Фортифікаційне обладнання батальйонного району оборони (бро).

Фортифікаційне обладнання району оборони значно підвищує стійкість оборони підрозділу, його захист від усіх засобів ураження й прихованість розташування. Воно організується командиром підрозділу. Фортифікаційне обладнання БРО здійснюється усіма підрозділами з повною напругою сил, із максимальним використанням захисних й маскувальних властивостей місцевості, місцевих будівельних матеріалів, інженерної техніки, підривних зарядів і збірно-розбірних фортифікаційних споруджень.

В районі оборони танкового батальйону устатковуються опорні пункти танкових рот, позиції приданих механізованих підрозділів, КСП командира батальйону, медичний пункт батальйону, район розташування підрозділів забезпечення.

В опорних пунктах танкових рот улаштовуються окопи для танків на основних й запасних позиціях. Для екіпажів танків устатковуються перекриті щілини, примкнуті до бокової крутості окопів. Для більш надійного захисту особового складу від засобів ураження та позмінного відпочинку влаштовуються бліндажі з розрахунку – один на взвод і сховище на роту. Якщо в окопах для танків улаштовуються бліндажі, то бліндаж на взвод може не будуватися. Сховище на роту зазвичай будують поблизу КСП командира роти.

Якщо для підсилення танкового батальйону залучаються механізовані підрозділи, то вони облаштовують свої позиції попереду танкових підрозділів або у проміжках між ними. Командно-спостережний пункт командира механізованого підрозділу, що приданий танковому батальйону, устатковується поблизу КСП командира танкового батальйону.

Фортифікаційне обладнання опорних пунктів підрозділів танкового батальйону починається негайно, після визначення позицій підрозділам та приданих механізованих підрозділів, а також напрямків стрільби. Воно виконується у послідовності, яка забезпечує постійну готовність до відбиття можливого наступу противника, приховано, з повною напругою сил та максимальним застосуванням засобів механізації, збірних інженерних споруджень, будівель та місцевих матеріалів.

Командно-спостережний пункт командира батальйону розгортається безпосередньо за ротами першого ешелону або в районі опорного пункту роти другого ешелону на відстані до 2 км від переднього краю оборони батальйону. Фортифікаційне обладнання КСП полягає в устаткуванні спорудження для спостереження, укриттів для особового складу, а також окопів для оборони і командно-штабних машин.

Спорудження для спостереження зазвичай влаштовується відкритого типу. За сприятливих умов, для спостереження може влаштовуватись спорудження закритого типу із місцевих матеріалів або з використанням елементів промислового виготовлення.

Медичний пункт батальйону розгортається за другим ешелоном батальйону. В районі розгортання для поранених і медичного персоналу влаштовуються перекриті щілини й укриття (намети, що встановлені у котлованах). Для санітарних машин викопуються сховища котловинного типу.

В районі розташування взводу забезпечення розгортаються: пункт бойового постачання, заправний пункт й батальйонний пункт харчування. Для захисту особового складу влаштовують перекриті щілини (бліндажі), для автомобілів - сховища котловинного типу.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, інженерне обладнання опорних пунктів танкових рот проводиться в наступній послідовності:

У першу чергу:

• викопуються окремі й парні окопи для особового складу та окопи для вогневих засобів механізованого підрозділу, окопи для танків, БМП, БТР на основних вогневих позиціях, відкриті щілини для особового складу;

• влаштовуються фортифікаційні спорудження на командно-спостережних і медичному пунктах;

• влаштовуються інженерні загородження перед переднім краєм, на флангах та в проміжках між позиціями;

• проводяться роботи щодо підготовки шляхів маневру до вогневих рубежів і позицій в межах району оборони.

На ділянках місцевості, які забезпечують прихованість від спостереження і вогню противника і тому дозволяють застосовувати засоби механізації, крім того викопуються траншеї, ходи сполучення та укриття для техніки.

В другу чергу:

• окремі окопи стрільців поєднуються в позиції відділень;

• викопуються запасні окопи для танків, БМП, БТР та інших машин;

• дообладнуються командно-спостережні й медичний пункти;

• влаштовуються перекриті щілини та бліндажі для особового складу;

• влаштовуються укриття боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів та іншого;

• додатково влаштовуються загородження перед переднім краєм та у глибині оборони, а також шляхи для маневру.

Надалі:

• триває удосконалення та розвиток всього району оборони;

• влаштовуються сховища для особового складу, риють та облаштовують ходи сполучення;

• устатковуються сховища для транспортних і спеціальних машин.

При наявності часу створюються хибні позиції та спорудження.

Якщо танковий батальйон займає оборону в другому ешелоні бригади, то на вогневих рубежах викопуються окопи для танків.

У випадку відсутності зіткнення з противником, інженерне обладнання батальйонного району оборони здійснюється також саме, за винятком – максимально використовуються засоби механізації. У подальшому всі фортифікаційні спорудження дообладнуються особовим складом підрозділу вручну.

У випадку виділення танковому батальйону трьох комплектів ТБС-86 окопи для танків на основних вогневих позиціях в середніх умовах можуть бути влаштовані за 5-6 годин, а окопи на запасних позиціях за 8-10 годин.

При наявності вбудованого бульдозерного обладнання на кожному танку окопи для танків на основних та запасних позиціях можуть бути вириті за 1,5 години, а у повному обсязі без бліндажів і сховищ район оборони батальйону може бути обладнаний за 5-6 годин.

Ефективність маскування фортифікаційних споруджень у БРО визначається здатністю проведених заходів забезпечити живучість підрозділу на рівні не нижче як 75-85%.

Організаційні заходи, що проводяться в танковому батальйоні передбачають вирішення завдань маскування без застосування інженерно-технічних засобів. До них відносяться:

- використання захисних властивостей місцевості, умов обмеженого бачення;

- дотримання особовим складом вимог щодо прихованого керування підрозділами, маскувальної дисципліни;

- розосередження підрозділів та зміна районів, які вони займають.

Інженерними заходамищодо маскування району оборони танкового батальйону є:

- приховування розташування підрозділів, бойової техніки і споруджень, що влаштовуються із застосуванням табельних засобів приховування та імітації, й штучних масок з місцевих матеріалів;

• обладнання хибних опорних пунктів, вогневих позицій та пунктів управління із застосуванням макетів техніки і озброєння;

• встановлення радіолокаційних імітаторів, хибних цілей і пасток.

Інженерні заходи щодо маскування опорних пунктів та районів оборони танкових підрозділів містять приховування розташування їх бойової та спеціальної техніки споруджень, що будуються, застосуванням табельних засобів і місцевих матеріалів і обладнання хибних опорних пунктів, вогневих позицій та пунктів керування. Ці заходи виконуються з метою приховування характеру фортифікаційного обладнання, справжнього розташування підрозділів, введення противника в оману відносно побудови переднього краю оборони

Для приховування об‘єктів і бойової техніки використовуються умови обмеженого бачення при занятті та обладнанні оборонних позицій, природні маски, застосовуються табельні засоби маскування (МКТ-Т, МКС-2М, TS-75), місцеві матеріали, радіо- поглинаючі обмазки, маскувальне фарбування техніки і дотримується маскувальна дистанція.

Для захисту від ВТЗ противника виготовляються і встановлюються в районах оборони і на шляхах руху й маневру імітатори та пастки.