8.3 Однозонові і багатозонові спрв

Важливою характеристикою СПРВ є кількість і розмір робочих зон. Відомчі і міські СПРВ найчастіше однозонові. Для передачі повідомлень може використовуватися один передавач (БС). Радіус зони обслуговування визначається, в основному, висотою установки передавальної антени. У невеликих СПРВ потужність передавача 2...5 Вт, радіус зони обслуговування 5...10 км. Кількість абонентів, що обслуговують – до 1000. Основна відмінність міських СПРВ від відомчих – більший радіус дії (десятки кілометрів) і більша кількість абонентів, що обслуговують, (декілька тисяч). Вихідна потужність передавача БС становить 150...300 Вт, антена з круговою діаграмою спрямованості встановлюється на щоглах або на високих будовах.

При побудові більших систем для обслуговування абонентів у масштабах регіону і країни в цілому використовується стільниковий принцип побудови багатозонової мережі. При цьому виникають проблеми, пов`язані із взаємним впливом БС, що працюють на однакових частотах. Більші системи відрізняються від попередніх не тільки розмірами території обслуговування, кількістю зон і кількістю абонентів, що обслуговують, (десятки тисяч), але й кількістю та якістю послуг (автоматичний прийом повідомлень з телефону, з персонального комп'ютера, забезпечення роумінгу, передача повідомлень про одержання повідомлень тощо).

8.4 Основні стандарти спрв

У 1969 р. європейська конференція пошти і зв'язку провела стандартизацію СПРВ, скоординувавши діапазон частот і структуру використовуваних кодових посилань, формування яких здійснювалося тоновими сигналами. Ця система одержала назву ЄВРОСИГНАЛ. Згодом виникла необхідність у створенні більш сучасної системи стандартизації верб 1978 р. вона була створена за назвою РОСSА. Ця система забезпечувала передачу літерно-цифрових повідомлень зі швидкістю 512 Бод. Пізніше її величина була доведена до 1200 Біт/с і 2400 Біт/с. У цей час більшість СПРВ використовує цей стандарт.

Зростаючі вимоги до СПРВ, необхідність збільшення швидкості передачі, доцільність об'єднання національних мереж СПРВ у транснаціональні призвели до створення в 1992 р. загальноєвропейського стандарту ЕКМЕ.

Основні переваги цього стандарту:

- загальна мережа для всіх європейських країн і загальноєвропейський роумінг;

- загальний радіоінтерфейс, що забезпечує високу ємність мережі під час передачі різних видів повідомлень, включаючи текстові, у вузькій смузі частот;

- загальна специфікація на приймач персонального виклику.

Основною перевагою цього протоколу є висока швидкість передачі даних – 1600, 3200 і 6400 Біт/с, що дозволило забезпечити високу пропускну здатність СПРВ (50-80 тис. абонентів порівняно з 15-20 тис. абонентів у СПРВ стандарту РОСSAG при однозоновій побудові).

У цей час існує декілька стандартів СПРВ. Перелік основних з них і їхніх характеристик наведені в табл. 8.1.

Таблиця 8.1– Характеристики основних стандартів пейджингового зв'язку

Найменування стандарту	Використовувані діапазони частот, МГц	Швидкість передачі, Бод	Ширина смуги частотного каналу, кГц
РОСSAG	будь-які	512, 1200	25
	пейджингові	2400
ЕRMES	169,425... 169,8	6250	25
ЕLEX	будь-які	1600, 3200	25
	пейджингові	6400
RеFLЕХ25	929... 931	1600
-передача на пейджер	940... 941	3200	25 або 50
-прийом з пейджерів	901... 902	6400
RеFLЕХ0	930... 931
-передача на пейджер	940... 942	до 25600	50
-прийом з пейджерів	901... 902

Як видно з табл. 9.12, у деяких СПРВ останніх модифікацій організуються двосторонні зв'язки між БС і пейджером. Для цього пейджери обладнуються малопотужними передавачами, що дозволяє передавати сигнал повідомлення про одержання повідомлення та правильності його прийому.

Незважаючи на появу таких пейджерів, більшість з них здатні працювати тільки на прийом повідомлень від БС.