5. Дискусія

Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити . Організація дискусії має три основні етапи: підготовчий, основний, заключний.

Підготовчий етап передбачає такі завдання:

— сформулювати тему дискусії;

— визначити основні питання, які обговорюватимуться;

— підготувати основну літературу з проблеми, яка виноситься на дискусію;

— визначити місце та час проведення дискусії.

На другому етапі — основному — обговорюються питання, які внесені до порядку денного. Якщо в процесі обговорення або ж осмислення деяких моментів дискусії виникає невелика пауза, то головуючому не рекомендується її переривати, даючи можливість учасникам дискусії трохи поміркувати, оскільки це може сприяти новому повороту дискусії.

Третій етап — заключний — це підбиття підсумків. Як правило, це робить ведучий — головуючий, проте можна доручити цю справу одному із спеціалістів — учасників дискусії.

За нормами етикету дискусія не повинна тривати більше, ніж 3год, оскільки зловживання часом призводить до втоми учасників дискусії, до їхнього роздратування і неприйняття всього, що відбувається довкола. Дуже важливим у дискусії є дотримання часового регламенту: повідомлення — 15—20 хв, виступ — 3—5 хв.

Наше життя містить різні форми прояву суперечок та дискусій. Особливе значення мають професійні дискусії, результатом яких може стати успішна угода і прибуток, але лише за умови правильного ведення дискусії, яка полягає в урахуванні багатьох факторів (психології ведення дискусії, логічній та мовній культурі дискусії та ін.).

Основні правила ведення дискусії:

1. Відверто висловлювати думки.

2. Поважати точки зору всіх членів дискусії.

3. Слухати інших, не перебиваючи.

4. Не говорити занадто довго та занадто часто.

5. Водночас має говорити лише одна особа.

6. Дотримуватися позитивних ідей та стосунків.

7. Не критикувати себе та інших.

8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.

3. «Мозковий штурм» як евристична форма активізації потенціалу співрозмовників. Технологія проведення

Існує багато форм організації дискусії. Відома форма проведення дискусії — "мозковий штурм". Вона полягає в тому, що збирається велика кількість учасників дискусії, які вільно висловлюють свої думки з приводу розв'язання певної задачі. Ніхто при цьому не може обговорювати, критикувати чи підтримувати ідеї інших. У процесі такої дискусії можна вислухати велику кількість пропозицій з вирішення певної проблеми і в кінцевому варіанті вибрати найоптимальніше рішення.

Технологія проведення. Мозковий штурм (або мозкова атака) використовується, коли потрібно запропонувати якомога більше варіантів вирішення проблеми, відповідей на питання. Як відомо, «одна голова – добре, а дві – краще». А якщо голів набагато більше, ніж дві? Кожен бачить проблему зі своєї точки зору. Тому можна спробувати «атакувати» її різних сторін. Мозковий штурм – тільки перший крок в вирішенні завдання, він не передбачає суперечок і дискусій, а то замість «мозкового штурму» виходить «мозковий шторм». Щоб цього не вийшло, важливо дотримувати послідовність кроків і правила проведення мозкового штурму (МШ).

1. Заздалегідь визначите тему МШ: сформулюйте проблему у вигляді питання (наприклад, «Які професійні якості психолога?», «Як привернути клієнтів в суспільну приймальню?» і тому подібне)

2. Приготуйте плакат і фломастери або дошку і крейду для запису пропозицій, запишіть формулювання питання

3. Коротко обговоріть саму проблему: чим викликана така постановка питання, чи хвилює ця проблема учасників, чи мають бути зроблені зусилля по її вирішенню.

4. Виберіть ведучого для проведення мозкового штурму

5. Виберіть секретаря, який записуватиме всі пропозиції на плакаті або на дошці.

6. Нагадаєте правила першого етапу мозкового штурму:

• Мета мозкового штурму – зібрати якомога більше пропозицій

• Кожен може вільно висловлювати пропозиції

• Приймаються будь-які пропозиції, зокрема смішні, фантастичні

• Всі пропозиції схвалюються ведучим і учасниками

• Не можна критикувати і коментувати пропозиції

• Можна розвивати попередні ідеї

• Учасники висловлюються по черзі, прагнучи бути точними і короткими

• Ведучий і секретар також мають право висувати пропозиції

• Ведучий може попросити уточнити формулювання пропозиції для того, щоб записати його в простіший короткій формі.

(Якщо ви проводите мозковий штурм вперше або після довгої перерви, то для перевірки розуміння правил можна провести коротку (3-5 хвилин) розминку у вигляді першого етапу МШ з якоїсь не дуже серйозної проблеми, наприклад, «Як можна пояснити вчителеві запізнення на заняття?» або «Як можна використовувати підручник по праву в домашньому господарстві?»)

7. Ведучий повторює питання, просить вносити пропозиції і стежить за дотриманням правив

8. Секретар записує всі пропозиції (на дошці, плакаті) так, щоб всі учасники могли ясно розібрати написане

9. Ведучий стежить за часом (не варто проводити перший етап МШ довше 10-15 хвилин).

На другому етапі мозкового штурму обговоріть висунуті пропозиції. Об'єднайте схожі ідеї. Проведіть класифікацію. Розставте вибрані пропозиції в порядку пріоритету (можна ранжирувати пропозиції шляхом голосування). Виберіть найбільш реалістичні і перспективні ідеї для подальшого обговорення, для рекомендацій або для використання на практиці.

Дискусію як форму колективного обговорення слід відрізняти від полеміки, яка виступає як конфронтація ідей, поглядів та думок і основна мета якої – перемога над опонентом, та від диспуту, який використовується, як правило, для публічного захисту тієї чи іншої позиції.

Нині дуже популярною формою дискусії є дебати, в яких є можливість переконати інших у тому, що цей підхід до вирішення проблеми правильний. Ця форма найчастіше використовується ведучими сучасних політичних теле- та радіопрограм.