

КЗ № 5. Порядок приймання у військову частину і закріплення техніки зв'язку і АСУВ за підрозділами та відповідальними особами

При отриманні техніки зв'язку і АСУВ в військову частину від постачального органу надходить витяг з плану розподілення техніки. Після отримання від постачального органу витягу з плану розподілення техніки командир частини визначає підрозділ, до якого буде передаватися отримана техніка, начальника апаратної, екіпаж.

При наявності в частині аналогічної техніки виділений екіпаж вивчає її і проходить стажування у складі діючих екіпажів. За відсутності в частині аналогічної техніки подається заявка до постачального органу на підготовку офіцерів (прапорщиків) централізовано.

Для приймання техніки зв’язку і АСУ наказом командира частини призначається комісія. До складу комісії обов’язково включаються заступник командира з озброєння (технічної частини) або старший інженер частини, командир підрозділу, до якого передається техніка, і відповідальна особа, за якою ця техніка закріплюється. Для приймання засобів рухомості, засобів вимірювань і джерел живлення електроенергією в складі комісії мають бути представники автомобільної і метрологічної служб та відповідальний за електрогосподарство частини. Комісія перевіряє наявність, комплектність і технічний стан техніки.

За результатами перевірки техніки, що надійшла, комісія складає акт приймання і подає його на затвердження командиру (начальнику). Акт не пізніше, ніж через три дні після прийняття техніки направляється у відповідні постачальні органи і вантажовідправнику. Прийнята техніка після затвердження акта оприбутковується технічною частиною.

КЗ № 6. Порядок введення в експлуатацію техніки зв'язку і АСУ на стаціонарних об’єктах

Техніка зв'язку і АСУ, яка призначена для монтажу на стаціонарних об’єктах, приймається комісією, призначеною командиром частини зі складенням акта приймання. За неможливості перевірки на працездатність вона приймається за комплектністю і шляхом зовнішнього огляду.

Після прибуття у військову частину монтажної бригади техніка передається їй за актом, після чого відповідальність за її комплектність і технічний стан несе монтажна бригада. Військова частина в процесі проведення монтажних і пусконалагоджувальних робіт забезпечує (в неробочий час) охорону прийнятої монтажною бригадою техніки.

Датою введення об’єкта в експлуатацію вважається дата підписання акта державною приймальною комісією. У випадку порушень правил введення в експлуатацію добудованих об’єктів голови і члени комісій, а також особи, які примушують їх до введення в експлуатацію об’єктів з порушенням правил, можуть бути притягнутими до адміністративної, дисциплінарної та іншої відповідальності згідно з діючим законодавством. Прийняття в експлуатацію об'єктів без дозволу органів державного нагляду за технікою безпеки і охорони праці забороняється.

Після введення в експлуатацію об’єктів зв'язку і АСУ апаратура і обладнання наказом командира (начальника) закріплюються за підрозділами і відповідальними особами. З цього моменту особовий склад несе повну відповідальність за прийнятий об’єкт, апаратуру й обладнання.

КЗ № 7. Порядок освідчення техніки зв'язку і АСУ

Освідчення техніки зв'язку і АСУ має за мету встановлення категорії і визначення можливості її використання за призначенням. Освідчення проводиться: при первинному надходженні техніки зв'язку і АСУ в частину; при надходженні техніки зв'язку і АСУ в частину після ремонту; при складенні за результатами експлуатації техніки зв'язку і АСУ рекламаційних актів; після знаходження техніки зв'язку і АСУ на зберіганні, понад 12 років; після вироблення технікою зв'язку і АСУ міжремонтних ресурсів (строків) і встановленого ресурсу (строку служби) до списання; при аварійних пошкодженнях техніки зв'язку і АСУ.

Для здійснення освідчення командир своїм наказом визначає комісію з числа посадових осіб – фахівців з техніки зв’язку і АСУ. До складу комісії обов’язково включаються заступник командира з озброєння, командир підрозділу і відповідальна особа, за якою ця техніка закріплена.

При освідченні комісія перевіряє комплектність, технічний стан, встановлює час фактичного знаходження в експлуатації (витрата ресурсу), кількість проведених планових ремонтів, визначає категорію техніки, яка освідчується, складає акт технічного стану.

