- •Перелік скорочень
- •1 Загальні принципи організації мобільного радіозв'язку
- •1.1 Історія розвитку мобільного радіозв'язку
- •1.2 Основні поняття і визначення
- •1.3 Основні характеристики систем мобільного зв’язку
- •1.4 Особливості поширення радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного зв'язку загального користування
- •1.6 Територіальне планування систем мобільного зв’язку
- •1.7 Методика розрахунку розмірності кластера
- •1.8 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •1.9 Організація управління в системах мобільного зв’язку
- •1.10 Критерії ефективності систем мобільного зв’язку
- •2 Загальна характеристика смз першого покоління (1g)
- •2.1 Стислий огляд стандартів аналогових смз
- •2.2 Система стандарту nmt
- •2.3 Система стандарту amps
- •2.4 Еволюція cистем мобільного зв`язку
- •3 Мобільні системи зв'язку другого покоління (2g)
- •3.1 Стислий огляд мобільних систем зв’язку другого покоління (2g)
- •3.2 Система мобільного зв'язку з доступом тdma стандарту gsм-900
- •3.3 Особливості стандарту dcs-1800
- •3.4 Склад і призначення обладнання мобільної системи зв'язку стандарту gsм
- •3.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •3.6 Структура tdma-кадрів
- •3.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •3.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •3.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •3.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •3.11 Протокол організації роумінгу
- •3.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm
- •4 Основи побудови систем зв’язку з доступом сdma
- •4.1 Загальна характеристика широкосмугових сигналів
- •4.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •4.3 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •5 Система мобільного зв'язку сdma стандарту is-95
- •5.1 Загальна характеристика системи мобiльного зв'язку стандарту is-95
- •5.2 Склад і призначення обладнання системи мобільного зв'язку стандарту is-95
- •5.3 Принципи обробки сигналів у мобільній системі зв'язку стандарту
- •5.4 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •5.5 Формування сигналу в прямому каналі трафіка
- •5.6 Формування сигналу у зворотному каналі трафіка
- •5.7 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •5.8 Управління потужністю
- •5.9 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •5.10 Організація естафетної передачі управління
- •5.11 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •5.12 Стисла характеристика обладнання стандарту is-95
- •5.13 Переваги і недоліки мобільних систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •6 Мобільні системи зв’язку третього покоління (3g)
- •6.1 Загальна характеристика стандартів мобільних систем зв'язку третього покоління
- •6.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •6.3 Еволюція систем з технологією cdma
- •6.4 Загальна характеристика мобільних систем зв’язку umts
- •6.5 Архітектура системи стандарту umts
- •6.6 Організація каналів у стандарті utra fdd
- •6.7 Структура кадрів, мультиплексування каналів
- •6.8 Формування сигналу в системі utra
- •6.9 Особливості стандарту utra tdd
- •6.10 Загальна характеристика смз стандарту cdma-450
- •6.11 На шляху до четвертого покоління мобільних систем зв’язку (4g)
- •7 Транкінгові системи мобільного радіозв'язку
- •7.1 Загальні принципи побудови транкінгових систем
- •7.2 Класифікація транкінгових систем
- •7.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •7.4 Служби транкінгових систем
- •7.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •7.6 Загальна характеристика транкінгової системи зв’язку tetra
- •7.7 Режими роботи системи tetra
- •7.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •7.9 Структура радіоінтерфейсу системи tetra
- •7.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •7.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •8 Системи персонального радіовиклику
- •8.1 Принципи побудови систем персонального радіовиклику
- •8.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •8.3 Однозонові і багатозонові спрв
- •8.4 Основні стандарти спрв
- •8.5 Стисла характеристика пейджерів
- •Глосарій:
- •Рекомендована література
- •6.050903-Телекомунікації
6.9 Особливості стандарту utra tdd
Системи стандарту UTRA TDD передбачені для тих регіонів, у яких сформований розподіл частот у діапазоні 2 ГГц не дозволяє організувати частотне рознесення напрямків передачі “вниз” і “вверх”. В Європі для систем стандарту UTRA TDD регламентовані непарні ділянки спектра 1900...1920 МГц і 2010...2025 МГц, а в США – 1850...1910 МГц і 1930...1990 МГц.
Деякі технічні характеристики стандарту UTRA TDD аналогічні характеристикам UTRA FDD: швидкість проходження розширюючих кодів дорівнює 3,84 Мчіп/с; тривалість кадрів 10 мс (38400 чіпів); кожен кадр складається з 15 часових каналів (слотів) по 2560 чіпів у кожному.
Істотною відмінністю TDD від FDD різновиду стандарту UTRA є те, що системи UTRA TDD не є системами із суто кодовим поділом сигналів (каналів). В обох напрямках передачі поділ сигналів здійснюється на основі комбінації TDMA і CDMA. Передані дані розподіляються за часовими каналами (слотами) послідовних кадрів, тому дані від БС, що адресовані конкретній АС, передаються в деяких певних слотах деяких певних кадрів. Така послідовність слотів і кадрів іменується пачкою – burst. При передачі пачки повторюються з кожним суперкадром, що складається з 72 кадрів. У кожному слоті використовуються каналостворюючі коди у вигляді функцій Уолша, порядок яких не перевищує 16-ти. У такий спосіб за рахунок кодового поділу утворюється не більш ніж, 16 кодових каналів, інші канали реалізуються за рахунок часового ущільнення шляхом індивідуального призначення слотів і кадрів.
Часовий дуплекс здійснюється виділенням частини слотів кадру лінії “вниз”, а частини, що залишилася, слотів кадру – лінії “вверх”. На рис. 6.11 показана послідовність кадрів: 1-й АС надані трійки слотів у парах суміжних кадрів, що повторюються з періодом, рівним 12-ти кадрам, причому лінії “униз” виділені перший, другий і третій слоти, а лінії “угору” – восьмий, дев'ятий і десятий.
Рисунок 6.11 – Кадри та слоти, виділені i-ї АС в лініях “вниз” та “вверх”
З розглянутого принципу формування каналів можна зробити висновок про те, що в радіоінтерфейсі TDD можливі три варіанти управління швидкістю передачі в обох напрямках:
- зміна кількості слотів у кадрі, виділених користувачеві;
- зміна коефіцієнта розширення (кількість чіпів на інформаційний символ);
- використання паралельних кодових каналів (мультикодова передача).
Іншою особливістю радіоінтерфейсу TDD є квазісинхронність лінії “вверх”. Базова станція постійно контролює затримку сигналу від АС, що посилається у відповідь на запит БС, і передає абонентській станції команду на випередження для того, щоб сигнали від різних АС були за можливості синхронними на вході приймача БС. При цьому припустима похибка синхронізму сигналів абонентських станцій установлена в межах чотирьох довжин чіпа. При таких часових зсувах функції Уолша одного порядку (періоду) втрачають ортогональність, тому за рахунок кодового поділу доводиться тільки чотири канали. Шляхом збільшення точності поєднання на вході приймача БС сигналів від різних АС до часток чіпа можна забезпечити однакові можливості лінії “вверх” та “вниз” у плані застосування синхронного кодового поділу.