1.2 Основні поняття і визначення

Система мобільного зв’язку являє собою сукупність технічних засобів (радіоустаткування, комутаційних пристроїв, сполучних ліній і систем передачі), за допомогою яких забезпечується зв'язок рухомих абонентів, як між собою, так і з абонентами ТМЗК.

СМЗ забезпечують передачу інформації між радіостанціями рухомих об'єктів (РО) як безпосередньо, так і шляхом ретрансляції через базову станцію (БС). Варіант організації безпосереднього зв'язку між двома радіостанціями наведено на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 – Структурна схема безпосереднього зв'язку між радіостанціями

На рис. 1.1 зазначено: ДПІ – джерело і приймач інформації; ПОІ – пристрій обробки інформації; РС – радіостанція.

Джерелом інформації можуть бути мікрофон, телевізійна камера, датчик тощо. Приймачем може бути телефон, телевізор, персональний комп’ютер тощо.

Варіант структурної схеми зв'язку між двома РС з використанням проміжної БС наведений на рис. 1.2.

Кожній СМЗ надається робочий діапазон частот. Для організації двостороннього (дуплексного) зв'язку в СМЗ виділяються два однакових піддіапазони частот, які рознесені один від одного. Один з піддіапазонів використовується для передачі інформації «вверх» (від АС до БС), а інший – для передачі інформації «вниз» (від БС до АС). Для організації дуплексного каналу при безпосередньому зв'язку між радіостанціями (рис. 1.1) необхідно виділити 2 несучі частоти, а при зв'язку через проміжну станцію – 4 несучі частоти. Для організації однобічного (симплексного) зв'язку достатньо одного піддіапазону частот.

Рисунок 1.2 – Структурна схема зв'язку між радіостанціями з використанням

проміжної базової станції

Залежно від способу використання каналів абонентами розрізняють СМЗ із закріпленими частотними або часовими каналами (закріпленим ресурсом) і СМЗ із наданням каналів на вимогу (наданням ресурсу – індивідуальні канали не закріплюються за відповідними абонентами).

У складі СМЗ крім однієї або декількох базових станцій, може використовуватися і центральна станція (ЦС), що забезпечує управління з метою організації зв'язку між абонентами (надання каналів, організацію вхідних і вихідних з'єднань).

1.3 Основні характеристики систем мобільного зв’язку

До основних характеристик СМЗ належать:

- вид інформації: аналогова, цифрова;

- спрямованість зв'язку: однобічна (симлексна) – передача здійснюється в одну сторону: у бік мобільного абонента або навпаки; двостороння (дуплексна) – в обидва боки. Прикладом симплексних СМЗ є пейджингові системи, у яких сигнали передаються тільки в напрямку до абонентів;

- кількість абонентів, які обслуговуються системою: до 100 – системи малої ємності, від 100 до 1000 – середньої ємності, більше 1000 – великої ємності;

- спосіб множинного доступу: із частотним (МДЧР), часовим (МДЧвР), кодовим (МДКР) або просторовим (МДПР) поділом каналів;

- спосіб управління мережевими елементами і системою: децентралізований, який передбачає встановлення i проведення радіозв'язку вцілому безпосередньо між абонентами без участі ЦС, або централізоване, при якому встановлення i проведення радіозв'язку між абонентами здійснюється через ЦС;

- модуляція сигналу: амплітудна, частотна, фазова або комбінована;

- діапазон частот, що надається системі радіозв'язку, залежить від її призначення. Для організації радіозв'язку в Україні виділено декілька ділянок частот у діапазоні від 30 до 2170 МГц:

- 40 МГц (33..48,5 МГц);

- 80 МГц (68..88 МГц);

- 160 МГц (146..174 МГц);

- 330 МГц (300..350 МГц);

- 450 МГц (420..470 МГц);

- 900 МГц (804..947 МГц);

- 1800 МГц (1780..1880 Мгц);

- 1900 МГц (1850..1990 МГц);

- 2 ГГц (1920..2170 МГц).

З вихідних даних можна побачити, що в системах мобільного радіозв'язку, використовуються частоти ультракоротокохвильового діапазону (УКХ).