Докучаев / Контр. ответы

візуально оцінити помилку юстування. Після того, як кількість вимірювань досягне 10, результати контролю можна вважати достовірними. По закінченні контролю слід ввести команду КОНЕЦ ЮСТИР.

КЗ № 17. Оцінка боєздатності АСУ 73Н6 за підсумками КФК

Функціональний контроль системи 73Н6 включає: автоматичний функціональний контроль апаратури КБУ; комплексний функціональний контроль бойової готовності з урахуванням донесень від підлеглих засобів; контроль юстування системи.

Комплексний функціональний контроль боєздатності АСУ проводиться в процесі бойової роботи, а також комплексного чи автономного тренажу з урахуванням донесень від підлеглих засобів.

В процесі бойової роботи, комплексного чи автономного тренажу здійснюється: оцінка якості відображення інформації; контроль правильності введення команд; загальна оцінка ходу обробки інформації; спостерігання за поточним технічним станом абонентів і трактів передачі даних з абонентами, замкнутими на АКП; перевірка станів трактів ЦОК-СО-РМ.

Загальна оцінка якості відображення інформації здійснюється оператором візуально за загальним видом інформації, яка відображається на БІО, та за його відповідністю включеній моделі відображення (БД, ІЦР).

Контроль правильності введення команд здійснюється за квитанціями, які відображаються на БІД. Усього відображаються до 15 квитанцій, за допомогою яких оператор АРМ має можливість оцінити правильність уведення команди з ПВ РМ – 10. При правильному уведенні будь – якої команди на БІД (строчка 15) відображається квитанція ПРИНЯТО.

Контроль боєздатності підлеглих (ЗРС, ЗРК) здійснюється за інформацією, яка відображається в ІФК (БД) та в трьохрядкових формулярах донесень ЗРК.

КЗ № 18. Порядок перевірки правильності запису координатної інформації у БЗК

Перевірка правильності запису координатної інформації змінних величин здійснюється за фіктивною точкою простору, координати якої визначені відносно абонента і КП АСУ.

Ця перевірка здійснюється за допомогою команди КОНТРОЛЬ ЮСТИР другого типу, яка полягає у видачі з КП АСУ інформації щодо юстувальних точок у вигляді повідомлень про повітряний об’єкт на абонент, на якому реалізована можливість проведення оцінки помилки контролю юстування.

Для проведення контролю юстування другого типу оператор КП АСУ з РМ, на якому встановлений вид функціонування – ТРЕН, вводить команду КОНТРОЛЬ ЮСТИР другого типу, а абонент виконує всі операції, необхідні для прийому, обробки інформації про повітряний об’єкт і оцінки помилки юстування.

При цьому на БІО РМ АКП на кадрі БД відображуються юстувальні точки для цього абонента і здійснюється видача цих точок на абонента у вигляді інформації про повітряний об’єкт з координатами юстувальних точок.

Закінченням цієї перевірки є доповідь абонента про результати контролю.

КЗ № 19. Закономірності змінювання стану ОВТ при її використанні

При використанні ОВТ основними процесами, що впливають на зміну їх технічного стану є процеси тертя та накопичення експлуатаційних змін систем зразків ОВТ. В основному ці процеси і обумовлюють періодичність та обсяг технічного обслуговування ОВТ при використанні.

Загальна величина змінювання технічного стану ОВТ КС включає в себе величину змінювання технічного стану ОВТ за рахунок тертя КТ і величину змінювання технічного стану ОВТ за рахунок накопичення експлуатаційних змін КЕ. При цьому слід виходити із того, що погіршення технічного стану ОВТ за рахунок КТ в процесі експлуатації зразків ОВТ призводить до дефектів деталей, які не відновлюються. Тому суть технічного обслуговування якраз і полягає у тому, щоб періодично підвищувати рівень стану машин на величину КС. Якщо цього не робити, то зразок ОВТ відпрацьовує менший наробіток, тобто S1 буде менше S2

Отже, при використанні ОВТ основним завданням її технічного обслуговування є періодичне відновлення стану зразків ОВТ за рахунок виконання відповідного обсягу робіт. Тоді ці зразки ОВТ відпрацюють встановлений міжремонтний ресурс і будуть завжди знаходитися у стані готовності до використання за призначенням.

