- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний університет
- •Конспекти лекцій, хрестоматія, ілюстративний матеріал
- •Передмова
- •Конспекти лекцій Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні
- •Поняття ментальності в культурологічному аспекті
- •Українська культура в контексті світової культури: основні історичні віхи Архаїчні джерела української культури
- •Тенденції розвитку культури за часів Середньовіччя в Західній та Східній Європі та Київській Русі
- •Культура Київської Русі
- •Європейське Відродження та українська культура хіv–хvі ст.
- •Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
- •Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в хvіі –хvііi ст.
- •Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура
- •Світовий культурний процес хх ст. І культура України в його контексті
- •Сучасна українська культура та проекція майбутнього
- •Хрестоматія літературних текстів із усної народної творчості
- •Повість врем’яних літ
- •Ізборники святослава (1073 та 1076 рр.)
- •Слово деякого калурга про прочитання книг
- •О жонах злих і добрих
- •Іаков мних
- •Пам’ять і похвала князеві руському Володимирові
- •Ходіння Богородиці по муках
- •Із«Фізіолога»
- •Кирик новгородець
- •Учення про числа
- •Володимир мономах
- •Поучення
- •Іларіон київський
- •Слово про Закон і Благодать
- •Галицько-волинський літопис
- •Легенда про євшан-зілля
- •Києво-печерський патерик
- •Про ченця Прохора, котрий молитвою з лободи робив хліб, а з попелу сіль
- •Іван вишенський
- •Вельможним їхнім милостям панам арцибіскупу Михайлу і біскупам Потію, Кирилу, Леонтію, Діонисію та Григорку…
- •Лазар баранович
- •Про час для всього – мудрого і злого
- •Касіян сакович
- •Іван величковський
- •З рукописної книги «зегар з полузегарком»
- •Дмитро туптало
- •Климентій зиновіїв трясця
- •Про нерівності людські…
- •Бурлескна література
- •Скарга дидаскала
- •Самуїл величко Сказання про війну козацьку з поляками
- •Григорій сковорода
- •De liberate
- •Кільце.
- •Вдячний Еродій
- •Прикмети деяких сродностей
- •Костомаров “Книги буття українського народу”
- •А.Л.Метлинський Кладовище
- •М.М.Петренко Небо
- •Т.Г.Шевченко
- •Притча про радість і смуток.
- •Цвіт яблуні
- •Коли в твої очі дивлюся
- •Саломея
- •Людськість
- •Птах сидить на гілці
- •Погляд у криницю
- •Сам за деревом
- •Балада про соняшник
- •Визначення киці
- •Хрестоматія науковихстатей шумов к.Э. Мифический и эпический хронотоп: пространственные перемещения героя
- •Гумильов л.Н. От Руси к России: очерки этнической истории
- •М.Т.Юрій Етногенез та менталітет українського народу
- •Пам'ятки
- •Список пам’яток
- •Література
Григорій сковорода
Видатний український філософ і поет, співак і музикант, байкар і педагог, що поєднав у своїй творчості елементи бароко, класицизму й просвітництва. Висунув ідеї сродності праці, нерівної рівності, розвинув вчення про дві натури і три світи.
De liberate
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш – болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
Кільце.
Дружня розмова про душевний світ.
<...> Доки Олександр Македонський розмовляв у домі живописця про споріднену і знайому йому працю, всі зі здивуванням його слухали; потім він став по-суддівському говорити про живопис, але як тільки художник шепнув йому на вухо, що навіть фарботери почали з нього сміятися, Олександр відразу ж замовк. Розумний чоловік відчув, що йому не було часу ввійти в малярські таємниці, хоч малярам і не достає Олександрового розуму.
Дуже часто той, хто в якусь науку залюблений і встиг уже й славу здобути, надаремно мріє, що вже всі знання віддані йому, як посаг нареченої. Художник, наприклад, про всі ремесла виголошує суддівську сентенцію не тямлячи, що й однієї науки добре навчитися ледве стане цілого людського життя.
Про жодну науку не судять частіше та відважніше, як про ту, що робить людину щасливою, і це тому, я гадаю, що вона кожному потрібна, як кожному і жити випадає <…>
Не дивина шлях свій віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом іде й іншого тягне,— в сім і трудність. Проповідує щастя історик, благовістить хімік, провіщають шлях до благості фізик, логік, граматик, землемір, воїн, відкупник, годинникар, вельможний і низький, багатий і убогий, живий і мертвий... Всі сіли на сідало вчителів; кожен науку сю собі привласнив. Але чи їхня справа вчити, судити, знати про блаженство?..
Вдячний Еродій
<...> Народженого до добра неважко навчити добру, – навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний – се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина навчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і мати з цього задоволення, але не сову. Оленя легко скеруєш на Кавказькі гори, легко привчиш пити з найчистіших джерел, але не верблюда і не вепра.
Коли все будує премудра природа, чи не єдина вона і вигоює і навчає? Усяка справа має успіх, коли природа сприяє. Не заважай лише природі і, коли можеш, знищуй перепони, очищаючи їй шлях; воістину все вона чисто і вдало зробить. Клубок сам собою покотиться з гори, забери лише камінь, що лежить на перепоні. Не вчи його котитися, а лише допомагай. Не вчи яблуню родити яблука: вже сама природа її навчила. Загороди її лише від свиней, зріж будяки, почисть гусінь, стеж, аби на корінь не потрапляла сеча, і т. ін.
В