Информацийни системи и технологии / Лабораторна робота 7 _СТ

Лабораторна робота №7

з дисципліни «Інформаційні системи і технології»

Тема:

«Розрахунок підсумкової частини телеграми-натурний лист (ТГНЛ) з урахуванням кодування даних»

1.Мета роботи: вивчити правила кодування об’єктів управління на залізничному транспорті, основні принципи складання ТГНЛ, а також принципи розрахунку ітогової частини натурного листа поїзда.

2.Постановка задачі. У даній лабораторній роботі необхідно виконати:

1– аналіз інформації для натурного листа поїзда за варіантами на предмет виявлення помилок у номерах вагонів (розрахунок контрольного знаку (якщо номер сьомизначний) або правильності передачі номера (якщо номер восьмизначний));

2– аналіз інформації для натурного листа поїзда за варіантами на предмет виявлення помилок у кодуванні станцій (розрахунок контрольних знаків (якщо код чотирьохзначний) або перевірку правильності передачі кодів (якщо код п’ятизначний));

3– формування ТГРЛ без помилок для подальших розрахунків;

4– розрахунок ітогової частини ТГНЛ поїзда;

5– зробити висновок щодо змісту отриманої ТГНЛ поїзда.

3.Порядок виконання роботи

У єдиній автоматизованій системі керування вантажними перевезеннями Укрзалізниці (АСК ВП УЗ-Є) по каналам інформаційного зв’язку відбувається передача телеграм-натурних листів (ТГНЛ), що складаються оператором станційного технологічного центру залізничної станції з використанням електронної обчислювальної машини (ЕОМ) у межах однієї із задач автоматизованої системи.

Перш за все необхідно обрати вхідні дані для ТГНЛ (рис. 7.1, 7.2) за варіантом, який визначається за останньою цифрою у журналі. Реалізувати вхідні дані у табличному процесорі MS Excel.

Провести аналіз кодування вагонів у сформованій ТГНЛ. Здійснити розрахунок контрольного знаку вагона якщо номер сьомизначний, або перевірити правильність останньої цифри вагона якщо номер восьмизначний (див. лабораторну роботу №4).

Провести аналіз кодування залізничних станцій. Здійснити розрахунок контрольних знаків станцій якщо код у ТГНЛ чотирьохзначний або перевірку правильності кодування – якщо код п’ятизначний.

Рисунок 7.1 – ТГНЛ поїзда для обробки (варіант 0, 2, 4, 6, 8)

Рисунок 7.2 – ТГНЛ поїзда для обробки (варіант 1, 3, 5, 7, 9)

На основі проведеного аналізу (рис. 7.3 – приклад) сформувати ТГНЛ з правильними кодами залізничних вагонів та станцій для подальших розрахунків (рис. 7.4 – приклад).

Рисунок 7.3 – Перевірка кодування залізничних вагонів та станцій

Рисунок 7.4 – Фрагмент ТГНЛ поїзда для розрахунків ітогової частини

Потім згідно сформованих даних у табличному редакторі MS Excel провести розрахунки ітогової частини ТГНЛ. Приклад розрахунку наведено у вигляді табл. 7.1.

Після розрахунків зробити висновок щодо змісту інформації у отриманій ТГНЛ поїзда.

Таблиця 7.1 – Приклад розрахунку ітогової частини ТГНЛ поїзда

Методичні вказівки до виконання роботи

Телеграма натурного листа поїзда (ТГНЛ, ф. ДУ-1) – це основний технологічний документ перевізного процесу, що використовується для обліку наявних вагонів на станціях, обліку переходу поїздів, вагонів і контейнерів з однієї залізниці на іншу, заповнення розділів маршруту машиніста про конкретний поїзд, передачі інформації про підхід поїздів і вантажів, пошук вантажів та ін.

Основним інформаційним повідомленням в АСК ВП УЗ-Є виступає ТГНЛ, що складається з службової фрази, яка містить інформацію про поїзд вцілому, і інформаційної фрази, яка містить інформацію про кожний вагон.

