Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
39
Добавлен:
26.03.2015
Размер:
906 Кб
Скачать
☆

Видобуте вугілля видається на поверхню по конвеєрному похилому стовбуру стрічковим конвеєром. У надшахтній будівлі вугілля перевантажувальним пристроєм подається на конвеєр подачі вугілля у будівлю вуглепідготовки, де за допомогою грохоту відбувається розсів вугілля на класи +50 та 0-50 мм. Клас +50 надходить на два тихохідних породовибірних конвеєри, на яких відбувається ручне вибирання породи та сторонніх предметів. Клас 0-50 з грохоту за допомогою перевантажувального пристрою поступає на стрічковий конвеєр, куди також надходить клас +50 після видалення породи, і транспортується на відкритий склад рядового вугілля.

Навантажувально-складський комплекс шахти включає:

-відкритий наземний склад рядового вугілля місткістю 1500 тон

зпідземним тунелем для видачі вугілля зі складу через завантажувальні воронки;

-закрита конвеєрна галерея зі стрічковим конвеєром, що з’єднує склад рядового вугілля з будівлею сортування;

-будівля сортування;

-відритий склад товарної продукції – відсортованого рядового

вугілля.

Порода стрічковим конвеєром подається у породний бункер місткістю 100 т, з якого автотранспортом вивозиться на плаский породний відвал шахти, розміщений південно-східніше проектованої промплощадки похилих стовбурів на відстані 3,0 км. Загальний вихід

породи по шахті на добу складе 320 т. Відстань транспортування –

4,5 км.

Очистка побутових стоків від центральної промплощадки шахти здійснюється на існуючих біоінженерних спорудах (БІС), що являють

собою дві земляні карти по 390 м2 кожна.

 

Існуючі ставки-освітлювачі шахтних вод

загальною ємністю

210 тис. м3 розташовані каскадом в 11,0 км

південно-західніше

центральної промплощадки. Земляні греблі ставків №1 та №2 частково зруйновані, чаші ставків замулені на 85%, необхідне відновлення гребель та очистка ємностей ставків.

Дійсним ТЕО передбачається будівництво ставка-відстійника шахтних вод ємністю 23,0 тис. м3 та каскадного мілководного ставка біологічного знесолення площею дзеркала 0,22 га. Ставки розмістяться у балці Мала Медвеж’я східніше промплощадки похилих стовбурів.

ТЕО передбачено теплопостачання об’єктів наступних площадок: - промплощадка похилих стовбурів – будівництво котельні з 7-ма котлами Е-1,0-0,9р-3 (загальна теплова потужність 5,29 МВт, димова

51

труба висотою 30 м, діаметром 0,8 м, газоочистка – група з 4-х циклонів ЦН-15-500);

-площадка для стоянки машин та механізмів – електроопалення вагончиків;

-площадка біля мілководного ставка біологічного знесолення – обігрів за допомогою побутової печі на вугіллі;

-центральна промплощадка – використання існуючої котельні з 2-ма котлами ДКВР-4-13 загальною потужністю 5,3 МВт (димова труба цегляна висотою 33 м та діаметром 1,5 м, газоочистка – дві групи «сухих» батарейних циклонів типу БЦ-2 х 2-500).

2.3 Вплив на водні ресурси

Водоймищем-приймальником стічних вод шахти буде ріка Мала Медвеж’я – притока р. Велика Кам’янка. За хімічним складом води річки переважно сульфатно-хлоридно-кальцієві з жорсткістю до 27 мгекв/л, мінералізацією до 2,02 г/л, вміст завислих речовин до 47 мг/л. Ріка Велика Кам’янка належить до водних об’єктів загального рибогосподарського водокористування, в основному, використовується для меліоративного зрошення сільгоспугідь.

Шахта знаходиться за межами області розповсюдження водоносних горизонтів, що використовуються для централізованого водопостачання. Основним джерелом обводнення гірничих виробок шахти є води кам’яновугільних відкладів. Відпрацювання запасів не вплине на четвертинні водоносні горизонти, що мають спорадичне розповсюдження в межах гірничого відводу шахти і не пов’язані з водоносними горизонтами карбону.

Прогнозні водопритоки по шахті при повному відпрацюванні

становитимуть: Qнорм = 90 м3/год., Qмакс = 145 м3/год.

Джерелом господарсько-питного водопостачання площадки похилих стовбурів буде магістральний водовід Молодогвардійськ - с. Володарське Свердловського департаменту ТОВ «Луганськвода». Витрати води складають 75 м3/доб.