КЗ № 8. Порядок допуску особового складу АКП до експлуатації АСУ

До самостійної роботи на техніці зв'язку і АСУ допускається особовий склад, який: пройшов спеціальну підготовку і стажування, має практичні навички у використанні техніки за призначенням, її технічному обслуговуванні і поточному ремонті; пройшов медичне обстеження (для спеціальностей, визначених окремим переліком) і визнаний за станом здоров’я придатним до роботи за відповідними спеціальностями; склав заліки з правил і заходів безпеки, має необхідну для експлуатації цієї техніки групу з електробезпеки і отримав посвідчення на право експлуатації конкретних типів техніки.

Підготовка особового складу щодо знання побудови техніки зв'язку і АСУ, правил її експлуатації і ремонту, заходів безпеки під час роботи здійснюється у відповідності до існуючих програм.

Стажування для допуску до самостійної роботи проводиться на основі наказу командира частини в складі екіпажів (обслуг) під керівництвом досвідченого спеціаліста і під контролем командира підрозділу. У процесі стажування удосконалюються і закріплюються теоретичні знання, набуваються практичні навички в підготовці до використання, у використанні за призначенням, технічному обслуговуванні, поточному ремонті техніки зв'язку і АСУ та виконанні правил і заходів безпеки.

Для перевірки знань, практичних навичок і визначення можливості допуску особового складу до самостійної роботи на техніці зв'язку і АСУ наказом командира частини щорічно призначається комісія. Допускається призначення комісій по підрозділах. Комісія по перевірці знань з питань охорони праці повинна пройти атестацію у вищестоящій організації.

КЗ № 9. Загальні поняття та визначення теорії надійності дій персоналу АСУ

Надійність дій персоналу АСУ визначається біологічним станом оператора – надійністю організму та функціональною надійністю виконання операцій персоналом.

Надійність організму (біологічна надійність оператора АСУ) – це здатність людиниоператора зберігати працездатність на протязі заданого часу та у заданих умовах.

Надійність організму залежить від фізіологічно - психологічних властивостей людини. До них можна віднести витривалість людини, стійкість до впливу середовища, працездатність у екстремальних умовах, стійкість у подоланні перешкод.

Для людини з точки зору біології можна виділити два основних стани: хворий та здоровий. У складі бойових розрахунків оператори повинні завжди бути здоровими. Інша ситуація у рамках надійності АСУ – не розглядається.

Функціональна надійність персоналу АСУ – це здатність номеру бойової обслуги АКП виконувати задану програму дій на протязі необхідного за тривалістю часу, при умові, що він здоровий.

У функціональній надійності розрізняють наступні сторони:

-функціонально-програмна надійність – здатність виконувати задані функції у відповідності до програми;

-функціонально-часова надійність – здатність виконувати задані функції у заданих інтервалах часу;

-функціональна надійність – здатність виконувати задані функції із заданою точністю.

КЗ № 10. Причини, що викликають відмови технічних засобів АСУ

Причиною відмови технічних засобів АСУ являється дефект комплектуючого елемента. Дефект - це окремі невідповідності продукції встановленим технічним умовам (ДЕРЖСТАНДАРТ 15467-79). Дефект - це явище, процес, подія, стан, що викликає відмову.

Дефекти діляться:

-по природі прояву на: механічні, температурні, структурні (фізичні), граничні (КЗ,

обрив);

-по можливості прояву на: зовнішні й сховані.

Дефекти можуть бути виявлені або шляхом технічного огляду, або шляхом технічної перевірки. Технічний огляд дозволяє виявляти зовнішні дефекти.

Технічна перевірка проводиться шляхом вимірювань електричних ланцюгів або режимів роботи складових комплектуючих блоків (деталей).

Зовнішні дефекти проявляються у вигляді: обвуглювання або потемніння ізоляції; обгорання або оплавлення контактних з'єднань; витікання або скипання наповнювачів деталей.

Приховані дефекти викликаються: старінням деталей, зміною електричних параметрів комплектуючих; висиханням (погіршенням) ізоляції комплектуючих; порушенням контактних з'єднань.

Приховані дефекти проявляються: у порушенні режимів роботи окремих ланцюгів (деталей) без явних ознак відмов.

КЗ № 11. Властивості та кількісні показники надійності дій персоналу АСУ

Надійність дій персоналу АСУ визначається біологічним станом оператора – надійністю організму та функціональною надійністю виконання операцій персоналом.

Надійність організму (біологічна надійність оператора АСУ) – це здатність людиниоператора зберігати працездатність на протязі заданого часу та у заданих умовах.

Надійність організму залежить від фізіологічно - психологічних властивостей людини. До них можна віднести витривалість людини, стійкість до впливу середовища, працездатність у екстремальних умовах, стійкість у подоланні перешкод.

Для людини з точки зору біології можна виділити два основних стани: хворий та здоровий. У складі бойових розрахунків оператори повинні завжди бути здоровими. Інша ситуація у рамках надійності АСУ – не розглядається.

Надійність дій персоналу = функціональна надійність дій персоналу за умов максимальної біологічної активності:

Над. ДП АСУ = ФН ДП АСУ БН ДП АСУ ФН ДП АСУ {Безпомилковість, Швидкодія, Точність}

БН ДП АСУ {Безпомилковість, Своєчасність (оперативність)}

Безпомилковість виконання програми дій – це здатність виконувати програму дій. Швидкодія – це здатність виконувати програму дій у заданому інтервалі часу. Точність – це здатність виконувати програму дій з заданою точністю.

Показники надійності ДП АСУ.

Показники надійності ДП АСУ поділяються на ПН ФН ДП АСУ та ПН БН ДП АСУ. Характеристики ПН ПН виконання дій

Pj – ймовірність безпомилкового виконання j-ої операції. Для типових операцій – відома. λj - інтенсивність помилок, які допущені при виконанні j-ої операції,

- кількість помилок при виконанні j-ої операції.

Рсвj - ймовірність своєчасного виконання j-ої операції. Для типових операцій – відома. ПН виконання програм РПР –ймовірність безпомилкового виконання програми дій персоналом АСУ.

ТПР – середній час виконання програми дій. ПР – значення точності виконання програми.

КЗ № 12. Методи підвищення надійності дій персоналу АСУ

Підвищення надійності дій персоналу АСУ – це комплекс заходів, що виконуються з метою зниження кількості помилок, що допускаються оперативним персоналом АСУ під час виконання як окремих операцій, так і цілих програм дій.

Причинами виникнення помилок оперативного персоналу АСУ можуть бути: слабка теоретична підготовка персоналу АСУ; низька практична підготовка у виконанні окремих операцій та програм дій персоналу АСУ; слабка злагодженість оперативного персоналу АСУ під час виконання функцій управління у складі бойової обслуги АКП.

Методи підвищення надійності ДП АСУ поділяються на технічні та організаційні.

Технічні методи – методи резервування дій персоналу усіх рівнів: операційних, функціональних та програмних.

Організаційні методи – теоретична та практична підготовка номерів бойової обслуги у виконанні окремих операцій, комплексна практична підготовка у виконанні функцій управління складом повної бойової обслуги.

Теоретична підготовка здійснюється у рамках тактичної, розвідувальної, технічної, спеціальної підготовки на навчальних курсах щодо підготовки фахівців ЗАУ (інженер обчислювальних засобів, інженер засобів відображення інформації, технік апаратури дальнього зв’язку, оператор апаратури документування, передачі даних, радіотелеграфіст, планшетіст, електромеханік...).

Практична підготовка здійснюється на спеціальних тренувально-імітаційних комплексах, що побудовані на базі ПЕОМ, та на штатних засобах АСУ із застосуванням властивостей програмного забезпечення (алгоритмів тренажу) у спеціально відведений час у рамках автономного або комплексного тренажу.

Ціль – добитися злагодженості розрахунків оперативного персоналу, автоматизму та безпомилкових дій бойової обслуги АКП під час застосування АСУ за призначенням.

КЗ № 13. Порядок оцінки показників надійності дій персоналу АСУ

Оцінка показників надійності дій персоналу АСУ здійснюється у наступній послідовності: складається мовний алгоритм дій персоналу АСУ; виділяються операційні, функціональні, програмні одиниці дій персоналу АСУ; складається модель надійності дій персоналу АСУ (структурна або на основі графу); оцінюються показники надійності ДП АСУ на рівні оперативної одиниці дій, потім – на рівні функціональної та програмної одиницях дій.

Операційна одиниця дії – окремий психофізіологічний акт, до якого можна розподілити дії оператора АСУ (натискання кнопки на ПК АРМ).

Функціональна одиниця дії – сукупність операційних одиниць, що являє собою функціонально-самостійний блок операцій у діяльності оператора АСУ (уведення команд з пультів уведення АРМ комплекса ЗАУ). При виконанні функціональної одиниці мета управління цілком не досягається.