Таким чином, управління станом ОВТ у процесі їх використання зводиться до управління процесом зношування деталей збірних одиниць. Саме з метою зменшення тертя використовуються змащувальні і регулювальні роботи, суворо додержуються правила використання зразків ОВТ і т.ін. Тобто всі зусилля особового складу військових частин і підрозділів, командирів і начальників усіх ступенів у процесі використання зразків ОВТ зосереджуються на зменшенні негативної дії процесу зношування деталей збірних одиниць відомими та новітніми шляхами.

КЗ № 20. Організація річного технічного обслуговування

Організація та проведення річного технічного обслуговування (РТО) здійснюється у два етапи: підготовчий та виконавчий.

Підготовчий етап триває 9 – 11 місяців до початку проведення РТО і включає в себе комплекс організаційно-технічних заходів (ОТЗ) з підготовки військових частин (окремих підрозділів) до проведення РТО: розпорядження головнокомандувача ПС ЗСУ щодо виконання ОТЗ з підготовки ПС до проведення РТО; перевірка технічного стану ОВТ в/ч; здійснення розрахунків можливого обсягу робіт проведення РТО у в/ч на наступний рік; визначення потреби у матеріально-технічних засобах (МТЗ) та паливно-мастильних матеріалах (ПММ) для проведення РТО ОВТ; розробка заявок на необхідні МТЗ на виконання обсягу робіт проведення РТО; технічна та спеціальна підготовка особового складу в/ч у літньому (зимньому) періоді навчання; визначення термінів проведення РТО; видання наказу про підготовку та проведення РТО у військових частинах; складання плану підготовки та проведення РТО у в/ч; забезпечення визначених військових частин необхідними МТЗ, ПММ згідно з план-графіками; складання операційних карт та план-графіків проведення РТО; підготовка засобів технічного обслуговування і ремонту до проведення РТО ОВТ; проведення показових занять (зборів), інструкторсько-методичних занять щодо підготовки, організації та проведення РТО у в/ч; розробка плану виховної роботи з особовим складом на період проведення РТО.

КЗ № 21. Організація виконавчого етапу річного ТО

Виконавчий етап річного технічного обслуговування триває один календарний місяць літнього періоду року і включає в себе:

-виконання запланованого обсягу робіт з технічного обслуговування та ремонту об'єктів ОВТ протягом місяця у терміни, які встановлені у Плані проведення РТО;

-проведення занять перед виконанням окремого виду робіт (30 - 45 хв. кожного дня);

-контроль якості і повноти виконання запланованого обсягу робіт з технічного обслуговування та ремонту об'єктів ОВТ;

-перевірка повноти виконання заходів РТО;

-доповідь за командою про завершення РТО та видання наказів про підсумки виконання робіт РТО у військовій частині, з’єднані, об’єднанні, у військах оперативного командування, виді Збройних Сил України.

У військових частинах (окремих підрозділах), які не увійшли у пріоритетний список, виконують роботи при проведенні РТО у обсязі з розрахунку можливостей свого особового складу та свого матеріально-технічного забезпечення.

КЗ № 22. Основні поняття і визначення технічного обслуговування АСУ ЗРВ

Технічне обслуговування АСУ є складовою частиною комплексу заходів технічної експлуатації. Технічне обслуговуванням АСУ - комплекс операцій щодо підтримки роботоздатності або справності елементів АСУ при використанні за призначенням, а також на етапах очікування, збереження і транспортування. При цьому під операцією технічного обслуговування розуміють закінчену частину технічного обслуговування складової частини АСУ, яка виконується на одному робочому місці виконавцем визначеної спеціальності.

Відомо, що в процесі експлуатації систем їх надійність погіршується. У зв'язку з цим метою технічного обслуговування засобів АСУ є проведення запобіжних заходів, спрямованих на зниження імовірності відмовлення АСУ в цілому. Для проведення заходів, що спрямовані на зниження імовірності відмов АСУ організуються спеціальні системи технічного обслуговування.

Система технічного обслуговування являє собою сукупність взаємозалежних засобів ТО, документації ТО і виконавців ТО.

Об'єкти ТО: технічні пристрої, комплекси, системи та інші засоби, що підлягають технічному обслуговуванню.

Засоби ТО - це технічні пристрої, матеріал або інші матеріальні засоби, які застосовуються для здійснення технічного обслуговування об'єктів обслуговування.

Документація ТО - це документи (керівництва, інструкції, накази і т.д.), що визначають порядок, обсяг і правила проведення технічного обслуговування.

Виконавець (або виконавці) ТО - це обслуговуючий персонал АСУ, що відповідно до документації технічного обслуговування за допомогою засобів технічного обслуговування здійснює планування і підготовку технічного обслуговування, безпосереднє його проведення та оформлення результатів ТО.

КЗ № 23. Види технічного обслуговування АСУ ЗРВ

Розрізняють наступні види технічного обслуговування АСУ ЗРВ:

Узалежності від етапів експлуатації: ТО при використанні; ТО на етапах очікування, зберігання, транспортування.

Узалежності від часу проведення: періодичне ТО (виконується через встановлені в експлуатаційній документації інтервали часу або у залежності від часу наробітки; сезонне ТО виконується для підготовки ОВТ до використання в осінньо-зимових і весняно-літніх умовах.

Узалежності від способу проведення: регламентоване ТО, передбачене в нормативнотехнічній документації і виконуване з періодичністю й в обсязі, встановленими в ній, незалежно від технічного стану ОВТ; ТО з періодичним контролем, при якому контроль технічного стану виконується з встановленими в нормативно-технічній документації періодичністю й обсягом, а обсяг інших операцій визначається технічним станом системи, що обслуговується, у момент початку технічного обслуговування; ТО з безперервним контролем, передбачене в нормативнотехнічній документації і виконуване за результатами безперервного контролю технічного стану системи, що обслуговується.

Періодичні технічні обслуговування можуть розрізнятися змістом операцій. У цьому випадку ТО нумерують у порядку зростання. Так, наприклад, для засобів автоматизації прийняті наступні номерні технічні обслуговування: контрольний огляд(КО); щоденно технічне обслуговування(ЩТО); ТО №1; ТО №2; сезонне обслуговування(СО); регламентоване технічне обслуговування(РТО).

КЗ № 24. Методи технічного обслуговування АСУ ЗРВ

У системах технічного обслуговування техніки зв’язку і АСУ ЗРВ можуть реалізовуватися наступні методи:

-потоковий метод технічного обслуговування, що представляє технічне обслуговування на спеціалізованих робочих місцях з визначеними технологічною послідовністю і ритмом;

-централізований метод технічного обслуговування, якій характеризується виконанням технічного обслуговування персоналом і засобами одного підрозділу, організації або підприємства;

-децентралізований метод технічного обслуговування: передбачає виконання технічного обслуговування персоналом і засобами декількох підрозділів організації або підприємства;

-метод технічного обслуговування експлуатуючим персоналом (експлуатуючою організацією) характерний тим, що технічне обслуговування виконується персоналом, що працює на даній системі, при використанні її по призначенню (організацією, що експлуатує цю систему);

-метод технічного обслуговування спеціалізованим персоналом (спеціалізованою організацією) відрізняється тим, що технічне обслуговування виконується персоналом, спеціалізованим на виконанні операцій технічного обслуговування (організацією, спеціалізованої на операціях технічного обслуговування);

-метод технічного обслуговування підприємством - виробником передбачає проведення операції технічного обслуговування підприємством – виробником.

КЗ № 25. Часткові показників системи технічного обслуговування

До основних часткових показників системи технічного обслуговування відносяться: середня тривалість ТО; середня трудоємність ТО; середня вартість ТО.

Середня тривалість технічного обслуговування (ТТО) являє собою математичне очікування тривалості технічного обслуговування одного виду за визначений період експлуатації, яке можна визначити за виразом:

1

= ∙ =1 ,

де - тривалість технічного обслуговування і - го виду; М – кількість технічних обслуговувань і - го виду за період експлуатації або наробітку.

Середня трудоємність ТО (Wто) являє собою математичне очікування трудоємності

технічного обслуговування одного виду за визначений період експлуатації.

Середня вартість технічного обслуговування (СТО) – це тематичне очікування вартості технічного обслуговування одного виду.

Вартість технічного обслуговування і - го виду може бути визначена як сума вартостей усіх

операцій технічного обслуговування цього виду:

оп

=1

де С – вартість j-й операції технічного обслуговування і - го виду.

КЗ № 26. Узагальнені показники системи ТО

До узагальнених показників системи технічного обслуговування можна віднести:

ефективності об'єкта ТО.

