
- •Розділ 1. Становленя концепції стратегічного управління
- •1.1. Передумови стратегічного управління
- •1.2. Еволюція концепції стратегічного управління
- •1.3. Школи стратегічного управління
- •1.4. Поняття стратегічного управління
- •1.5. Модель стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 2. Цільовий підхід, як основа стратегічного управління
- •2.1. Стратегічне бачення
- •2.3. Цілі в стратегічному управлінні
- •Висновки
- •Розділ 3. Сутність середовища підприємства
- •3.1. Середовище підприємства як об’єкт стратегічного аналізу
- •3.2. Чинники макросередовища та мікросередовища підприємства
- •3.3. Внутрішнє середовище підприємства
- •Висновки
- •Розділ 4. Стратегічний аналіз підприємства
- •4.1. Зміст стратегічного аналізу середовища підприємства
- •4.2. Аналіз можливостей і загроз
- •4.3 Аналіз привабливості галузі і конкуренції в ній
- •Висновки
- •Розділ 5. Формування господарського портфелю підприємств
- •5.1. Поняття господарський портфель підприємства та його складові
- •5.2. Підходи до визначення складових господарського портфелю
- •Висновки
- •Розділ 6. Стратегічний набір
- •6.1. Сутність стратегії та стратегічного набору підприємства
- •6.2. Формування ефективного стратегічного набору
- •Висновки
- •Розділ 7. Система стратегій підприємства
- •7.1. Корпоративні стратегії підприємства
- •7.2. Ділові стратегії підприємства
- •7.3. Функціональні стратегії та їх взаємозв’язок
- •7.4. Операційні стратегії
- •Висновки
- •Розділ 8. Альтернативність у стратегічному виборі
- •Поняття стратегічних альтернатив
- •Методи вибору стратегічних альтернатив
- •8.2.1 Методи аналізу альтернатив на бізнес-рівні
- •Особливості фаз жцп
- •8.2.2 Застосування матричних моделей у портфельному аналізі
- •8.3. Експертні методи в стратегічному виборі
- •Висновки
- •Розділ 9. Стратегічне планування в системі управління підприємством
- •9.1. Сутність стратегічного планування
- •9.2. Вимоги до стратегічного плану
- •9.3. Принципи стратегічного планування
- •9.4. Етапи стратегічного планування
- •9.5. Підходи до стратегічного планування
- •9.6. Причини непрацюючих планів
- •Висновки
- •Розділ 10. Реалізація стратегії підприємства
- •10.1. Завдання, що розв'язуються при реалізації стратегії
- •10.2. Стратегічні зміни, як важливий фактор успішної реалізації стратегії
- •10.3. Роль вищого керівництва в реалізації стратегії
- •10.4. Значення організаційної структури в реалізації стратегії
- •10.5. Мотивація персоналу в процесі реалізації стратегії
- •10.6. Організаційна культура в забезпеченні ефективності стратегії
- •Висновки
- •Розділ 11. Інформаційне забезпечення реалізації стратегії
- •11.1. Сутність стратегічної інформації
- •11.2. Інформаційна система стратегічного управління
- •Висновки
- •Розділ 12. Стратегічний контроль
- •12.1. Призначення контролю
- •12.2. Етапи стратегічного контролю
- •12.3. Вимоги до системи стратегічного контролю
- •12.4. Види і типи стратегічного контролю
- •Висновки
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Додаток а Стратегії консультаційної фірми Arthur d. Little
- •Додаток б Організаційні структури управління підприємством
- •Перелік використаних джерел
- •Словник термінів
- •Предметний показчик
Висновки
Під господарським (корпоративним) портфелем підприємства розуміють сукупність окремих напрямків діяльності підприємства.
Існує декілька підходів до формування господарського портфелю підприємств. Причому основні відмінності в поглядах вчених складаються у комплектації господарського портфелю з числа різних одиниць аналізу.
Господарський портфель підприємства може бути скомплектований з двох або трьох видів одиниць стратегічного аналізу. По-перше, це повинні бути одиниці зовнішнього та внутрішнього середовища (СЗГ та СОБ), а по-друге, наряду з СЗГ та СОБ до господарського портфелю можуть бути включені стратегічні сегменти.
В основі формування господарського портфелю лежить стратегічна сегментація, яка являє собою вибір цільових сегментів ринку (СЗГ), що найповніше відповідають можливостям підприємства та особливостям розвитку ринку і на які підприємство претендує (має або хоче отримати вихід).