Очистка додаткового обсягу банно-пральних стоків від АПК центральної промплощадки передбачена установка біологічної очистки стоків «Джерело» продуктивністю 75 м3/доб. Для очистки побутових стоків від площадки похилих стовбурів у кількості 2 м3/доб. передбачена установка біологічної очистки стоків «Джерело», що складається зі споруд, розміщених у пластикових ємностях: первинного відстійника (септика), біотенка, КНС, вторинного відстійника, аеробного стабілізатора надлишкового мулу. Біологічно очищені стічні води відводяться по існуючій схемі у балку з природним водотоком.

52

Джерелом виробничого водопостачання шахти є шахтна вода після очистки у ставку-відстійнику, доочистки у мілководному ставку біологічного знесолення та наступного знезараження. Знезараження води намічено ультрафіолетовим випроміненням, для чого у будівлі проектованої насосної станції передбачені дві бактерицидні установки (одна – робоча, одна – резервна).

Для подачі очищеної та знезараженої шахтної води на проектовану площадку похилих стовбурів передбачено будівництво:

-насосної станції освітленої води на площадці хлораторної біля мілководного ставка біологічного знесолення;

-підвідного трубопроводу освітленої води діаметром 110 мм. Технічна вода у кількості 386 м3/доб. використовується на

зрошення у гірничих виробках, потреби котельні та технологічного комплексу. Відведення виробничих умовно-чистих стічних вод котельні та шламовмісних стоків від будівлі сортування після попереднього відстоювання у колодязі з відстійною частиною намічено в акумулюючі ємності для сумісної очистки з дощовими водами. Застосування зворотної системи водно-шламового господарства від «CИОТ» аспіраційної системи будівлі сортування, що працює періодично (3 години в зміну) є економічно недоцільним. Для виключення впливу шламовмісних стоків у кількості 29 м3/доб. ТЕО передбачає їх попереднє відстоювання в колодязі з відстійною частиною протягом 6…8 годин з подальшою доочисткою в акумулюючій ємності спільно з дощовими водами.

Шахтна вода, що видається на поверхню, під залишковим напором водовідливної установки відводиться у ставок-відстійник шахтних вод, ємність якого (23 тис. м3) прийнята з розрахунку десятидобового відстоювання нормального притоку шахтних вод у кількості 90 м3/год. з вмістом завислих речовин на скиді не більше 15 мг/л, а також накопичення осаду на весь період експлуатації шахти. Після відстоювання шахтна вода надходить у мілководний ставок біологічного знесолення (каскадний), устрій якого передбачений з максимальним використанням природного рельєфу балок. Спочатку споруджують тіло греблі на 5 м по висоті, потім виконують поглиблення у чаші ставка. Мілководний ставок виконують з двох самостійних земляних секцій, для попередження фільтрації води зі ставку у підземні горизонти, дно та відкоси укривають поліетиленовою плівкою (екранують). Плівку захищають шаром суглинку, на який відсипають шар щебеню, по якому ведеться засадження очерету, рогозу та іншої водної рослинності.

53

Суть процесу знесолення полягає у контакті очищуваних вод з культурами вищої водної рослинності (макрофітами). У мілководному ставку продовжиться процес осадження завислих речовин відстоюванням та коагуляцією в умовах природної аерації. Для поліпшення санітарних показників після проектованих ставків передбачено хлорування шахтної води розчином гіпохлориту натру, який готуватиметься у хлораторній. Після знезараження шахтна вода у кількості 1774 м3/доб. існуючим водотоком відводиться у ріку Мала Медвеж’я – притоку ріки Велика Кам’янка. Загалом з 2160 м3/доб. зворотних стічних вод 386 м3/доб. використовується на виробничі потреби шахти, близько 18 % усього обсягу зворотних вод. Скиданню підлягають очищені стічні та шахтні води. Проект ГДС розроблятиметься на стадії «проект».

Дощові стоки від малоінтенсивних дощів та забруднена частина поверхневого стоку інтенсивних дощів через розподільчий колодязь надходить у земляні двохсекційні акумулюючі ємності. Об’єм акумулюючих ємностей розрахований за умови забезпечення двохдобового відстоювання забрудненої частини дощового стоку з урахуванням чистки одної секції. Ефект очистки складе 80 %. Акумулюючі ємності обладнують пристроями, що забезпечують уловлення, збір та видалення плаваючих забруднюючих речовин (в т.ч. нафтопродуктів). Уловлені нафтопродукти використовують як добавку для збагачення вугілля котелень шахти. Відстояні дощові стоки самопливним колектором відводяться у природний водотік.

Таким чином, після впровадження проектних рішень скид очищених зворотних вод у р. Мала Медвеж’я становитиме 1906 м3/доб. Прогнозні концентрації забруднюючих речовин у стічних шахтних водах наведені нижче.