Коефіцієнт готовності системи ТО - це імовірність того, що в довільний момент часу між двома сусідніми технічними обслуговування об'єкт обслуговування буде працездатний (або справний).

Коефіцієнт готовності є величиною постійної і визначається співвідношенням:

Коефіцієнт оперативної готовності системи технічного обслуговування - це імовірність того, що в довільний момент часу між двома сусідніми технічними обслуговуваннями, об'єкт обслуговування буде роботоздатний і збереже цю роботоздатність протягом заданого часу. Він визначається:

ОГ = Г ∙ ,

де P(t) – імовірність безвідмовної роботи об'єкта технічного обслуговування.

Коефіцієнт технічного використання (КТВ) об'єкта обслуговування - показник надійності об'єкта і являє собою відношення математичного очікування часу перебування об'єкта в роботоздатному стані за деякий період експлуатації до суми математичних очікувань часу перебування об'єкта в роботоздатному станів і простоїв, обумовлених технічним обслуговуванням за той же період експлуатації, тобто

де роб – математичне очікування часу перебування об'єкта обслуговування в робочому стані;

0 – математичне очікування часу простою об'єкта обслуговування в стані технічного обслуговування;

Коефіцієнт збереження ефективності (К сэ ) об'єкта обслуговування також визначається як показник надійності цього об'єкта і розуміється як відношення значення показника ефективності за визначену тривалість експлуатації до номінального значення цього показника, за умови, що відмовлення об'єкта протягом того ж періоду експлуатації не виникають, тобто

Е

ЗЕ = Е ,

де Е - значення показника ефективності об'єкта з урахуванням реальної надійності; Еmax - значення показника ефективності при відсутності відмовлень об'єкта.

КЗ № 27. Загальні поняття рекламаційної роботи

Рекламаційна робота – це процес пред’явлення заяви про відмову приладу ОВТ з боку військової частини, яка експлуатує виріб ОВТ заводу - виробника, або ремонтному підприємству і вирішення ними претензій військової частини.

Мета рекламаційної роботи: підвищення бойової готовності військ та підвищення готовності ОВТ до бойового застосування; раціональне використання її на початковому етапі експлуатації; удосконалення технічних та експлуатаційних характеристик виробів ОВТ; підвищення відповідальності заводу - виробника за якість виробу ОВТ.

Рекламація – це письмова заява одержувача (військової частини) за встановленою формою постачальнику виробу ОВТ про знаходження невідповідностей якості або комплектності виробу ОВТ та вимога про відбудову його якості та комплектності.

Мета пред’явлення рекламації: відбудова якості та комплектності виробу; виявлення та усунення причин виникнення ушкоджень; підвищення відповідальності виробників.

Основні етапи рекламаційної роботи:

-пред’явлення рекламації: виклик представників; складання рекламаційного акта;

-задовільнення рекламації: відновлення виробу; оформлення актом задоволення рекламації.

КЗ № 28. Заходи щодо забезпечення надійності апаратури ЦОК

Для забезпечення стійкої роботи сучасних ЦОК застосовані принципи модульної побудови та апаратної надлишковості.

Принцип модульної побудови означає, що ЦОК будується з автономних та незалежних модулів: процесор, пристрій обміну, запам’ятовуючий пристрій команд, блоки ОЗП. Всі ці модулі здатні самостійно виконувати задані функції.

Стійкість до відмов досягається введенням надлишковості обладнання та логічною організацією, яка забезпечує при відмовах в модулях автоматичну реконфігурацію ОК для збереження життєво важливих функцій ціною втрати другорядних.

Виходячи з цього, в ОК застосоване глибоке резервування на рівні модулів. Програмно-апаратурні засоби реконфігурації автоматично виключають несправні модулі й

замість них підключають до робочої конфігурації ЦОК резервні. Для забезпечення роботи системи реконфігурації до складу модулів введені засоби апаратурного контролю їх роботоздатності. Оскільки обчислювальний процес включає зберігання, пересилку й обробку даних, то для кожного з цих станів введений свій метод контролю (зберігання та пересилка контролюються на парність за модулем 2; обробка даних (арифметичні операції) – числовим контролем за модулем 3). При виявленні збоїв і відмов система контролю виробляє аварійні сигнали, на основі яких система автоматично змінює конфігурацію ОК.

Підвищення надійності функціонування ЦОК досягнуто також за рахунок застосування напівпостійної пам’яті (ЗПК), яка забезпечує надійне зберігання програм та виключає руйнування однієї програми іншою.

Застосування напівпостійної пам’яті дозволяє також досягнути високого ступеня бойової готовності ОК за рахунок виключення процесу завантаження програм в оперативну пам’ять перед початком бойової роботи.

КЗ № 29. Порядок контролю якості експлуатації АСУ

Засоби АСУ, а також умови, в яких вони експлуатуються, повинні підлягати періодичному контролю. Періодичність контролю та параметри, які контролюються, встановлюються експлуатаційними та нормативно-технічними документами.

Перевірка роботоздатності АСУ здійснюється шляхом проведення аналізу результатів контролю функціонування та технічних оглядів АСУ з перевіркою її основних (головних) параметрів на відповідність вимогам експлуатаційної документації.

Контроль умов експлуатації засобів АСУ полягає в перевірці заданих вимог до технологічних споруд, інших місць, в яких встановлені засоби АСУ, в перевірці наявності, складу і стану всіх передбачених проектною та нормативно-технічною документацією приладів, оснащення та обладнання, в перевірці наявності складу та якості матеріалів, пристроїв, інструмента, засобів захисту та інших засобів, необхідних для забезпечення правильної та безпечної експлуатації засобів АСУ. При контролі умов функціонування АСУ перевіряються: додержання необхідного температурно-вологого режиму та інших спеціальних вимог до утримання АСУ; відсутність сторонніх газів, диму, запахів, шуму, вібрації, опромінення та інших явищ; відсутність протікань води й технічних рідин.

Результати контролю технічного стану засобів АСУ записуються в журнали несення чергування та оперативні журнали, умови їх функціонування – в журнали контролю експлуатації АСУ.

КЗ № 30. Загальні відомості про системи ремонту

Система ремонту, являє собою сукупність взаємозалежних засобів, документації ремонту і виконавців, необхідних для підтримки якості АСУ, що є складовим елементом системи ремонту і називається об'єктом ремонту .

Об'єкт ремонту - технічна система, пристрій та інші технічні засоби, що підлягають ремонту.

Засоби ремонту - це технічні пристрої, матеріали або інші матеріальні засоби, що застосовуються при ремонті.

Документація ремонту - це документи (керівництва, інструкції, накази, технічні описи і т.д.), що визначають порядок, обсяг і правила проведення ремонту.

Виконавець (виконавці) - персонал, що відповідно до документації ремонту за допомогою засобів ремонту здійснює ремонт об'єкта ремонту.

За допомогою системи ремонту можуть вирішуватися наступні основні задачі:

-відновлення роботоздатності технічних засобів без відновлення їхнього ресурсу;

-відновлення роботоздатності або справності технічних засобів з повним або частковим відновленням їх ресурсу.

Розрізняють наступні види ремонту :

-по ступені відновлення ресурсу об'єкта ремонту: поточний ремонт, середній ремонт, капітальний ремонт;

-у залежності від можливості планування: плановий ремонт, неплановий ремонт;

-у залежності від регламентації виконання ремонту: регламентований ремонт і ремонт по технічному стану.

КЗ № 31. Загальна характеристика методів перевірки апаратури при поточному ремонті АСУ

Основними методами перевірки справності елементів в апаратурі, що підлягає ремонту є: метод зовнішнього огляду; метод заміни; метод проміжних вимірювань; метод порівняння.

Метод зовнішнього огляду полягає в огляді монтажу пристрою, що ремонтується, та елемента, що перевіряється (якщо це можливо). В результаті огляду встановлюється наявність змін зовнішнього вигляду елементів, що перевіряються, їх перегріву, течі, іскріння, підгоряння і таке інше.

Метод заміни полягає в тому, що окремі елементи апаратури (блоки, модулі ТЕЗ) замінюються на свідомо справні й при відновленні ознаки нормальної роботи пристрою робиться висновок про те, що замінений елемент був несправним.

Метод проміжних вимірювань полягає у вимірювані параметрів вхідних та вихідних сигналів елемента, що перевіряється. При відповідності параметрів, що вимірюються, допускам приймається рішення про справність елементів, що перевіряються.

