Юлія Сергієнко

учитель спеціалізованої школи №16

з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва,

учасник ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу

“Учитель року-2009”

План-конспект уроку у 8 класі

Тема: Односкладні речення. Підсумковий урок.

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з розділу “Односкладні речення”; сформувати цілісну систему особистих знань восьмикласників з теми; структурувати вивчений теоретичний матеріал шляхом виконання відповідних вправ; продовжувати розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; продовжувати удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати; за допомогою дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини; продовжувати поповнювати словниковий запас учнів; продовжувати розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, виробляти загально навчальні уміння і навички; продовжувати формувати і відкореговувати культуру поведінки і спілкування.

Обладнання: репродукції картин Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” та “Лев Толстой”, фото Іллі Рєпіна, вірш Дмитра Білоуса “Знання”, розтиражовані картки із завданнями, схема розбору простого односкладного речення, вишитий рушник, аудіозапис, smart-дошка, СД-програвач, підручник “Українська мова. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів”. – К. “Школяр”, 2006, ілюстровані прислів’я і приказки.

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, робота в парах, дослідження-характеристика, дослідження-зіставлення, пошуково-вибіркова робота, творче спостереження з елементами зіставлення, творче моделювання, кодовий тест.

Ключові терміни і поняття: синтаксис, речення, граматична основа речення, односкладне речення і його види.

Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво.

Внутрішньопредметні зв’язки:

• лексикологія і фразеологія: прислів’я і приказки;

• культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні як синтаксичні синоніми; уживання в описах називних речень для позначення часу й місця;

• текст (риторичний аспект): використання односкладних речень у текстах художнього стилю; односкладні називні речення як риторична фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної стильової приналежності.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Облік відсутніх.

2. Перевірка наявності шкільного приладдя.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Якщо ти знаєш – все в твоїх силах,

Якщо не знаєш, то не втнеш,

Якщо ти знаєш – летиш на крилах,

Якщо не знаєш, то повзеш.

Чи на землі ти, а чи у небі,

Чи, може, в глибині морській –

Знання поможуть при потребі:

то знай же, друже, і умій!

Дмитро Білоус

Я рада вітати вас, шановні ліцеїсти, на нашому сьогоднішньому уроці, який ми проведемо разом. На попередніх уроках ви уже розглянули теоретичний матеріал про односкладні речення і застосовували його на практиці. Сьогодні у нас з вами підсумковий урок узагальнення й систематизації знань. Отже, тема нашого уроку: “Односкладні речення. Підсумковий урок” (Число і тема уроку спливають на інтерактивній дошці. Учні записують тему в зошити)

На сьогоднішньому уроці ми з вами:

1. узагальнимо теоретичний матеріал про односкладні речення;

2. удосконалимо та відпрацюємо уміння визначати та порівнювати типи односкладних речень, створювати з ними власні висловлювання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. (Методом бесіди з’ясувати рівень засвоєння теоретичного матеріалу про односкладні речення).

1. Які речення називаються односкладними? (Односкладні речення – це такі речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий).

2. Яка відмінність між односкладними та двоскладними реченнями?

3. На які типи поділяються односкладні речення залежно від способу вираження та значення головного члена? (Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні речення поділяються на називні та дієслівні).

4. Чи можуть односкладні прості речення бути частинами складного речення? (Так).

5. На які типи поділяються прості односкладні дієслівні речення? (Особові – означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові; безособові).

6. На що вказує присудок означено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яку виконує певний предмет, особа).

7. На що вказує присудок неозначено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка стосується неозначеної особи).

8. На що вказує присудок узагальнено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка виконується усіма або кожною особою)

ІV. Засвоєння теоретичних положень на практиці за рахунок розвитку безперервної пошукової та пізнавальної активності учнів.

1. Дослідження-характеристика. (Учитель читає текст. У цей час на інтерактивній дошці методом слайдів з’являються зображення неба, степу, козака, Івана Сірка, картини Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Учні слухають текст. Називають односкладні речення, вказують їх тип. Підкреслюють в односкладних реченнях головний член, указують на спосіб його морфологічного вираження)

ТЕКСТ

Воля. Безмежний прекрасний степ. Козак. У народних думах та переказах Івана Сірка оспівано як безстрашного воїна, оборонця національних інтересів знедоленого народу. За одним із переказів, Сірко із запорожцями написали зухвалого листа султану Османської імперії у відповідь на його вимоги підкоритися Туреччині. Лист запорожців вважають однією із найвідоміших письмових пам’яток історії Запорозької Січі. На жаль, оригінал листа не зберігся, однак у ХІХ столітті знайшли його копію.

Історію написання листа було покладено в основу сюжету знаменитої картини видатного українського і російського художника-реаліста Іллі Рєпіна. Величезне панно було розпочато митцем у 1880 і закінчено тільки в 1891 році.

Після першого публічного огляду Рєпіна критикували за історичну недостовірність картини. Інший варіант полотна Рєпін завершив у 1896 році. Картину було названо Харківським варіантом.

Минули роки… І от нещодавно одним із дніпропетровських митців було завершено роботу над картиною “Турецький султан читає листа запорожців”. Її по праву вважають своєрідним продовженням полотна Іллі Рєпіна.

2. Проблемне запитання: “Як відрізнити просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком?” (На інтерактивній дошці з’являються пари речень. Учні за допомогою методу дослідження-зіставлення висловлюють свою думку щодо проблемної ситуації, пояснюють, у чому полягає їх точка зору)

Безмежний прекрасний степ. (Односкладне речення з узгодженим означенням).

Безмежний степ прекрасний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Довга дорога. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)

Дорога довга. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Коментар учителя: на визначення типу синтаксичної конструкції – двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка.