
- •Перелік скорочень
- •1 Загальні принципи організації мобільного радіозв'язку
- •1.1 Історія розвитку мобільного радіозв'язку
- •1.2 Основні поняття і визначення
- •1.3 Основні характеристики систем мобільного зв’язку
- •1.4 Особливості поширення радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного зв'язку загального користування
- •1.6 Територіальне планування систем мобільного зв’язку
- •1.7 Методика розрахунку розмірності кластера
- •1.8 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •1.9 Організація управління в системах мобільного зв’язку
- •1.10 Критерії ефективності систем мобільного зв’язку
- •2 Загальна характеристика смз першого покоління (1g)
- •2.1 Стислий огляд стандартів аналогових смз
- •2.2 Система стандарту nmt
- •2.3 Система стандарту amps
- •2.4 Еволюція cистем мобільного зв`язку
- •3 Мобільні системи зв'язку другого покоління (2g)
- •3.1 Стислий огляд мобільних систем зв’язку другого покоління (2g)
- •3.2 Система мобільного зв'язку з доступом тdma стандарту gsм-900
- •3.3 Особливості стандарту dcs-1800
- •3.4 Склад і призначення обладнання мобільної системи зв'язку стандарту gsм
- •3.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •3.6 Структура tdma-кадрів
- •3.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •3.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •3.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •3.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •3.11 Протокол організації роумінгу
- •3.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm
- •4 Основи побудови систем зв’язку з доступом сdma
- •4.1 Загальна характеристика широкосмугових сигналів
- •4.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •4.3 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •5 Система мобільного зв'язку сdma стандарту is-95
- •5.1 Загальна характеристика системи мобiльного зв'язку стандарту is-95
- •5.2 Склад і призначення обладнання системи мобільного зв'язку стандарту is-95
- •5.3 Принципи обробки сигналів у мобільній системі зв'язку стандарту
- •5.4 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •5.5 Формування сигналу в прямому каналі трафіка
- •5.6 Формування сигналу у зворотному каналі трафіка
- •5.7 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •5.8 Управління потужністю
- •5.9 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •5.10 Організація естафетної передачі управління
- •5.11 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •5.12 Стисла характеристика обладнання стандарту is-95
- •5.13 Переваги і недоліки мобільних систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •6 Мобільні системи зв’язку третього покоління (3g)
- •6.1 Загальна характеристика стандартів мобільних систем зв'язку третього покоління
- •6.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •6.3 Еволюція систем з технологією cdma
- •6.4 Загальна характеристика мобільних систем зв’язку umts
- •6.5 Архітектура системи стандарту umts
- •6.6 Організація каналів у стандарті utra fdd
- •6.7 Структура кадрів, мультиплексування каналів
- •6.8 Формування сигналу в системі utra
- •6.9 Особливості стандарту utra tdd
- •6.10 Загальна характеристика смз стандарту cdma-450
- •6.11 На шляху до четвертого покоління мобільних систем зв’язку (4g)
- •7 Транкінгові системи мобільного радіозв'язку
- •7.1 Загальні принципи побудови транкінгових систем
- •7.2 Класифікація транкінгових систем
- •7.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •7.4 Служби транкінгових систем
- •7.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •7.6 Загальна характеристика транкінгової системи зв’язку tetra
- •7.7 Режими роботи системи tetra
- •7.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •7.9 Структура радіоінтерфейсу системи tetra
- •7.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •7.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •8 Системи персонального радіовиклику
- •8.1 Принципи побудови систем персонального радіовиклику
- •8.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •8.3 Однозонові і багатозонові спрв
- •8.4 Основні стандарти спрв
- •8.5 Стисла характеристика пейджерів
- •Глосарій:
- •Рекомендована література
- •6.050903-Телекомунікації
3.8 Формування сигналу в радіоканалі
Процес формування сигналу в радіоканалі здійснюється в декілька етапів:
- аналого-цифрове перетворення;
- кодування мови;
- канальне кодування;
- модуляція.
Під час аналого-цифрового перетворення аналоговий мовний сигнал, обмежений смугою частот від 300 до 3400 Гц, за рахунок дискретизації (частота дискретизації дорівнює 8 кГц) перетворюється в амплітудно-імпульсно-модульований сигнал (АІМ). Далі кожна з дискет АІМ-сигнала кодується 8-розрядним двійковим кодом, тобто АІМ-сигнал перетворюється в ІКМ-сигнал. Внаслідок на виході аналого-цифрового перетворювача (АЦП) формується потік, швидкість якого дорівнює 64 кбіт/с.