Метод порівняння полягає в тому, що порівнюються режими роботи пристрою (елемента), що підозрюється, з однотипним пристроєм (елементом), який діє в аналогічному режимі й свідомо справний.

Вибір того чи іншого методу перевірки справності підозрюваних елементів залежить від конструкції пристрою і наявності приладів, інструменту, запасних елементів та досвіду персоналу, який експлуатує і ремонтує технічний пристрій.

КЗ № 32. Характеристика методів і показників системи ремонту АСУ ЗРВ

У залежності від збереження належності елементів ОВТ, що ремонтуються розрізняють:

-знеособлений метод ремонту, при якому не зберігається належність відновлених складових частин до визначеного екземпляру об'єкта ремонту;

-не знеособлений метод ремонту, при якому зберігається належність відновлених елементів ОВТ до визначеного екземпляру об'єкта ремонту.

У залежності від організації ремонту розрізняють:

-агрегатний метод, при якому несправні агрегати заміняється новими або заздалегідь відремонтованими;

-потоковий метод ремонту, виконується на спеціалізованих робочих місцях у визначеній технологічній послідовності і ритмом.

У залежності від організації (підрозділу), що виконує ремонт:

-метод ремонту експлуатуючою організацією - метод виконання ремонту організацією,

що експлуатує об'єкт ремонту;

-метод ремонту спеціалізованою організацією - метод виконання ремонту організацією,

що спеціалізується на операціях ремонту;

-метод ремонту підприємством-виробником, це метод виконання ремонту заводом, що виробляє об'єкт ремонту.

Ремонт АСУ та їх елементів являє собою процес, якість якого може бути оцінено тими ж основними кількісними показниками, що і технічне обслуговування АСУ, а саме: середньою тривалістю ремонту, середньою трудомісткістю ремонту, коефіцієнтом оперативної готовності, коефіцієнтом технічного використання, коефіцієнтом збереження ефективності об'єкта ремонту.

Крім названих показників системи ремонту характеризуються міжремонтним періодом експлуатації (МРПЕ), під яким розуміють інтервал часу між двома сусідніми капітальними ремонтами.

КЗ № 33. Застосування стендового обладнання АСУ 73Н6 (ПМС – СВ)

ПМС – СВ розміщений у контейнері 44Ц6 і призначений для діагностування цифрових ТЕЗ, перевірки блоків СО. До складу ПМС-СО входять: спеціалізований обчислювач з пультом оперативного управління; адаптер вводу – виводу інформації; адаптер перевірки ТЕЗ; ФЗМ-8; коробка розподілу сигналів стенду (КРС); РТА П-115А.

Діагностика ТЕЗ здійснюється в два етапи. На першому етапі здійснюється зчитування таблиці перевірки ТЕЗ в ОЗП СО з ФЗМ.

На другому етапі відбувається безпосередньо перевірка ТЕЗ за контрольними кодовими наборами і таблицею відповідністю вхідних і вихідних станів ТЕЗ, що перевіряється. Швидкість передачі кодових наборів (реакції на них) становить 800 наборів за секунду. При перевірці одного ТЕЗ можуть використовуватися декілька перфострічок з його програмами перевірки.

Порядок застосування ПМС – СВ: КФ стенду за допомогою СО; запис програми перевірки ТЕЗ у ОЗП СО (перфострічка, ФСМ – 8); підключення ТЕЗ до АПТ; обрання, завдання режиму перевірки ТЕЗ на ПОУ.

Існують наступні шість режимів перевірки типового елементу заміни.

“Прогін” – автоматична перевірка (ОТК) до першої несправності з друкуванням результатів (ПЛАТА ИСПРАВНА (НЕИСПРАВНА)).

“Прогін, зупин” застосовується для пошуку несправності в ТЕЗ шляхом автоматичної перевірки до першої несправності з друкуванням на РТА номера кодового набору, при виконанні якого виявлений збій, номерів контактів ТЕЗ, з яких зчитується помилкові дані.

“Оператор” застосовується для пошуку несправності в ТЕЗ у напівавтоматичному покроковому режимі з видачею на друк номера кодового набору, номерів контактів ТЕЗ, з яких зчитується помилкові дані.

“Заборона контролю, пройти” – прискорене проходження заданої кількості кодових наборів, виключаючи контроль реакції ТЕЗ на них.

