7.4. Операційні стратегії

Операційні стратегії є своєрідною основою реалізації всіх інших, бо навіть загальна стратегія підприємства неодмінно конкретизується у певних діях і заходах. Більшість масштабних стратегічних рішень пов'язані з використанням ресурсів підприємства, що зумовлює необхідність мати досить конкретні стратегії на рівні підрозділів, робочих місць, де створюються стійкі конкурентні переваги. Ними можуть бути зниження витрат і підвищення якості продукції, розроблення нових товарів і їх споживчих якостей, впровадження новітніх технологій та обладнання, раціоналізація виробничих функцій, організація праці, планування тощо. На вирішення цих проблем спрямовані операційні стратегії підприємства.

Операційна стратегія підприємства — система заходів, що забезпечує досягнення мети в основній та інших видах діяльності підприємства, крім інвестиційної і фінансової.

Розробляють операційні стратегії, використовуючи загальні принципи управління. Навіть конкретна операційна стратегія, спрямована на вирішення конкретних завдань, підпорядкована загальній меті — досягненню певних конкурентних переваг підприємства. Основні операційні стратегії подані на рис. 7.4.

Стратегії операційного рівня сприяють реалізації стратегій вищих рівнів. Найтісніше вони пов'язані з функціональними стратегіями, а через них — з діловими і корпоративними. Маючи власну інформаційну базу, операційні стратегії доповнюють і деталізують бізнес-плани підприємств.

Рис. 7.4. Операційні стратегії підприємства

Розробляють їх на відносно короткий проміжок часу (найчастіше — на термін не більше 2 років), вони потребують менше року на впровадження. На буденному рівні — це єдиний критерій, що відрізняє стратегію від тактики. Об'єктами операційних стратегій є проекти, технології, обладнання, товар, витрати, якість, ресурсоємність та ін. (рис. 7.5).

Рис. 7.5. Об'єкти операційних стратегій

Стратегія розвитку виробничих потужностей реалізується як проект інвестування у реконструкцію або в масштабну модернізацію. Операційна стратегія підвищення якості спрямована на забезпечення сукупності властивостей і характеристик товару, завдяки яким він набуває здатності задовольняти потреби споживачів. Останнім часом традиційні уявлення про якість доповнюються вимогами до споживчих, насамперед економічних, екологічних характеристик. Стратегія ресурсозбереження має на меті подолання економічної суперечності між зростанням потреб у ресурсах і їх дефіцитом. Стратегії виробничих процесів формуються з урахуванням ресурсів, можливостей і ризиків зовнішнього середовища.

Висновки

Корпоративна стратегія – це стратегія, що описує загальний напрямок розвитку підприємства, його виробничо-збутової діяльності. Корпоративна стратегія поширюється на все підприємство, охоплює всі напрямки його діяльності, тому формується вищим керівництвом підприємства.

В мультибізнесових підприємствах корпоративну (загальну) стратегію називають ще портфельною. Корпоративна (загальна) стратегія тісно пов’язана з конкурентною (бізнесовою, діловою), яку власне визначає, а остання забезпечує реалізацію першої.

В однобізнесових підприємствах ці два види стратегії об’єднуються – корпоративна є одночасно і конкурентною (чи навпаки).

У відповідності з фазами життєвого циклу, до базових корпоративних стратегій, що відображають основні напрямки розвитку підприємства, відносяться: стратегія зростання, стратегія стабілізації, стратегія скорочення.

Ділова (конкурентна) стратегія – це стратегія вищого рівня для вузькоспеціалізованих підприємств або стратегія другого рівня для диверсифікованих корпорацій (рівень окремих господарських підрозділів корпорації), яка визначає розробку заходів, спрямованих на посилення конкурентоспроможності та збереження конкурентних переваг у довгостроковій перспективі; формування механізму реагування на зовнішні зміни; об'єднання стратегічних дій основних функціональних підрозділів; вирішення специфічних проблем, пов'язаних з бізнесом.

При розробці ділової стратегії глибоко вивчають конкурентне середовище та оперують такими поняттями як конкурентна сила і конкурентна позиція, що визначають конкурентну перевагу підприємства на ринку.

Корпоративна та ділова стратегії повинні опиратися на функціональні стратегії: маркетингову, виробничу, фінансову та інші. Тільки повне врахування особливостей цих стратегій забезпечує ефективне формування та реалізацію корпоративної і ділової стратегій.

Операційні стратегії є своєрідною основою реалізації всіх інших, бо навіть загальна стратегія підприємства неодмінно конкретизується у певних діях і заходах.

Стратегії операційного рівня сприяють реалізації стратегій вищих рівнів. Найтісніше вони пов'язані з функціональними стратегіями, а через них — з діловими і корпоративними.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність корпоративної стратегії?

2. Охарактеризуйте базові корпоративні стратегії?

3. У чому полягають особливості стратегії диверсифікованого зростання?

4. У чому особливості ділової стратегії підприємства?

5. Які основні стратегії конкурентоспроможності за Портером?

