Висновки

Поняття «стратегія» ввійшло в число управлінських термінів у 50-і роки ХХ століття, коли проблема реакції на несподівані зміни в зовнішньому середовищі набула великого значення.

Під стратегією розуміють генеральну програму дій, що спрямована на досягнення визначених орієнтирів діяльності підприємства на підставі оцінки його потенційних можливостей і прогнозування розвитку зовнішнього середовища.

При формуванні стратегії необхідно врахувати багатоплановий характер діяльності підприємств, так як складна внутрішня структура потребує розробки системи стратегій у вигляді «стратегічного набору».

Стратегічний набір — це система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі.

Стратегічний набір має заповнити «стратегічну прогалину» діяльності підприємства, що виникає внаслідок розриву між цілями та можливостями підприємства. Тобто стратегічний набір має забезпечити умови для саморозвитку підприємства.

Процес побудови стратегічного набору — це діяльність, яка здійснюється на всіх рівнях ієрархії управління підприємством – загальнокорпоротивному, бізнес-рівні, забезпечуючому (підтримки). Для забезпечення взаємозв’язку між стратегіями різних рівнів застосовується декомпонування.

Декомпонування стратегії підприємства представляє собою розподіл цілей підприємства і стратегічних функцій по їх досягненню на складові цих цілей і функцій.

Щоб створити ефективний стратегічний набір, кожну з його складових потрібно сформулювати із залученням фахівців, які знаходяться у тих підсистемах і підрозділах, що будуть розвиватися на основі обраних стратегій.

При проведенні стратегічного вибору необхідно знати сильні та слабкі сторони певних типів стратегій, що потребує їх вивчення. Тому важливо розглянути класифікацію стратегій. В цілому прийнято класифікувати стратегії за наступними ознаками: ієрархічний рівень управління, життєвий цикл, спосіб досягнення конкурентних переваг, функціональна ознака, характер поведінки на ринку, конкурентна позиція на ринку, ступінь глобалізації, охоплення ринку, тип наступальних дій, географічне поширення.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність стратегії?

2. У чому полягає специфіка філософської та організаційно-управлінської концепцій розкриття сутністно-змітовних характеристик стратегії?

3. Назвіть особливості стратегії, які відрізняють її від поточних дій?

4. Які основні завдання стратегії?

5. Розкрийте зміст поняття «стратегічний набір»?

6. Які основні вимоги до стратегічного набору?

7. Що таке стратегічна прогалина? У чому полягають заходи щодо заповнення стратегічної прогалини?

8. Назвіть етапи формування стратегічного набору?

9. Які існують підходи до декомпонування стратегії підприємства як певного "стратегічного набору"?

10. Яким чином забезпечується ефективна координація різноспрямованих стратегій стратегічного набору?

Тести для самоперевірки

1. Стратегія – це:

а) зразок, до якого прагне наблизитись підприємство;

б) мета управління, що визначає модель підприємства;

в) конкретизована у певних показниках позиція в середовищі, яку займає підприємство;

г) філософія, якою має керуватися організація, що її має;

д) елемент самовизначення підприємства чи організації;

ж) це генеральна програма дій, спрямована на досягнення визначених орієнтирів діяльності підприємства на підставі оцінки його потенційних можливостей і прогнозування розвитку зовнішнього середовища.

2. З організаційно-управлінської точки зору стратегія розглядається:

а) як шаблон логічних і послідовних дій;

б) у розрізі загального значення для підприємства;

в) як стандарт для загального розвитку підприємства.

3. Реальна стратегія включає:

a) заплановані дії керівництва;

б) адаптивну реакцію керівництва на зміни ситуації;

в) всі відповіді правильні.

4. Основні завдання стратегії полягають у наступному:

а) визначення сфери діяльності і формування стратегічних установок;

б) постановка стратегічних цілей і завдань для їх досягнення;

в) формулювання стратегії для досягнення накреслених цілей і результатів діяльності виробництва;

г) реалізація стратегічного плану;

д) оцінка результатів діяльності і зміна стратегічного плану;

ж) всі відповіді правильні.

5. Ознакою недостатньо обґрунтованої стратегії є ототожнення стратегії й тактики діяльності:

а) так;

б) ні.

6. Система стратегій різного типа, які розробляє підприємство на певний проміжок часу і, що відображає специфіку функціонування і розвитку підприємства, а також рівень його претендування на місце і роль у зовнішньому середовищі, – це…:

а) стратегічний набір;

б) стратегічна альтернатива;

в) стратегічний комплект.

7. Вимоги до стратегічного набору:

а) орієнтація на досягнення реальних можливих цілей; ясність змісту та розуміння необхідності застосування певного набору стратегій;

б) орієнтація на досягнення реальних взаємопов’язаних цілей; ясність змісту та розуміння необхідності застосування певного набору стратегій; ієрархічний характер; надійність; відображення господарських процесів у їхній сукупності та взаємозв'язку; гнучкість і динамічність; баланс рівноваги між прибутковими та витратними стратегіями, основними та компенсаційними, резервними;

в) вимог не існує.

8. Діяльність, яка здійснюється на всіх рівнях управлінської стратегії – це:

а) процес побудови стратегічного набору;

б) складання SWOT- аналізу підприємства;

в) конкретизована позиція підприємства в середовищі.

9. Інтервал між можливостями, зумовленими наявними тенденціями зростання підприємства, та бажаними орієнтирами, необхідними для розв’язання нагальних проблем зростання та зміцнення підприємства в довгостроковій перспективі – це:

а) проблема;

б) стратегічна прогалина;

в) стратегія.

10. Генеральний директор підприємства відповідальний за розробку:

а) корпоративної стратегії;

б) ділової стратегії;

в) функціональної стратегії;

г) операційної стратегії.