“Прогін, зупинка, повернення” – проводиться автоматично до першої несправності з друкуванням і висвітлюванням на індикаторі АПТ результатів контролю. При натиску кнопки ПУСК (ПОУ) здійснюється повторна перевірка ТЕЗ (перевірка на “Збій”).

“Друкування ТБ” – друкування копій перфострічок з таблицею перевірки, вмикається після введення перфострічки до СО.

КЗ № 34. Загальна характеристика методів пошуку несправного елементу при поточному ремонті АСУ

При визначенні порядку пошуку елемента, який відмовив застосовуються методи оптимізації послідовності аналізу (часово - імовірнісний метод, метод половинного розбивання); метод автоматизованого аналізу (метод діагностичних таблиць).

а) часово - імовірнісний метод Для технічного пристрою, в якому з’явилися відмови, вважається, що відмови, які

виникають в елементах, незалежні й при відмові будь-якого елемента відмовляє пристрій в цілому. Для перевірки справності елементів на його вхід подають контрольний сигнал і перевіряють на виході реакцію на цей сигнал. Для кожного елемента відомі інтенсивності відмов елементів та середній час перевірки їх несправності. Визначається така послідовність пошуку елемента, який відмовив, щоб вона забезпечила найменший середній час його пошуку.

б) метод половинного розбивання Використовується для пристроїв, елементи яких послідовно з’єднані між собою. Для

кожного елемента відомі реакції на контрольні сигнали, які подаються на його вхід. Крім того, відомі інтенсивності відмов елементів. При використанні цього методу визначається оптимальна послідовність перевірки справності елементів з метою виявлення елемента, який відмовив, за умови, що тривалість перевірок справності всіх елементів однакова.

Для досягнення оптимальної послідовності пошуку елемента, який відмовив, в пристрої, який ремонтується, необхідно кожний раз здійснювати перевірку реакції на контрольний сигнал в точці, яка поділяє елементи пристрою навпіл.

в) метод діагностичних таблиць Полягає в аналізі реакцій пристрою, що випробується, на контрольні сигнали. Процес

пошуку елемента, який відмовив, полягає у виконанні таких робіт: заготовки бланка-таблиці; перевірки тестів і заповнення бланка-стовпця; аналізу значень, занесених в бланк-стовпець; прийняття рішення про те, що в пристрої, який розглядається, відмови немає; суміщення бланкастовпця з діагностичною таблицею; прийняття рішення про наявність відмови в елементі, зі стовпцем якого збігається бланк-стовпець; прийняття рішення про наявність декількох елементів, що відмовили, в складі пристрою.

Для складання діагностичної таблиці складається список можливих відмов. Складається список контрольних тестів. Потім складається спеціальна діагностична таблиця.

КЗ № 35. АФК апаратури відображення та управління АСУ 73Н6

Автономний функціональний контроль апаратури відображення проводиться в наступній послідовності:

-на ПОУ СО-ВД: відтиснути всі клавіші; перемикач індикації встановіть в положення “Вхідний регістр” (ВР); встановіти перемикач ПОУ – ОТКЛ в положення ПОУ; натиснути клавіші АВТОМ, НУ, ПУСК. Лампочки на ПОУ СВ-ВД повинні рівномірно заблимати, що свідчитиме про нормальне функціонування комплексу робочих програм.

-на БІО РМ – 10 натиснути клавіші МО, ЭТ, ЭН, ЛИН; на БІД РМ натиснути клавішу ТХ; на ПРМ РМ натиснуть клавіші Р, БС, 3200, СМ, при цьому на екрані БІО повинні відобразитися дві взаємно перпендикулярні лінії з точкою перетинання їх в центрі екрану, а також інтегральний формуляр контролю і контрольна ціль (точка у колі) в середині лівої частини екрана; перевірити масштаби роботи шляхом натискання клавіш 3200 та СМ, 1600 та СМ, 800 та СМ, 400 та СМ, 200 та СМ - при цьому на БІО спостерігаються відповідні зміни масштабу відображення інформаційної моделі.

Перевірка АРМ в режимі сумісний контроль РМ з СО – ВД (режим К): натиснути на ПРМ клавіші К, БС, СМ, не пізніше, ніж через 10с на екранах БІД і БІО повинні висвітлитися тест-

таблиця і тест-картина відповідно (в чотирьохрядковому формулярі тест картини рядок з зображенням цифр 0, 1, 2, 3, 4 повинен блимати).