6. У чому полягає сутність стратегії диференціації?

7. Назвіть типи стратегій конкурентоспроможності які повинні використовувати підприємства віоленти (комутанти, патієнти та експлеренти)?

8. Охарактеризуйте види функціональних стратегій?

9. Які завдання виробничої стратегії?

10. Яке призначення операційних стратегій? Назвіть та охарактеризуйте основні операційні стратегії?

Тести для самоперевірки

1. У диверсифікаційних підприємствах розроблюються:

a) корпоративні стратегії;

б) ділові стратегії;

в) функціональні стратегії;

г) операційні стратегії;

д) всі вищевказані стратегії.

2. Яка стратегія займає найвище місце в ієрархії стратегій:

1) бізнесова;

2) конкурентна;

3) портфельна;

4) функціональна.

3. Визначте фактори, що впливають на визначення загальної стратегії підприємства:

а) рівень диверсифікації та її вид, загальні конкурентні переваги;

б) критерії та пріоритети інвестування в різні напрямки діяльності;

в) загальні стратегічні цілі та завдання досягнення певних фінансових результатів;

г) фаза життєвого циклу підприємства, виробничий потенціал;

д) ключові підтримуючі стратегії (маркетинг, персонал, НДПКР, фінанси), організаційне забезпечення;

ж) всі відповіді правильні;

з) немає правильної відповіді.

4. Стратегія, яка досягається за рахунок експансії, диверсифікації, вертикальної та горизонтальної інтеграції та глобалізації діяльності - це:

а) стратегія зростання;

б) стратегія стабілізації;

в) стратегія реструктуризації.

5. Стратегія інтенсивного зростання підприємства полягає:

а) у розширенні позиції на ринку за рахунок здійснення інноваційної політики і вдосконалення методів збуту/продажу;

б) у активній вузькій спеціалізації діяльності;

в) у встановленні м'якого або жорсткого контролю над партнерами, клієнтами і конкурентами, в цілеспрямованій дії на їх поведінку;

г) у розширенні напрямків бізнесу, диверсифікації.

6. Стратегія диверсифікації діяльності підприємства полягає в:

a) відмові від довгострокових цілей і отриманні доходів у короткостроковій перспективі;

б) безперервному збільшенні обсягу виробництва основної діяльності;

в) урізноманітнення бізнесу підприємства шляхом його виходу на нові сектори ринку.

7. Конкурентна (ділова) стратегія головним завданням має:

а) визначення напрямків розвитку кожної СОБ;

б) визначення шляхів досягнення конкурентних переваг в кожній СОБ;

в) визначення шляхів реалізації корпоративної стратегії.

8. До конкурентних стратегій (згідно з підходом М.Портера) відносять:

а) лідерство по витратах;

б) оптимальних витрат;

в) диференціації;

г) фокусування;

д) всі відповіді правильні;

ж) немає правильної відповіді.

9. Стратегія оптимальних витрат означає:

а) високу корисність товару внаслідок його диференціації;

б) низьку ціну;

в) більше корисності покупцям за одні і ті ж гроші;

г) всі відповіді вірні.

10. Стратегія диференціації полягає в:

а) збільшенні кількості напрямків діяльності підприємства;

б) розширенні номенклатури продукції, що випускається;

в) створенні продукції з унікальними специфічними властивостями, що дозволяє задовольняти конкретну потребу споживача;

г) зміні цільового сегменту ринку;

д) обмеженні кількості видів продукції, що виробляється.

11. В чому суть стратегії фокусування:

а) заплановане скорочення ринкової долі з метою збільшення прибутку;

б) концентрація зусиль на задоволенні попитів конкретних груп покупців, без бажання охопити весь ринок в межах цільового сегмента;

в) це стратегія економії витрат за рахунок використання ефекту від масштабу виробництва;

г) прагнення організації до задоволення як найширшого спектру попиту за рахунок постійного впровадження на ринок інноваційних товарів.

12. Застосування стратегії «переваги в витратах» потребує:

а) посилення уваги до маркетингової діяльності;

б) ефективного нормування робіт і технологічних процесів;

в) формування системи сервісного обслуговування;

г) репутації лідера в технології і якості та дизайні продукції;

д) глибокого дослідження цільового сегменту;

е) творчих здібностей.

13. Роль функціональної стратегії полягає в:

а) підтримці ділової стратегії і конкурентоспроможності підприємства;

б) зміцненні позицій підприємства на ринку;

в) забезпеченні конкурентоспроможності підприємства.

14. Що не є складовою виробничої стратегії:

а) вдосконалення організації виробництва;

б) підбір кадрів, адекватних виробничій стратегії;

в) оновлення техніки і технології;

г) зростання продуктивності праці.

15. Стратегія, яка стосується конкретних стратегічних підходів в управлінні ключовими оперативними одиницями і забезпечує виконання стратегічно важливих оперативних завдань, – це:

а) корпоративна стратегія;

б) операційна стратегія;

в) ділова стратегія.