З
виходу АЦП оцифрований мовний сигнал
надходить на кодер мови. Кодування мови
у стандарті GSM здійснюється в рамках
системи переривчастої передачі мови
(DTX), що забезпечує підключення та роботу
передавача тільки на час розмови і
відключає його в паузах і наприкінці
розмови. Одним з основних завдань
кодування мови є стискання мовного
сигналу з метою зниження швидкості
передачі. Застосування при кодуванні
в стандарті GSM вокодерних методів на
основі методу лінійного передбачення
(ЛП) дозволяє знизити швидкість передачі
з 64 до 13 кбіт/с. Кодуванню піддаються
відрізки мовного сигналу по 20 мс. За цей
інтервал часу такі параметри мовного
сигналу, як період основного тону,
характер збудження (голосний або дзвінкий
приголосний звук у співставленні із
глухими звуками), коефіцієнт підсилення
залишаються постійними. У стандарті
GSM кодування здійснюється за методом
RPE-LTP (лінійне передбачення зі збудженням
регулярною послідовністю імпульсів і
довгостроковим передбаченням). Сутність
методу полягає в тому, що для передбачення
поточної вибірки використовуються дані
з попередніх виборок (диференціальна
ІКМ). Кожна вибірка при кодуванні
подається лінійною комбінацією попередніх
вибірок і описується у вигляді коефіцієнтів
цієї лінійної комбінації та закодованої
різниці передбаченої і дійсної вибірок.
Внаслідок такого кодування в інтервалі
20 мс формується 260 біт, за рахунок чого
швидкість передачі знижується до
кбіт/с.
Отже, кодер мови забезпечує стискання
мовного сигналу майже у 5 разів
(64/13=4,92).
До складу вхідної інформації кодера мовного сигналу, обсягом 260 біт, входять:
- параметри фільтра короткочасного передбачення (36 біт);
- параметри фільтра довгострокового передбачення (36 біт);
- параметри сигналу збудження (188 біт).
Канальне кодування забезпечує захист від помилок переданої інформації. У стандарті GSM 260 біт інформації в інтервалі 20 мс-сегмента мови поділяється на 2 класи: клас 1 і клас 2. Клас 1 в свою чергу поділяється на два підкласи: підклас 1а – 50 біт найбільш чутливих, і підклас 1b – 132 біта, помірно чутливих до помилок. До класу 2 віднесені 78 біт, найменш чутливих до помилок. Структурна схема канального кодування наведена на рис. 3.5.
Інформація
підкласу 1а кодується циклічним кодом
(53, 50). При виявленні помилки вся вибірка
відкидається і замінюється попередньою.
Закодовані 53 біта, підкласу 1а 132 біта
підкласу 1b і 4 додаткових нульових біти
(усього 189 біт) подаються на згортковий
кодер (2, 1, 5), швидкість кодування якого
і довжина кодового обмеження
.
Формуючі поліноми згорткового кодера
,
.
Після згоркового кодування 378 біт разом
з 78 бітами класу 2 становлять 456 біт,
внаслідок чого швидкість передачі стає
рівною
кбіт/с.
Після згорткового кодування 456 біт піддаються блочно-діагональному перемеженню, що зменшує вплив групових помилок (вони перетворюються в помилки малої кратності, які виправляються при декодуванні).
Після перемеження початкова послідовність із 456 біт поділяється на вісім 57-бітових блоків, тому що в кожному слоті розміщується два 57-бітових блоки (114 біт). Довжина слоту каналу трафіка з урахуванням додавання допоміжної і службової інформації становить 156,25 біт. Оскільки інформація одного 20-мілісекундного сегменту мови займає по одному слоту в чотирьох послідовних кадрах, то швидкість потоку цифрової інформації становить (4х156,25)/20х10-3= 625/20х10-3= 31,25 кбіт/с.
Рисунок 3.5 – Структурна схема канального кодування у стандарті GSM
Ця інформація (а саме 4x156,25 = 625 біт) стискається в часі у 8 разів, так що протягом одного кадру тривалістю 4,615 мс в одному частотному каналі передається інформація восьми часових слотов, внаслідок чого швидкість передачі цифрової послідовності зростає до (8x31,25) = 250 кбіт/с.
На кожні 12 кадрів каналу трафіка, що переносять мовну інформацію (у мультикадрі каналу трафіка інформаційними мовними кадрами є 1-12 і 14-25, у 13-му кадрі передається канал управління SACCH, а кадр 26-й – порожній, резервний) додається по одному кадру з інформацією управління каналу SACCH, який має швидкість 20,833 кбіт/с. Отже, швидкість інформаційної бітової послідовності (мовного сигналу) на виході кодера каналу становить: 250 + 20,833 = 270,833 кбіт/с.