Службова фраза складається з 17 реквізитів (показників): 1 – код повідомлення (02); 2 – код станції передачі інформації (4 знака); 3 – номер поїзда (4 знака);

5 – порядковий номер складу (2 знака);

6 – код станції призначення поїзда (4 знака); 7 – ознака списання складу (1 – з голови поїзда, 2 – з хвоста поїзда);

8, 9 – дата закінчення формування поїзда (число, місяць – по 2 знака); 10, 11 – час закінчення формування поїзда (години, хвилини – по 2

знака); 12 – умовна довжина поїзда (3 знака);

13 – маса поїзда брутто (4 знака); 14 – код прикриття поїзда (одним знаком проставляється код прикриття

найбільш небезпечного вантажу, 0 – у випадку відсутності прикриття); 15 – індекс негабаритності (4 знака, 0 при відсутності негабаритності);

16 – відмітка про живність (1 при наявності таких вагонів, 0 – при відсутності);

17 – відмітка про маршрут (0 – поїзд не виступає маршрутом, 1 – прямий маршрут, 2 – маршрут з розпиленням, 3 – маршрут з переломом ваги, 4 кільцевий маршрут).

Кількість інформаційних фраз відповідає кількості вагонів у составі. Інформаційна фраза складається з 15 реквізитів (показників) і має

наступну структуру:

1 – порядковий номер вагону (2 знака);

2 – інвентарний номер вагону (8 знаків); 3 – відмітка про підшипники (для звичайних ТГНЛ – один знак (0 –

підшипники ковзання, 1 – роликові підшипники); для модифікованих ТГНЛ – чотири знака (ознака показника якості номера вагона, код країни-власника вагона, ознака роликів);

4 – вага вантажу у тонах (3 знака);

5 – код станції призначення (5 знаків); 6 – код вантажу відповідно до Єдиної тарифно-статистичної

номенклатури вантажів (5 знаків); 7 – код отримувача (4 знака);

8 – ознака «маршрут/неробочий парк» (для маршрутів – 2, для груп вагонів по одній накладній від 3 до 6, для вагонів зчеплення 7 або 8, для вагонів неробочого парку – 9, для вантажів на своїх вісях – 1);

9 – код прикриття (від 1 до 9 відповідно до схеми прикриття, 0 для вагонів, що не потребують прикриття);

10 – особлива ознака вагона (3 для вагонів з негабаритним вантажем, 1 – з живністю, 5 – довгобазових, 7 – заперечення на розпуск з гірки, 9 – заперечення пропуску через гірку);

11 – кількість пломб (1 знак); 12 – відомості про контейнери (у чисельнику число навантажених

контейнерів (середньотонажних або великотонажних), у знаменнику – порожніх; якщо графа вільно, то у ній може бути вказаний строк доставки для швидкопсувних вантажів)(2 знака);

13 – код вихідної прикордонної станції (5 знаків);

14 – вага тари вагона; 15 – примітки (не більше шести алфавітно-цифрових символів без

пробілів).

При передачі даних до автоматизованих інформаційних систем на залізничному транспорті повинна забезпечуватися висока ступінь достовірності інформації. Помилки можуть виникати на етапах реєстрації, підготовки, передачі та обробки інформації через людський фактор, під дією перешкод, збоїв роботи ЕОМ та ін.

Для забезпечення достовірності інформації широко використовуються програмно-логічні методи контролю.

В АСК ВП УЗ-Є для захисту кодів індексу поїзда, номерів вагонів використовується захист по модулю контрольованих реквізитів, які визначаються контрольним числом (знаком), який визначається заздалегідь за певною формулою. Якщо контрольне число при перевірці не збігається, це сигналізує про допущену помилку.

Ще з 1985 року на вітчизняних залізницях прийнята система нумерації рухомого складу з восьми знаків (восьмий знак є контрольним), кодування залізничних станцій з п’яти знаків (п’ятий – контрольний) і кодування вантажів з шести знаків (шостий – контрольний).