Програмна одиниця дії – сукупність функціональних одиниць, що об’єднані однією закінченою технологічною програмою дій з яскраво вираженою метою (послідовне вирішення задач управління вогнем з’єднання (частини) ЗРВ, а саме: з’ясування бойового завдання; оцінка

повітряної обстановки; оцінка стану, дій об’єктів управління; прийняття рішення на розподілення цілей; постановка бойового завдання; організація взаємодії з сусідніми частинами ЗРВ та ВА; контроль за виконанням БЗ; облік результатів бойових дій).

КЗ № 14. Види контролю технічного стану засобів АСУ

Основними видами контролю технічного стану засобів АСУ є: контроль функціонування і огляд; технічна перевірка.

Контроль функціонування і огляд проводиться з метою визначення ступеня готовності засобів автоматизації КП до використання за призначенням і розподіляється на автономний функціональний контроль (АФК) і комплексний функціональний контроль (КФК). Контроль функціонування апаратури автоматизації обов’язково здійснюється при кожному увімкненні засобів АСУ та перед їх вимкненням.

Автономний функціональний контроль систем ЗАУ і КЗА у цілому забезпечує контроль роботоздатності апаратури основних трактів без перевірки роботоздатності сумісно з іншими елементами автоматизованої системи управління.

Комплексний функціональний контроль передбачає контроль роботоздатності КЗА у взаємодії з усіма елементами АСУ (з джерелами радіолокаційної інформації, об’єктами управління).

За результатами АФК і КФК здійснюється оцінка готовності (фактичної готовності) КЗА до бойового застосування. Ці результати є основою для прийняття рішення про використання КЗА під час бойових дій військ.

КЗ № 15. Оцінка боєздатності АСУ 73Н6 за підсумками автоматичного ФК

Функціональний контроль системи 73Н6 включає: автоматичний функціональний контроль апаратури КБУ; комплексний функціональний контроль бойової готовності з урахуванням донесень від підлеглих засобів; контроль юстування системи.

Автоматичний функціональний контроль АСУ здійснюється при кожному включенні системи після отримання позитивного результату функціонального контролю апаратури КБУ. Автоматичний функціональний контроль АСУ забезпечується її програмними засобами і складається з перевірки технічного стану абонентів АКП і трактів передачі даних. Результати контролю відображаються в інтегральному формулярі контролю (ІФК), який висвітлюється у лівої частині екрану БІО АРМ (програма БД) під контрольною ціллю. ІФК складається з двох стрічок перша з яких змістить 5, а друга – 4 знака (номери ТПД).

Несправність тракту передачі даних відображується в формулярі зеленим кольором (яскраво), абонента – червоним кольором (тьмяно) в колі.

При одночасній несправності абонента і тракту передачі даних відповідний знак в ІФК відображається зеленим кольором (яскраво) в колі.

При повній справності абонента і тракту передачі даних знак в формулярі відображується червоним кольором (тьмяно).

КЗ № 16. Системний контроль юстування АСУ

Системний контроль юстування АСУ полягає в прийомі на КП АСУ від абонента інформації про повітряний об’єкт з координатами юстувальної точки, в її обробці, порівнянні з еталоном і наборі статистики про помилки.

Для проведення системного контролю юстування необхідно:

-встановити на РМ КП АСУ вид функціонування – ТРЕН і вид кадру – БД;

-на БЗК включити 31 розряд інженерних вводів і запустити знов ЦОК;

-видати абоненту по телефону команду про проведення контролю юстування з зазначенням номерів юстувальних точок (за цією командою абонент знімає усю інформацію про повітряний об’єкт, яка раніше видавалася, і починає видавати інформацію про повітряний об’єкт

зкоординатами юстувальних точок);

-при з’явленні на БІО РМ АСУ інформації про повітряний об’єкт від абонента, який контролюється, оператор вводить команду КОНТРОЛЬ ЮСТИР 1 типу. При цьому на БІО РМ разом з формулярами повітряних об’єктів відображаються формуляри всіх юстувальних точок для цього абонента, а також вмикається програма в ЦОК з набору статистики помилок юстування між інформацією щодо повітряного об’єкта, яка надходить від абонента, і координатами найближчих юстувальних точок цього абонента. По екрану оператор може