- •Розділ 1. Становленя концепції стратегічного управління
- •1.1. Передумови стратегічного управління
- •1.2. Еволюція концепції стратегічного управління
- •1.3. Школи стратегічного управління
- •1.4. Поняття стратегічного управління
- •1.5. Модель стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 2. Цільовий підхід, як основа стратегічного управління
- •2.1. Стратегічне бачення
- •2.3. Цілі в стратегічному управлінні
- •Висновки
- •Розділ 3. Сутність середовища підприємства
- •3.1. Середовище підприємства як об’єкт стратегічного аналізу
- •3.2. Чинники макросередовища та мікросередовища підприємства
- •3.3. Внутрішнє середовище підприємства
- •Висновки
- •Розділ 4. Стратегічний аналіз підприємства
- •4.1. Зміст стратегічного аналізу середовища підприємства
- •4.2. Аналіз можливостей і загроз
- •4.3 Аналіз привабливості галузі і конкуренції в ній
- •Висновки
- •Розділ 5. Формування господарського портфелю підприємств
- •5.1. Поняття господарський портфель підприємства та його складові
- •5.2. Підходи до визначення складових господарського портфелю
- •Висновки
- •Розділ 6. Стратегічний набір
- •6.1. Сутність стратегії та стратегічного набору підприємства
- •6.2. Формування ефективного стратегічного набору
- •Висновки
- •Розділ 7. Система стратегій підприємства
- •7.1. Корпоративні стратегії підприємства
- •7.2. Ділові стратегії підприємства
- •7.3. Функціональні стратегії та їх взаємозв’язок
- •7.4. Операційні стратегії
- •Висновки
- •Розділ 8. Альтернативність у стратегічному виборі
- •Поняття стратегічних альтернатив
- •Методи вибору стратегічних альтернатив
- •8.2.1 Методи аналізу альтернатив на бізнес-рівні
- •Особливості фаз жцп
- •8.2.2 Застосування матричних моделей у портфельному аналізі
- •8.3. Експертні методи в стратегічному виборі
- •Висновки
- •Розділ 9. Стратегічне планування в системі управління підприємством
- •9.1. Сутність стратегічного планування
- •9.2. Вимоги до стратегічного плану
- •9.3. Принципи стратегічного планування
- •9.4. Етапи стратегічного планування
- •9.5. Підходи до стратегічного планування
- •9.6. Причини непрацюючих планів
- •Висновки
- •Розділ 10. Реалізація стратегії підприємства
- •10.1. Завдання, що розв'язуються при реалізації стратегії
- •10.2. Стратегічні зміни, як важливий фактор успішної реалізації стратегії
- •10.3. Роль вищого керівництва в реалізації стратегії
- •10.4. Значення організаційної структури в реалізації стратегії
- •10.5. Мотивація персоналу в процесі реалізації стратегії
- •10.6. Організаційна культура в забезпеченні ефективності стратегії
- •Висновки
- •Розділ 11. Інформаційне забезпечення реалізації стратегії
- •11.1. Сутність стратегічної інформації
- •11.2. Інформаційна система стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 12. Стратегічний контроль
- •12.1. Призначення контролю
- •12.2. Етапи стратегічного контролю
- •12.3. Вимоги до системи стратегічного контролю
- •12.4. Види і типи стратегічного контролю
- •Висновки
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Додаток а Стратегії консультаційної фірми Arthur d. Little
- •Додаток б Організаційні структури управління підприємством
- •Перелік використаних джерел
- •Словник термінів
- •Предметний показчик
9.6. Причини непрацюючих планів
При неправильному підході до планування воно може виявитися нежиттєспроможним. Основними причинами непрацюючих планів є:
- нечіткість і неузгоджені бачення, місії і цілей підприємства;
- нерозуміння цілей підприємства робітниками;
- неправильна оцінка необхідних ресурсів;
- неадекватні часові рамки, як при проведенні оцінки, так безпосередньо при реалізації плану;
- погана інформаційна підтримка;
- відсутність системного підходу до планування;
- формування плану тільки плановими працівниками, без участі виконавців і клієнтів;
- оцінки, виконані без обліку стандартів, кількісних і якісних технік аналізу, досвід фірми у формуванні й реалізації планів;
- складності в пошуку співробітників необхідної кваліфікації;
- відсутність координації і регламентів;
- зневага розкладом.
Основна увага при стратегічному плануванні повинна бути приділена узгодженню бачення, місії і цілей підприємства, а також ознайомленню з ними персоналу. У противному випадку план не зможе виконувати свою основну функцію - координувати діяльність підрозділів і персоналу.
Неправильні бачення, місія і цілі, що виникли, наприклад, внаслідок погано проведених маркетингових досліджень і невірних прогнозів, приводять до неузгодженості орієнтації підприємства і вимог ринку, отже, і до потреби корегування або навіть до необхідності зупинки процесу реалізації плану.
Помилкове визначення потреб у матеріально-фінансових і інформаційно-аналітичних ресурсах може зробити план нереалізованим. До нереалізуємості плану може привести і його формування тільки плановими працівниками, без залучення представників виконавців і клієнтів.
