Форсування з планомірною підготовкою

Розвідка переправ: на основі вивчення карт великого масштабу аерофотознимків, довідників та інших джерел попереднє намічають місця, сприятливі для обладнанні переправ, визначають існуючі переправи, уточнюють їх проведенням розвідки.

Види переправ:

- десантна переправа.

- поромна переправа.

- мостова переправа.

- переправа бродом.

- переправа танків під водою.

- переправа по льоду.

Десантна переправа – здійснюється на штатній плаваючій бойовій техніці та переправно-десантних засобах (ПТС-2, ГСП).

Переваги десантних переправ:

• можливість переправи на широкому фронті

• можливість маневру переправними засобами

• малий час на обладнання переправи

Поромні та мостові переправи – обладнуються для переправи танків, САУ, автомобілів за допомогою ПММ-2, ГСП, парку ПМП, підручних матеріалів.

Переправа по льоду – здійснюється особовим складом, всіма видами бойової техніки при необхідній прозорій товщині льоду.

Об’єкт, що переправляється	Маса (т)	Необхідна товщина льоду	Найменша дистанція (м)
Підрозділи у пішому строю: в колону по:
1	0,1	4	5
2	0,2	6	5
4	0,4	15	5
Танк	40	63	40
БМП (БТР)	10-15	35-43	25

Переправа вбрід – здійснюється особовим складом, усіма видами бойової техніки при необхідній глибині річки.

Граничні глибини для переправи бродом

Рід військ та вантажі	Допустима глибина броду, м
	При швидкості течії, м/с
	до 1	до 2	більше 2
Піхота Автомобілі (БТР); УАЗ – 469 ЗІЛ, Урал Танки: без герметизації з герметизацією	1,0 0,6 1,2 1,5 до 5	0,8 0,5 1,1 1,4 до 5	0,6 0,4 1,0 1,3

«Інженерне забезпечення маршу та зустрічного бою механізованої (танкової) бригади”

Організація маршу. У сучасних умовах війська мають бути спроможними до здійсненні маршів на великі відстані в умовах використання супротивником зброї масового ураження, дії його авіації, при ради активному, хімічному та біологічному забрудненні місцевості, зруйнуванню мостів і доріг.

Марш – організоване пересування військ у колонах по дорогам та колонних шляхах з метою виходу у призначені райони своєчасно й у повній бойовій готовності.

Він може здійснюватись у передбаченні зустрічного бою, або без загрози зіткнення з ним, звичайно в ніч або в інших умовах обмеженої видимості, а у ході бойових дій й інших умовах – вдень. Маршеві можливості військ визначаються швидкістю руху і тривалістю маршу. Швидкість руху підрозділів на марші залежить від ступеню впливу противника, вміння командирів водити колони, рівню підготовки водіїв (механіків-водіїв), технічного стану машин, стану маршрутів, пори року, погоди й т.п..

Середня швидкість руху без урахування часу на привали може бути: на бойових машинах піхоти(бронетранспортерах), танках – 20-25 км/год.; на автомобілях під час руху у складі окремої автомобільної колони – 25-30 км/год.; механізованого взводу в пішому порядку – 4-5 км/год.; на лижах – 5-7 км/год.

У горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон може зменшуватися до 15-20 км/год.

У всіх випадках марш здійснюється з максимально можливою швидкістю руху.

Привали та денний(нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування,, приймання їжі, та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний(нічний) відпочинок – в кінці кожного добового переходу.

На марші командири підрозділів повинні слідкувати за сигналами старшого начальника, суворо дотримуватись встановленого порядку руху, не дозволяти затримання, на переправах, перевалах, у місцях та містечках, організувати безперервне стеження за наземним та повітряним противником. Підрозділи які мають однотипні машини рухають однією колоною; гусеничні машини рухаються по відведених для них маршрутах. Відстань між машинами встановлюється 25-50 м.

Під час руху по польових шляхах, в умовах туману, шляхах які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також руху на надмірній швидкості дистанція між машинами зростає.

Для організації проведення маршу і регулювання швидкості руху підрозділів вказуються вихідні пункти і час їх проходження. Крім того, визначаються пункти регулювання, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку. На привалах машини зупиняються на правому боці шляху не ближче за 10 м одна від одної. В машинах залишаються радисти, чергові розрахунки зенітних засобів, спостерігачі за сигналами. Підрозділи розташовуються розосереджено, вздовж маршруту руху, використовуючи захисні й маскувальні властивості місцевості.

В районах відпочинку організується охорона, обладнуються укриття для особового складу, техніки та здійснюється маскування. Перевіряється стан озброєння і техніки. Зенітні засоби і кулемети утримуються у готовності до відбиття раптового нападу наземного та повітряного противника. Для здійснення маршу взимку командир підрозділу організує підготовку озброєння, бойової й іншої техніки до експлуатації в умовах низьких температур і вживає заходи щодо запобігання обмороження особового складу. При глибокому шарі снігу в голову колони призначаються машини з бульдозерним обладнанням або шляхопрокладачі.

Зустрічний бій звичайно розпочинається зіткненням розвідувальних підрозділів, передових загонів або похідної охорони з охороною і передовими підрозділами противника.

При зав’язці бою головною похідною заставою (ГПЗ) командир авангарду приймає рішення на розгортання авангарду.

Танки а потім і механізовані підрозділи на БТР (БМП) з ходу розгортаються у бойовий прядок і стрімко атакують з фронту, обходячи фланги, прориваються до головних сил противника, активними та рішучими діями, завдають їм втрат, що забезпечує розгортання та вступ у бій головних сил. Головні сили у взаємодії з авангардом атакують та знешкоджують противника.

«Основи організації інженерного забезпечення маршу та зустрічного бою. Місце інженерних підрозділів в похідному порядку бригади»

Інженерне забезпечення маршу полягає у створення необхідних умов для безперешкодного просування підрозділів і своєчасного прибуття у призначений район або успішного ведення бойових дій.

Основними завданнями інженерного забезпечення є: розвідка і обладнання шляхів руху; забезпечення перепуску колон через важко прохідні ділянки місцевості; обладнання районів привалів, відпочинку і районів зосередження військ; виконання інженерних заходів щодо ліквідації наслідків ядерних ударів противника на шляхах руху. Залежно від обстановки необхідно передбачити підготовку запасних шляхів, обладнати об’їзди поза міст, важко прохідних ділянок місцевості; обладнати та посилити броди, побудувати мости і підготувати мостові конструкції з метою швидкого відновлення пошкоджених мостів; організувати розвідку запасів місцевих будівельних матеріалів.