2.2 Види аналізу трудових показників

В основі класифікації видів економічного аналізу лежать різновиди функцій керування, оскільки економічний аналіз є необхідним елементом виконання кожної функції.

Дотепер теоретичні й методичні аспекти окремих видів економічного аналізу характеризуються нерівномірним розвитком. Найбільше детально розроблена система аналізу на рівні підприємств.

У таблиці 2.4 наводиться класифікація видів економічного аналізу за різними групувальними ознаками. Однією із загальних групувальних ознак аналізу є час аналізованого періоду. За цією ознакою можна виділити наступні види аналізу: поточний, оперативний й перспективний. До оперативного ставиться аналіз за наступні проміжки часу протягом місяця: зміну, добу, тиждень, декаду й періоди часу з початку місяця. Таке визначення цілком кореспондується з видами планування, де під оперативним розуміється планування в межах місяця. Крім того, до оперативного аналізу слід віднести аналіз з виробничих операцій і закінчених технологічних циклів. Поточний аналіз проводиться за квартал, півріччя й рік і має мінімальну тимчасову одиницю – місяць. Перспективний аналіз, що є базою для розробки відповідних планів на п'ять, десять і більше років, має мінімальну тимчасову одиницю – рік. Перспективний аналіз ще називають попереднім аналізом.

Таблиця 2.4

Групувальні ознаки	Види аналізу
Час аналізованого періоду	Поточний, оперативний, перспективний (прогнозний), а також стратегічний і тактичний
Обсяг аналізу	Частковий за ділянками, комплексний аналіз
Призначення аналізу	Виявлення резервів збільшення обсягів виробництва, аналізу підвищення якості продукції, зниження витрат виробництва й економіки капітальних витрат і ін., а також досягнення цілей
Способи порівняння даних	Порівняння із плановими показниками з результатами роботи передових вітчизняних і розвинених закордонних підприємств, з показниками роботи аналізованого об'єкта за відповідний період
Широта порівнянь	Внутрішньозаводський, міжзаводський, внутрішньогалузевий, міжгалузевий
Періодичність аналізу	Періодичний, разовий
Час проведення відносного плану	Ретроспективний, оперативний, попередній (прогнозний)
Зміст аналізу	Повний (або комплексний), тематичний (або локальний)
Ступінь охоплення аналізованого об'єкта	Суцільний, вибірковий
Ступінь механізації й автоматизації робіт з економічного аналізу	Автоматизований, механізований, немеханізований
Форма досліджуваних виробничих відносин, застосовувані прийоми, методи аналізу, конкретна методика	Техніко-економічний, загальноекономічний (фінансово-економічний і статистико-економічний), функціонально-вартісний аналіз

Другою загальною груповою ознакою є обсяг аналізу. За обсягом, аналіз буває частковим, за ділянками і комплексним. Об'єкт аналізу, як правило, регулює і його обсяг. Тому доцільно групувати аналіз за його обсягом: аналіз роботи агрегатів, виробничих ділянок, цехів і підприємства в цілому.

Третьою групувальною ознакою видів аналізу є його призначення. Ця ознака знаходить висвітлення у формулюванні мети, завдань і змісту аналізу. Призначення аналізу може бути сформульоване як: виявлення резервів збільшення обсягів виробництва, підвищення якості продукції, а також зниження витрат виробництва й економії капітальних витрат. Види аналізу “за призначенням” можуть бути за розглянутим періодом часу поточного, оперативними і перспективними. При цьому аналізом можуть бути охоплені за об'єктом і обсягом або основні агрегати й виробничі ділянки, або ж цех й підприємство в цілому.

Одночасне проведення аналізу за всіма зазначеними напрямками дозволяє забезпечити його комплексність.

За способами порівняння даних виділяють такі види аналізу, при яких ведеться порівняння із плановими показниками, з результатами роботи передових вітчизняних і закордонних підприємств, з показниками роботи аналізованого об'єкта за відповідний попередній період. За широтою порівнянь економічний аналіз ділиться на внутрішньозаводський і міжзаводський (внутрішньогалузевий, міжгалузевий). За періодичністю або повторюваністю економічний аналіз поділяють на періодичний і разовий. Періодами аналізу можуть бути кілька років (п'ятирічка), рік, квартал, місяць, декада, день, зміна.

За часом проведення щодо планового періоду економічний аналіз можна підрозділити на ретроспективний, змінний, щодобовий, тижневий, подекадний. Ретроспективний аналіз економічної діяльності підприємства, здійснюваний на основі місячної, квартальної й річної звітності, виявляє хиби виробництва й служить для визначення тенденцій розвитку аналізованого об'єкта. Змінний, щодобовий, тижневий, подекадний оперативний аналіз полягає в тому, щоб на основі первинних документів, а також оперативних даних, що економічно правильно відбивають дійсний стан справ, систематично сигналізувати про відхилення від планових завдань і нормативних показників, розкривати невикористані резерви. Оперативний економічний аналіз має й такі показові риси, як терміновість, дієвість, вірогідність, масовість, цілеспрямованість. Зміст попереднього аналізу полягає в тому, щоб вивчити тенденції, оцінити варіанти, знайти кращий розв'язок, виявити або попередити недоліки, втрати й непродуктивні витрати попереднього аналізу, показує, що він є ефективним засобом попередження й зменшення нераціональних витрат, що сприяють досягненню значних результатів. У цей час попередній аналіз у закордонних капіталістичних країнах модифікується в систему розробки й реалізації програм комплексної раціоналізації.