При перевірці правильності зчитування номера одиниці рухомого складу здійснюється аналогічний розрахунок.

Нумерація рухомого складу (вагонів) – восьмизначна. За номером вагона можуть бути встановлені деякі його технічні характеристики. Перший знак позначає рід вагона (2 – критий, 4 – платформа, 6 – напіввагон, 7 – цистерна, 8 – ізотермічний, 3 і 9 – спеціального призначення). Другий знак позначає кількість вісей і основну технічну характеристику вагона: 0-8 – чотирьохвісний, 9 – восьмивісний, а також у критих вагонів обсяг кузова і розмір дверних отворів, у платформ – довжину рами, у напіввагонів – наявність люків і торцевих дверей, у цистерн – спеціалізацію по роду вантажу та ін. Третій знак по окремих родів вагонів містить додаткову характеристику вагона, наприклад, більш повну спеціалізацію цистерни.

Четвертий, п’ятий і шостий знаки характеристик вагона не містять. Сьомий знак показує наявність перехідного майданчика (0-8 – не має, 9 – є). Восьмий знак є контрольним розраховується за першими сьома (див. лабораторну роботу №4).

Для розрахунку контрольного знака рухомого складу використовується метод по модулю 10: кожна цифра номера, що стоїть на непарному ліворуч місці, множиться на 2, на парному – на 1; потім підсумовуються всі цифри отриманого ряду; обчислюється контрольний знак – цифра, яка округляє отриману суму до найближчого числа, кратного 10. Приклад розрахунку наведено на рис. 7.5.

Рисунок 7.5 – Приклад розрахунку контрольного знаку номера вагону

Для подальшої роботи необхідно вивчити основні принципи кодування об’єктів управління залізничного транспорту. Коди залізничних станцій п’ятизначні відповідно до Єдиної мережевої розмітки (ЄМР). Перші два знаки позначають код мережевого району, третій і четвертий знаки – номер станції в районі. П’ятий знак є контрольним і розраховуються встановленим способом по перших чотирьом (див. лабораторну роботу №5). При шестизначному кодуванні станцій контрольним є шостой знак, він розраховується по перших чотирьох, а п'ятий знак вказує, чи відкрита станція для вантажних операцій (0-відкрита) і при розрахунку контрольного знака не враховується.

Однак для кодів станцій і вантажів зазначеної точності недостатньо, визнано доцільним використовувати більш перешкодостійкий код за модулем 11. При цьому кожна цифра коду ЄМР помножується на номер розряду (1,2,3,4) починаючи зліва; підсумовуються всі числа отриманого таким чином ряду; обчислюється залишок від ділення одержаної суми на 11. Якщо сума чисел виявиться менше 11 або залишок дорівнюється 10, слід провести повторний перерахунок, помноживши кожну цифру коду на (3,4,5,6) починаючи зліва.

Контрольним знаком буде залишок від ділення нової суми на 11. Якщо залишок повторно дорівнює 10, контрольний знак приймається рівним нулю. Якщо підрозрядна сума після перерахунку знову менше 11, то в якості контрольного знака приймається значення порозрядної суми по першому розрахунком (рис. 7.6).

Рисунок 7.6 – Розрахунок контрольного знака коду станції

Контрольні запитання до лабораторної роботи №7

1.Що представляє собою телеграма натурного листа поїзда?

2.Яку інформацію містить у собі телеграма натурного листа поїзда?

3.Які основні принципи кодування номера вагону?

4.Які основні принципи кодування номеру залізничної станції?

5.Яку інформацію можна отримати з ітогової частини телеграми натурного листа поїзда?

Форма звітності по лабораторній роботі № 7

Документ табличного редактору MS Excel з телеграмою натурного листа поїзда за варіантом з правильним кодуванням залізничних вагонів та станцій і розрахованою ітоговою частиною. Пояснення у паперовій формі щодо виявлених помилок у вхідних даних за варіантом та способи їх ліквідації. Усні відповіді на контрольні запитання.