Найбільшої популярності щодо оцінки привабливості ринку, набула методика І.Ансоффа, яка ґрунтується на взаємозв’язку між параметрами визначення СЗГ і основними критеріями оцінки її перспектив.
Визначенні за допомогою сегментації ринку складові господарського портфелю сприяють вирішенню задач формування ефективних стратегічних заходів щодо розвитку бізнесів підприємства.
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте сутність господарського портфелю підприємства?
2. Назвіть складові господарського портфелю? Охарактеризуйте СЗГ та СОБ?
3. Які етапи формування господарського портфелю?
4. Розкрийте сутність поняття «стратегічна сегментація»?
5. У чому полягає макросегментація? За якими критеріями її слід проводити?
6. Що собою являє мікросегментація?
7. Назвіть етапи процесу сегментації?
8. Назвіть принципи сегментації?
9. За якими параметрами та критеріями визначають перспективи СЗГ?
10. Розкрийте зміст методики оцінки привабливості ринку І.Ансоффа?
Тести для самоперевірки
1. Диверсифіковані підприємства – це підприємства, які:
а) надають покупцю безліч продуктів, в основі яких лежить задоволення однієї потреби, але з різним набором споживацьких якостей;
б) здійснюють декілька видів діяльності;
в) здійснюють один вид діяльності.
2. Господарський портфель підприємства – це:
а) перелік характеристик продукції підприємства;
б) система стратегій різного типу, які розробляє підприємство;
в) сукупність окремих напрямків діяльності підприємства;
г) засоби, запаси та джерела, що є в наявності підприємства та можуть бути використання для досягнення певної мети.
3. Внутрішня організаційна одиниця, що відповідає за вироблення стратегічних позицій в одній або декількох зонах господарювання:
а) плановий відділ;
б) стратегічна зона господарювання;
в) відділ комерційної діяльності;
г) стратегічний господарський центр.
4. Стратегічна зона господарювання – це:
а) окрема група видів продукції, що випускається підприємством;
б) окремий сегмент зовнішнього середовища підприємства, на який воно має (або намагається мати) вихід;
в) окремий структурний підрозділ підприємства;
г) окремий географічний ринок, на якому підприємство реалізує продукцію.
5. Незалежна сфера діяльності підприємства, яка характеризуються певним продуктом (або групою продуктів), колом клієнтів і особливих ринкових завдань – це:
а) стратегічна одиниця бізнесу;
б) стратегічна зона господарювання;
в) відділ комерційної діяльності;
г) стратегічний сегмент.
6. Основні характеристики стратегічних одиниць бізнесу:
а) обслуговують ринок;
б) керівництво СОБ контролює ключові фактори успіху на ринку;
в) мають своїх споживачів і конкурентів;
г) тільки відповіді а) і б);
д) всі відповіді вірні.
7. Господарський портфель підприємства може бути скомплектований з наступних видів одиниць стратегічного аналізу:
а) стратегічних зон господарювання;
б) стратегічних одиниць бізнесу;
в) стратегічних сегментів;
г) всі відповіді вірні.
8. Стратегічна сегментація – це:
а) виділення найбільш привабливої в перспективі групи покупців;
б) вибір стратегічних зон господарювання;
в) розробка конкретної конкурентної стратегії для кожного сегменту ринку;
г) виділення найбільш перспективного географічного ринку.
9. Процес визначення груп споживачів (сегментів) у межах ідентифікованого ринку товару — це:
а) мікросегментація:
б) макросегментація;
в) формування господарського портфелю.
10. Порядок виділення стратегічних зон господарювання базується на параметрах:
а) потреба, технологія, тип клієнта, географічний район;
б) дефіцит, належність до кластера, тип клієнта, регіональна відокремленість;
в) зайві потужності, належність до кластеру, технологія, географічний район.
11. Для сегментації ринку використовують:
а) метод угрупувань по одній або декільком ознакам;
б) методи багатовимірного статистичного аналізу;
в) всі відповіді вірні.
12. Оцінка привабливості СЗГ не врахувавує наступний критерій:
а) визначення перспектив росту;
б) визначення рівня стратегічних інвестицій;
в) встановлення майбутньої рентабельності;
г) встановлення майбутньої нестабільності.