За змістом економічний аналіз поділяється на повний(комплексний) і тематичний (локальний). Повний (комплексний) аналіз припускає покращення всіх сторін діяльності підприємства або підрозділи в їхньому взаємозв'язку. Він охоплює всі стадії підготовки виробництва – конструювання виробів, розробки технології їх виробництва, а також усі послідовні етапи процесу виробництва й обігу продукції: матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, фінансово-розподільні й кредитно-розрахункові відносини. Тематичний аналіз обмежується вивченням будь-якої теми, окремого питання. У повному (комплексному) аналізі всі показники вивчаються у взаємозв'язку й взаємозумовленості, розраховується вплив окремих показників на інші, більш загальні. Тематичний аналіз у ряді випадків можна розглядати як частину комплексного, його подальше поглиблення.

За ступенем охоплення аналізованого об'єкта економічний аналіз підрозділяється на суцільний і вибірковий. Для виявлення наднормативних і непотрібних аналізу товарно-матеріальних цінностей на складах підприємств звичайно проводиться їхня суцільна інвентаризація. Для аналізу використання часу роботи встаткування проводяться, як правило, вибіркові спостереження.

Економічний аналіз буває автоматизованим, механізованим і немеханізованим (зробленим вручну).

У самостійний вид аналізу за ознакою застосовуваних прийомів, методів виділився функціонально-вартісний аналіз, що займає в цей час важливе місце в економічному аналізі. Його виникнення пов'язане з необхідністю розв'язку проблеми більш повного, доцільного використання ресурсів. Функціонально-вартісний аналіз заснований на постійному пошуку шляхів зниження матеріалоємності, енерго- і трудомісткості, що випускається продукції за рахунок зміни конструкції виробів, удосконалювання способів виготовлення деталей і вузлів. Функціонально-вартісний аналіз виходить із того, що витрати на виробництво будь-якого виробу складаються з мінімуму витрат, абсолютно необхідних для виконання ним своїх функцій, і “додаткових”, або “зайвих” витрат. Останні пов'язані з недосконалістю конструкції до технології, використанням неефективних матеріалів.

Таким чином, функціонально-вартісний аналіз (ФВА) або аналіз витрат на основі споживчої вартості, – це метод вивчення можливостей скорочення витрат на виробництво продукції, робіт або послуг, обов'язково при незмінних і покращенних їхніх властивостях.

Мета такого аналізу в математичній формі виражається так:

Z = C → min за умови , (2.1)

де Z – мінімальні витрати на виробництво одиниці продукції;

С – аналізовані витрати на виробництво одиниці продукції;

–рівні споживчої вартості відповідно до й після аналізу витрат.

У цьому випадку ставиться мета досягнення мінімальної собівартості одиниці продукції за умови, що рівень споживчої вартості після аналізу не повинен бути нижчим, ніж до аналізу.

Функціонально-вартісний аналіз виступає самостійною галуззю занять і, разом з тим, може бути широко використаний як метод в економічному аналізі. Він також виступає важливою складовою частиною системного аналізу. Для розв'язку завдань функціонально-вартісний аналіз використовуються як традиційні порівняно прості калькуляційні розрахунки, так і економіко-математичні методи оптимізації, які реалізуються за допомогою персонального комп'ютера з використанням стандартних прийомів, спеціальних програм.

Розглянемо особливості використання методів і прийомів аналізу трудових показників.

У багатьох випадках, особливо при аналізі впливу великої кількості факторів, що перебувають із досліджуваним показником у взаємозв'язку у вигляді добутку, доцільно користуватися способом абсолютних різниць без визначення ланцюгових підстановок. Враховуючи послідовність і взаємозв'язок впливу окремих факторів на господарський результат, при використанні цього способу виходять з їхніх таких загальних правил:

1. За кожним фактором шляхом зіставлень визначають позитивні (+) або негативні (-) відхилення (Δ) величин аналізованих факторів від базисних:

(2 2)

Δy

2. Вплив першого фактора дорівнює відхиленню за ним, узятому відповідно до абсолютних базисних величин інших наступних факторів:

(2.3)

3. Вплив другого, третього й кожного наступного фактора дорівнює відхиленню за відповідним до фактора, узятим в співвідношенні з абсолютними фактичними величинами попередніх, уже проаналізованих факторів, і в співвідношенні з базисними – наступними, ще не вивченими на даній стадії аналізу факторами:

(2.4)

(2.5)

Вплив останнього фактора характеризується співвідношенням відхилення за цим фактором з фізичними абсолютними величинами інших попередніх проаналізованих факторів:

(2.6)

Для ілюстрації методики аналізу наведемо вихідні дані, що характеризують використання тракторів (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5