Показники

Значення, мг/дм3

Показники

Значення, мг/дм3

 

до

після

 

до

після

 

очистки

очистки

 

очистки

очистки

Азот амонійний

0,4

0,4

Нітрати

40

11,2

БСК5

5,4

3,0

Нітрити

0,08

0,02

рН

8,2

8,2

Сульфати

600

510

Завислі речовини

80

15

Фосфати

0,4

0,4

Мінералізація

1500…

1000...

Фториди

0,05

0,05

 

2000

1200

 

 

 

Хлориди

100

80

Алюміній

0,08

0,08

Залізо загальне

0,3

0,3

Цинк

0,02

0,02

Нафтопродукти

0,05

-

Марганець

0,012

0,012

ХСК

21,5

12,2

 

 

 

54

Згідно з вимогами ДержСанПіН №173 для проектованих ставкавідстійника та мілководного ставка шахтних вод встановлюється водоохоронна зона у 25 м.

Для зберігання протипожежного запасу води передбачені дві ємності по 500 м3 кожна.

Проектними рішеннями передбачені заходи по запобіганню надходження забруднюючих речовин у гідрографічну мережу, а саме:

-очистка та біологічне знесолення шахтної води у проектованих ставку-відстійнику та мілководному ставку біологічного знесолення;

-знезараження шахтних вод перед скидом їх у гідрографічну

мережу;

-зменшення скиду шахтних вод через використання знезаражених шахтних вод на виробничі потреби шахти (386 м3/доб.);

-очистка побутових стоків від площадки похилих стовбурів на проектованих очисних спорудах продуктивністю 2 м3/доб.;

-очистка додаткової витрати госппобутових стічних вод від АПК

центральної промплощадки на проектованих очисних спорудах продуктивністю 75 м3/доб. (додатково до існуючих БІС);

-вивезення стоку з водонепроникного вигребу убірної асенізаційними машинами на очисні споруди;

-очистка забрудненої частини поверхневого стоку дощових вод в акумулюючих ємностях.

Прогнозний хімічний склад шахтних вод при наміченому відпрацюванні запасів:

Сухий

Завислі

рН

Жорсткість,

Хлориди,

Сульфати,

залишок,

речовини,

 

ммоль/дм3

мг/дм3

мг/дм3

г/дм3

мг/дм3

 

 

 

 

1,5…2,0

80

8,2

15,0

100

600

При розробці надр відсутні технології та засоби, що приводять до забруднення шахтної води солями, сульфатами, мікроелементами та іншими хімічними речовинами. Їх вміст у шахтній воді обумовлено природними факторами. Природна мінералізація води у р. Мала Медвеж’я складає 2020 мг/л.

2.4 Вплив об’єкту експертизи на повітряний басейн

Шахта є негазовою по метану. Вугільні пласти в межах поля шахти викидобезпечні, вугільний пил вибухобезпечний, вугілля не схильне до самозаймання.

Існуючі джерела (усього 9) шкідливих викидів шахти розташовані, в основному, на центральній промплощадці (п’ять). Вплив джерел

55

викидів на повітряний басейн характеризується фоновими концентраціями та валовими викидами, зафіксованими у звітності за формою 2-ТП (повітря) за 2008 р.

Існуючі джерела: котельня, відкритий склад вугілля, зварювальний пост, ковальське горно, породний відвал, бульдозер та екскаватор, побутова піч у будівлі хлораторної. На проектованій промплощадці похилих стовбурів визначено 16 джерел викидів шкідливих речовин.

В якості палива для всіх котелень шахти використовується рядовий антрацит (АС), річна витрата палива – 1734 т/рік.

Розрахунок викидів шкiдливих речовин в атмосферне повітря виконано з використанням «Отраслевой методики расчета количества отходящих, уловленных и выбрасываемых в атмосферу вредных веществ предприятиями по добыче и переработке угля», «Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами», «Методического пособия по расчету, нормированию и контролю выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух (дополненное и переработанное)», «Методического пособия по расчету выбросов от неорганизованных источников в промышленности строительных материалов», а розрахунок рівня забруднення – із застосуванням програмного комплексу «ЕОЛ 2000» згідно вимог ОНД – 86 з урахуванням фонових концентрацій, виданих Луганським обласним центром з гідрометеорології.

