55.Особливості обрання запобіжних заходів щодо неповнолітніх обвинувачених. Передача неповнолітніх під нагляд батьків, опікунів, піклувальників чи адміністрації дитячої установи.

Про затримання дитини відповідні органи негайно повідомляють батьків чи осіб, які їх замінюють, а також органи прокуратури.Заборонено утримувати дитину в одному приміщенні з дорослимизатриманими, арештованими чи засудженими особами. Взяття під варту застосовують лише у разі, якщо дані про особута тяжкість злочину свідчать, що застосування іншого запобіжногозаходу не гарантуватиме, що неповнолітній не зробить спроб вчинитиповторні злочини, не перешкоджатиме встановленню істини в справі,з 'явиться за викликом до органу розслідування або в суд.

До неповнолітніх обвинувачених, крім загальних запобіжнихзаходів, застосовують такі спеціальнізаходи, як передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються у дитячій установі, — піднагляд адміністрації цієї установи.

Батьки, опікуни, піклувальники або адміністрація дитячоїустанови в цих випадках дають письмове зобов'язання про забезпечення ними належної поведінки неповнолітнього та його явки дослідчого, прокурора і суду;

зазначених осіб попереджають про характер обвинувачення,пред'явленого неповнолітньому, і про їх відповідальність в разі неявки його до слідчого, прокурора або до суду; у разі порушення цього зобов'язання до батьків, опікунів іпіклувальників може бути застосовано грошове стягнення

56. Поняття, підстави, мотиви і строки затримання. Види затримання. Його відмінність від адміністративного затримання і запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Особа може бути затримана лише при наявності однієї з таких підстав:

1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

2. У разі затримання на транспорті місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана.

3. У разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, на якій розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту.

4. У разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.

5. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.

6. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

7. Якщо після затримання підозрюваного, обвинуваченого з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний, обвинувачений має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.

8. Службова особа здійснює затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків і пов’язані з цим особистий обшук та огляд його речей тільки в присутності офіційних представників цього розвідувального органу.

Відмінність затрим-я від адмін. Затрим-я

Під адміністративним затриманням розуміється примусове, як правило, короткострокове обмеження свободи дій і пересування особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Адміністративне затримання застосовується з метою припинення, запобігання адміністративному правопорушенню, коли вичерпані інші заходи впливу на порушника.

Адміністративне затримання застосовується також як процесуальний засіб забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення з метою встановлення особи порушника, складання протоколу за умови неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ і виконання постанов по цих справах

Адміністративне затримання може застосовуватися тільки при наявності правопорушення і є неприпустимим, якщо правопорушення відсутнє.

На відміну від адміністративного затримання кримінально-процесуальне затримання триває 72 години. Зокрема, орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:

1. коли цю особу виявили при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

2. коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на цю особу, що саме вона вчинила злочин;

3. коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі виявлено явні сліди злочину.

4. Процесуальний порядок затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину. Права і обов’язки затриманого.