Типовим наслідком неякісного планування може бути зупинка робіт з наступним погіршенням морального клімату і людських відносин, падінням продуктивності, ослабленням ентузіазму.
Стратегічне планування визначає майбутнє обличчя підприємства. Але його єдиний реальний результат - плани. Наступний крок - розробка і вживання конкретних заходів по виконанню планів.
Висновки
Стратегічне планування являє собою управлінський процес досягнення і підтримки стійкого балансу цілей, можливостей і ресурсів організації й нових ринкових можливостей. Ціль стратегічного планування полягає в розробці таких дій, продуктів, послуг і процесу комунікації, які сприяють досягненню поставлених завдань відносно прибутку і росту компанії.
Стратегічне планування саме по собі не гарантує успіху, і організація, що створює стратегічні плани, може зазнати невдачі через помилки в організації, мотивації та контролі. Проте формальне планування може створити ряд істотних сприятливих факторів для організації діяльності підприємства. Знання того, що підприємство хоче досягти, допомагає уточнити найбільш підходящі напрямки дії. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик ухвалення неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості організації або про зовнішню ситуацію.
Етапами складання стратегічного плану розвитку підприємства є: стратегічний аналіз (аналіз зовнішнього ділового навколишнього середовища; аналіз ресурсного потенціалу підприємства), визначення політики підприємства (цілевстановлення), формулювання базової стратегії та вибір альтернатив, формулювання функціональних стратегій та формування продуктової стратегії (бізнес-проекти).
Виділяють наступні підходи до формування плану: "від досягнутого"; оптимизаційний; адаптивний.
Планування "від досягнутого" націлено на досягнення ряду бажаних і цілком реалізуємих цілей. Відправною точкою є поточний стан підприємства. Підхід орієнтований на збереження статус-кво.
Оптимізаційний план, як правило, формується в рамках раціонального підходу та спирається на використання математичних моделей і методів з метою більш ефективного використання ресурсів і досягнення максимізації прибутку та мінімізації витрат і часу виконання.
Адаптаційний підхід переносить акценти на процес формування плану. При цьому підході все починається з вивчення навколишнього середовища. Очікувані події діляться на три основні категорії: детерміновані події, імовірнісні події, невизначені події.
Основна увага при стратегічному плануванні повинна бути приділена узгодженню бачення, місії і цілей підприємства, а також ознайомленню з ними персоналу. У противному випадку план не зможе виконувати свою основну функцію - координувати діяльність підрозділів і персоналу.
Питання для самоконтролю
1 Розкрийте сутність та особливості стратегічного планування.
2 Назвіть вимоги до стратегічного плану.
3 Які принципи покладені в основу стратегічного планування?
4 Що є ціллю стратегічного планування?
5 Виділіть головні причини непрацюючих планів.
6 Коли застосування стратегічного планування є необхідним, доцільним та ефективним?
7 Яка послідовність етапів стратегічного планування та в чому полягає їхній зміст?
Тести для самоперевірки
1 В чому полягає принцип «багатоваріантність, альтернативність і селективність»:
а) стратегічна діяльність є складним процесом, зупинка якого повертає підприємства на початкову позицію;
б) орієнтація на охоплення окремими стратегіями всіх аспектів діяльності об'єкта та взаємозв'язок між ними; у межах стратегічного планування готують систему рішень, а не окремі рішення; спрямованість на зміну ситуації поза і усередині підприємства;
в) реакція на середовище, що змінюється шляхом переходу на передчасно обґрунтовані певні альтернативи;
г) урахування тимчасових характеристик і характеру змін, які відбуваються на підприємстві відповідно до етапів його життєвого циклу.
2 Від якого фактору не залежить стратегічне планування:
а) форми власності;
б) типу підприємства;
в) системи ведення бухгалтерського обліку;
г) розмірів підприємства;
д) системи управління, що існує на підприємстві.
3 Що не є етапом складання стратегічного плану розвитку підприємства є:
а) стратегічний аналіз;
б) визначення політики підприємства (цілевстановлення);
в) формулювання базової стратегії та вибір альтернатив;
г) формулювання функціональних стратегій;
д) формулювання етапів виробничого циклу;
є) формування продуктової стратегії (бізнес-проекти).
4 Завдяки якому підходу до стратегічного планування план, формується в рамках раціонального підходу та базується на використання математичних моделей і методів з метою більш ефективного використання ресурсів і досягнення максимізації прибутку та мінімізації витрат і часу виконання:
а) "від досягнутого";
б) оптимизаційний;
в) адаптивний;
г) креативний.
5 Розкрийте суть принципу «глобальність, системність, комплексність і збалансованість»:
а) стратегічна діяльність є складним процесом, зупинка якого повертає підприємства на початкову позицію;
б) орієнтація на охоплення окремими стратегіями всіх аспектів діяльності об'єкта та взаємозв'язок між ними; у межах стратегічного планування готують систему рішень, а не окремі рішення; спрямованість на зміну ситуації поза і усередині підприємства;
в) реакція на середовище, що змінюється шляхом переходу на передчасно обґрунтовані певні альтернативи;
г) урахування тимчасових характеристик і характеру змін, які відбуваються на підприємстві відповідно до етапів його життєвого циклу.