- •1.Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
- •2.Культура у системі суспільних відносин. Основні функції культури
- •3. Культура як спосіб буття людини.Поняття антропосоціогенезу
- •4. Світова культура як синтез національних, регіональних, локальних культур
- •5.Поняття культурного регіону .Сучасна регіональна типологія культури
- •6.Історична періодизація та типологія культурного процесу. Поняття культурної епохи
- •7.Діалектика загальнолюдського та національного в культурі.Проблема культурної ідентифікації
- •8.Культура і особистість .Елементи внутрішньої культури особистості.
- •9. Синкретизм
- •10 Неолітична революція.Ії значення. Трипільська культура.
- •11.Традиціоналізм як тип культури.Загальні риси розвитку культур Стародавнього Сходу.
- •12.Культури кочовиків Украіни.
- •13 Досягнення доби античної класики.
- •14.Значеня культури Греції і Риму.
- •15. Культура Візантії.
- •16. Загальна характеристика середньовiчної культури
- •17. Культура Київської Русi як синтез язичницької та християнської культур
- •18. Художня культура Київської Русi, її мiсце у скарбницi художньої культури.
- •19. Значення культури Київської Русі для становлення української культури.
- •20. Художня культура епохи Вiдродження, її гуманiстичний змiст та здобутки.
- •21. Пiвнiчне Вiдродження, його діячі та здобутки художньої культури.
- •22. Реформацiя, її місце і значення для духовної культури Західної цивілізації.
- •23. Соціально-політичні обставини становлення української національної свідомості і культури хіv – хvіі ст.
- •24. Діяльність і значення братств для розвитку української культури хvі – хvіі ст.
- •25. Внесок у культуру ренесансної Європи вихідців з України.
- •26. Гуманiстичнi та реформацiйнi iдеї в культурi України XVI - першої половини XVII ст. (на прикладі Острозького культурного осередку).
- •27. Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі хvіі ст.
- •28. Промислова революцiя I розвиток науки як чинники формування новоєвропейської культури.
- •29. Iдеологiя Просвiтництва I культура хviii ст.
- •30. Художнi напрями та стилi європейської культури хvii - хviii ст.
- •36. Головнi ознаки й тенденцiї розвитку європейської культури хiх ст.
- •37. Художнi напрями та стилi європейської культури хiх ст.
- •38. Соціально-політичні обставини розвитку росiйської культури першої половини хiх cт. Як чинники становлення дворянського етапу українського національно-культурного відродження.
- •41. Значення творчостi та дiяльностi т.Г. Шевченка для розвитку української культури.
- •42. Освітянський процес в Україні хіх ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції.
- •43. Розквiт демократичної культури в Росiї другої половини хiх ст., її мiсце в скарбницi свiтової культури.
- •44. Критичний реалiзм як провiдний напрям європейської художної культури другої половини хiх ст. Реалістична література Росії та України хіх ст.
- •45. Нацiонально-демократичне спрямування духовної культури українського суспiльства та процес нацiонально-культурного вiдродження другої половини хiх - початку хх ст., його дiячi.
- •46. Українська культура в Галичині: дячі, осередки, значення.
- •47. Українське образотворче та театральне мистецтво другої половини хіх ст.
- •48. Символiзм як явище духовної культури останньої третини хiх - початку хх ст., його національні особливості на прикладі української літератури.
- •49. Модернiзм як iдеологiя кризи суспiльної свiдомостi та культури кiнця хiх - першої половини хх ст.
- •50. Проблема масової культури у хх ст. Соцiокультурнi передумови виникнення тоталiтаризму I фашизму у хх ст.
- •51. Дегуманiзацiя культури техногенної цивiлiзацiї другої половини хх ст.
- •52. Постмодернiзм та егалiтаризм як характеристики духовної культури другої половини хх ст.
- •53. Глобальнi проблеми цивiлiзацiї та культури другої половини хх ст.
- •54. Молодiжна контр-культура 60-х рокiв хх ст.
- •55. Полiтика мiжнародних органiзацiй у справах культури.
- •56. Пореволюцiйна українська культура та полiтика українiзацiї 20-30-х рокiв: iдеї, дiячi, наслiдки
- •57.-----------
- •58. Шестидесятники. Культура 60-80 гг.
- •59. Українська культура в межах радянської багатонацiональної культури: проблеми й досягнення.
- •Вопрос 12
1.Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
Культурология является системой знаний о сущности, закономерностях существования и развития, человеческом значении и способах познания культуры. Потому важным заданием теории культуры является познание сущности культуры и выявления законов и механизмов функционирования конкретных форм и сторон культуры.
Основные задания культурологии:
анализ культуры как системы культурных феноменов; выявление ментального содержания культуры; исследование типологии культуры;
решение проблем социокультурной динамики;
изучение культурных кодов и коммуникаций.
Культура всегда интересовала философов, социологов, психологов, историков как феномен общественной жизни, что раскрывает особенности поведения, сознания и деятельности людей в конкретных формах жизни (культура труда, культура быта, художественная культура, политическая культура), а также как способ жизнедеятельности человека, коллектива и общества в целом. Без мира культуры тяжело себе представить мир личности. К культуре в целом относится широкий диапазон человеческих чувств и мыслей от поиска смысла жизни к эстетике.
Уже в давних мифах есть попытка ответить на вопрос о начале культурной истории человечества. В легендах и мифах каждого народа есть легендарные герои, которые учат людей овладению культурными достижениями. Например, Прометей научил людей пользоваться огнем. Гермес - изготовлять орудия, прорабатывать металлы. Характерно, что судьба культурного мифологического героя почти всегда складывалась трагически. Прометей нарушил волю богов и выдал их секреты людям, за что Зевс заковывал его к скале и обрек на страшные муки.
Эволюция природы и человека, как особенного вида в природе, является исходным моментом культурной истории человечества. Тот или другой достигнутый уровень культуры человечества определяет каждый раз заново ЀокультуриваниеЀ каждого рожденного человека, в результате чего в конечном итоге происходит окультуривание человеческой природы.
Элементы человеческой природы представляют собой единство естественного и социального, или естественного и окультуренного. Культурология сравнительно молодая наука. Оформление ее как специфической сферы гуманитарного знания достигает Нового времени и связано с философскими концепциями истории Дж. Веко, І. Гердера и Г. Гегеля.
Большинство культурологов сходятся на том, что в развитии культурологии можно выделить несколько основных теоретических концепций или парадигм как более или менее видрефлексованих теоретических и методических положений, на которые опираются культурологические исследования.
Основные теоретические концепции:
циклическая; pеволюціоністська; антропологическая; философская; революционно-демократическая.
2.Культура у системі суспільних відносин. Основні функції культури
В узком смысле культура трактуется в социологии как система коллективно разделяемых ценностей, идеалов, образцов и норм поведения определённых групп. Культура служит организации жизни общества, выполняет роль запрограммированного поведения, помогает сохранить единство и целостность общества, его взаимодействие как на групповом уровне, так и с другими сообществами. Культура выражается в социальных отношениях, направленных на создание, усвоение, сохранение и распространение предметов, идей, ценностей, обеспечивающих взаимопонимание людей в различных ситуациях. Каждое конкретное общество на протяжении веков создавало суперкультуру, передающуюся через поколения.
Основные функции культуры:
1. Адаптационная(дает возможность каждому индивидууму, который включается в процесс функционирования и развития пристраиваться к
существующих в обществе оценок и форм поведения.)
2. познавательная (в ознакомлении человека со знаниями, необходимыми для Ѐвладения силами природы И познания социальных явлений, для определения в соответствии с этим ценностного отношения к миру)
3. аксиологична (произвести ценностные ориентации человека, корректировать нормы поведения и идентифицировать себя в обществе)
4. информационная (является средством, что производит информацию)
5. коммуникативная (функция выполняет передачу культурных ценностей, их усвоения и обогащения невозможные без общения людей, а именно общение осуществляется с помощью языка, музыки)
6. Нормативная( входит отработка и распространение соответствующих норм поведения, которые общество диктует человеку, в соответствии с которыми формируется образ жизни людей, их установки и ценностные ориентации, способы поведения.)
7. Мировоззренческая(обеспечивает органическое единство элементов сознания через восприятие и понимание мира не в координатах физического пространства и времени, а в социокультурном измерении.)
8. человекотворческая (выявление и культивирование сущностных сил человека, их социальное и духовное восхваление и ушляхетнення.)
9. воспитательная (выступает универсальным фактором саморазвития человечества, человека.)