Слід зазначити, що вище була розглянута процедура роботи кодера каналу тільки за завадостійким кодуванням мовного сигналу. Інформація ж каналів управління піддається блоковому і згортковому кодуванню у повному обсязі.
Так,
для кодування інформації каналів:
повільного сполученого каналу управління
SACCH; швидкого сполученого каналу
управління FACCH; каналу виклику РСН;
каналу дозволу доступу AGCH; виділених
закріплених каналів управління SDCCH
використовуються блоковий кодер (n, k)
(224, 184), згортковий кодер (n, k, K)
(2, 1, 5), а також схема перемеження,
аналогічна схемі перемеження за мовним
каналом.
У каналах синхронізації SCH і випадкового доступу RACH використовуються інші схеми блокового кодування, а також згорткові кодери (2, 1, 5), що відрізняються від згорткових кодерів вищевказаних каналів управління.
При передачі комп'ютерних даних використовуються більш складні схеми згорткового кодування і перемеження, що забезпечують відповідно і більш високу якість передачі інформації.
Вихідні сигнали канального кодера надходять на модулятор, завданням якого є перенесення цифрового сигналу на несучу частоту, тобто модуляція радіосигналу цифровим відеосигналом.
У
стандарті GSM використовується гауссова
модуляція з мінімальним частотним
зсувом (GMSK). При MSK-маніпуляції несуча
частота дискретно, через інтервали
часу, кратні тривалості інформаційного
біта (TC),
приймає одне з двох значень (постійних
протягом біту) –
або
,
де
– несуча частота радіоканалу,
– частота (швидкість передачі)
інформаційної бітової послідовності.
Рознесення частот
–
мінімально можливе, при якому забезпечується
ортогональність коливань із частотами
і
на інтервалі тривалістю, яка дорівнює
одному біту (
).
При цьому, за час Тс між коливаннями
частот
і
набігає різниця фаз, що дорівнює
.
Інакше кажучи, формування MSK радіосигналу
здійснюється так, що на інтервалі одного
інформаційного біта фаза несучої
змінюється на
.
Безперервна зміна фази синусоїдального
сигналу дає внаслідок цього частотну
модуляцію з дискретною зміною частоти.
Найменування
«гауссова» маніпуляція пояснюється
тим, що послідовність інформаційних
бітів на модулятор надходить через
фільтр нижніх частот (ФНЧ) з гауссовою
амплітудно-частотною характеристикою.
Застосування гауссового фільтра дозволяє
зменшити смугу частот випромінюваного
радіосигналу. Для GMSK модуляції добуток
смуги фільтра (F) на тривалість
інформаційного біта ()
становить величину
.
Метод
MSK логічно розглядати як метод квадратурної
фазової маніпуляції (двократної відносної
фазової маніпуляції (QPSK)), у якій
прямокутні імпульси, що модулюють,
тривалістю
замінені напівхвильовими відрізками
синусоїд або косинусоід. На рис. 3.6
наведена схема модулятора, часові
діаграми, що ілюструють процес формування
GMSK сигналу.
На діаграмі 1 подана вхідна бітова послідовність (а) модулятора.
На
діаграмах 2 і 3 наведені послідовності
непарних
і парних
біт вхідної послідовності відповідно,
причому, тривалість кожного біта
збільшена вдвічі, тобто кожен біт
«розтягнутий» у часі до 2-бітового
символу. Для зручності наступних пояснень
прийнято, що послідовності
і
приймають значення +1 і -1 (значення -1
відповідає значенню 0 вхідної послідовності
а). Внаслідок для кожного бітового
інтервалу тривалістю
розташовані один над одним значення
і
дають саме ту пару парного і непарного
біт, які є аргументами закону модуляції.
Рисунок 3.6 – Структурна схема GSMK модулятора і часові діаграми його роботи
На
рис. 3.6 4) і 5) показані форми сигналів, що
модулюють, двох квадратурних каналів
і
,
які отримують як добуток функцій
і
відповідно на квадратурні низькочастотні
сигнали
і
.
Вихідний
модульований сигнал виходить як результат
перемножування модулюючих сигналів
квадратурних каналів
і
з відповідними несучими
і
і підсумовування отриманих добутків.
На діаграмі рис. 3.6 6) надана початкова фаза модульованого сигналу.