Перевірити органи управління АРМ (режим В): натиснути на ПРМ клавіші В, 3200, БС, а на ПУ і ПВ всі клавіші поставте у відтиснутий стан; натисніть на ПРМ клавішу СМ, а на ПВ – клавішу ВВОД. При цьому висновок про справність кожної кнопки АРМ здійснюється на основі аналізу спеціального формуляру, який відображається на БІО. При цьому натиснутому положенню клавіш відповідає знак “↑”, відтиснутому “-“.

Розділ “Бойове застосування засобів автоматизації управління ЗРВ”

КЗ № 1. Варіанти забезпечення АСУ 5С99М радіолокаційною інформацією

Бойова робота на АКП 5Ц31-М організується на основі отримання від його абонентів бойової та розвідувальної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку.

АСУ 5С99-М – одно входова по ДРЛІ система управління. У якості основного джерела бойової РЛІ використовується, як правило КЗА, що розгорнутий на КП РТБ.

КП РТБ, оснащений КЗА 5Н55-М – забезпечує АКП 5Ц31-М інформацією про 50 ПО, в тому числі до 10 пеленгів на ПАЗ;

5Н55-М-О забезпечує АКП інформацією про 32 ПО, в тому числі до 6 ПАЗ, координати яких визначені тріангуляційним способом.

Якщо КП РТБ приснащений КЗА 5Н60, то він забезпечує АКП інформацією про 50 ПО, в тому числі до 25 ПАЗ, координати яких визначені тріангуляційним способом.

Вякості автономного джерела бойової РЛІ використовується угруповання з трьох пунктів знімання координат (5К85С), кожен з яких забезпечує АКП інформацією про 10 цілей у радіусі до 400км навколо свого місцеположення.

Задачі управління можуть також вирішуватися за даними, які надходять від об’єктів управління, а саме за інформацією про цілі, що супроводжуються СНР (1 ціль), РПЦ (1 ціль), РПГ (6 цілей одночасно) - а) автоматизовані (джерела вторинної РЛІ).

Вякості неавтоматизованого джерела розвідувальної інформації може бути використана інформація від будь – якої РЛС РТБ. Ця інформація може бути використана на АКП 5Ц31-М у разі виходу з ладу основного ДРЛІ – для неавтоматизованого управління. Зазвичай її використовує бойова обслуга пункту наведення для контролю за правильністю наведення ВП на повітряні цілі.

Розвідувальна РЛІ на АКП поступає також по мережі оповіщення РІЦ об’єднання ПС. Для

їїприйому використовуються радіоприймачі Р-326 (3), а для відображення – ПЗПО.

Крім того джерелом інформації управління для ПН може бути застосований КЗА ВАП. У випадку, коли він підключений до АКП 5Ц31-М, він видає для ПН: 6 цілей, на які необхідно наводити ВП; 6 ВП, що наводяться на повітряні цілі; 6 рубежів перехоплення.

КЗ № 2. Характеристика задач сполучення АКП 5Ц31-М з ЗРС (ЗРК)

Виконавчими елементами АСУ є ЗРС, ЗРК. Кожному ЗРК зазвичай додають засоби розвідки і засоби сполучення та зв’язку з АКП. За своїм складом та задачам, які вирішуються, засоби сполучення та зв’язку для одно канальних ЗРК і багатоканальних ЗРС різні.

АКП АСУ оперує з цифровою інформацією, тоді як СНР та інші елементи одноканальних ЗРК - це аналогові пристрої. Крім того, координати цілі в апаратурі АКП і в апаратурі одноканальних ЗРК задаються в різних системах координат (прямокутній для АКП та сферичній для ЗРК), початки відліку яких рознесені в просторі. Часові цикли обробки інформації на АКП і на апаратурі одноканальних ЗРК також не співпадають, тому безпосередній обмін інформацією між АКП і засобами одноканальних ЗРК не можливий. Потрібна спеціальна апаратура сполучення для переведення інформації з цифрової форми у аналогову і навпаки, а також для узгодження координатних систем і часових циклів її обробки. Задачі обміну інформацією між АКП і ЗРК та сполучення апаратури АКП з апаратурою одноканальних ЗРК вирішуються засобами сполучення і зв’язку. Задачі сполучення залежні від особливостей обміну даними між