Згідно розрахунку, залишковий вплив на довкілля виявиться у тому, що валовий викид шкідливих речовин від стаціонарних джерел шахти складе:

Найменування

Валовий викид,

Найменування

Валовий викид,

речовин

т/рік

речовин

т/рік

Газоподібні

речовини:

Важкі метали:

Двооксид сірки

65,679

Хром

0,000141

 

 

шестивалентний

 

Двооксид азоту

3,561

Міді окис

0,000891

Окис вуглецю

38,1507

Ртуть металева

0,0002668

Метан

0,046

Нікель металевий

0,000961

Усього:

107,4382

Свинець та його

0,000966

 

 

сполуки

 

Тверді речовини:

Окис цинку

0,002123

Пил вугільний

24,752

Миш’як металевий

0,000944

(антрациту)

 

 

 

Пил неорганічний

28,763

Усього:

0,006293

(зола)

 

 

 

Пил вуглепорідний

9,14

Парникові

гази:

Окис заліза

0,00396

Двоокис вуглецю

0,065447

56

Марганець та його

0,000185

Оксид діазоту

4041,989

сполуки

 

 

 

Сажа

0,05839

НМЛОС

27,868

Вуглеводні

0,113

Усього:

4069,923

Бенз(а)пирен

1,0Е-06

Разом по

4069,9232

Усього:

62,831

підприємству:

 

Для запобігання накопичення пилу у конвеєрній галереї місце перевантаження вугілля з воронки на конвеєр обладнується засобами аспірації пилу.

Очистка димових газів від завислих речовин у проектованій котельні площадки похилих стовбурів передбачено у «сухих» циклонах типу ЦН. В існуючій котельні використовується існуюча система очистки. На технологічному комплексі передачі вугілля від місць пиляння при перевантаженні вугілля передбачені відсоси «мокрого» та «сухого» типу. У підземному приміщенні рядового вугілля та будівлі сортування в місцях перевантаження передбачено зрошення водою за допомогою форсунок гідрознепилення.

Дані щодо аспіраційних систем та пилогазоочисного обладнання наведені у таблиці.

№

Місце

 

Забр.

Тип

Маса забр. речовини, що

дж.

встановлення

 

речовина

циклону

вловлюється, т/рік

 

 

 

 

 

до

після

вловлено

 

 

 

 

 

очистки

очистки

 

Вуглепідготовка

 

 

58,32

 

 

9

Вентсистема В1

 

Пил

ЦВП №6

2,3328

55,9872

 

(живильник,

 

антрациту

 

 

 

 

 

грохот, укриття

 

 

 

 

 

 

 

конвеєра)

 

 

 

58,32

 

 

10

Вентсистема В2

 

 

ЦВП №6

2,3328

55,9872

Сортування

 

 

82,08

 

 

11

Вентсистема В1

 

Пил

ЦН

12,312

53,46

12

Вентсистема В2

 

антрациту

ЦН-15-

32,4

4,86

27,54

 

 

 

 

600х1УП

 

 

 

Системи теплозабезпечення

 

 

86,837

 

 

1

Проектована

 

Пил з

Група з 4-

13,0255

73,8115

 

котельня

 

вмістом

х циклонів

 

 

 

 

 

 

SiO2 20-

ЦН-15-500

 

 

 

16

Існуюча котельня

 

70 %

БЦ-2х2-

74,975

14,995

59,9802

 

 

 

 

500

 

 

 

 

Разом вловлено:

 

 

 

 

 

326,766

Потужність викидів від автостоянки легкового автотранспорту на 18 машино-місць складе: окис вуглецю – 0,162 т/рік, вуглеводні –

0,042 т/рік.

57

Значення максимальних приземних концентрацій по всім інгредієнтам на межі санітарно-захисної зони та житлової забудови не перевищує значень ГДК.

Згідно вимог «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» (ДСП-173), прийнято розмір санітарнозахисних зон для об’єктів шахти:

-промплощадка похилих стовбурів – 500 м від завантажувальних бункерів;

-плаский породний відвал – 500 м;

-центральна промплощадка – 500 м;

-площадка біоінженерних споруд – 25 м.

Вмежах СЗЗ об’єкти житла, соціально-культурного, побутового та оздоровчого призначення відсутні.

Проектом передбачені заходи по зменшенню негативного впливу на атмосферне повітря:

-додержання регламенту технологічного процесу;

-зниження активності роботи підприємства при несприятливих метеоумовах;

-устрій очистки повітря, що видаляється системами аспіраційної очистки від місць пиляння технологічного комплексу, дозволить скоротити викид шкідливих речовин на 192,9744 т/рік;

-устрій очистки димових газів, які видаляються від котелень, дозволить скоротити викид шкідливих речовин на 133,7917 т/рік;

-попереднє зволоження вугілля у масиві, зрошення при роботі всіх джерел пилоутворення, буріння шпурів та свердловин з промивкою;

-застосування водяної забойки та водяних завіс при веденні вибухових робіт;

-зрошення гірничої маси при роботі прохідницького комбайну.

2.5 Вплив на геологічне середовище

Поле шахти ім. Володарського розташоване в ДолжаноРовенецькому промисловому районі Донбасу.

У геологічній будові родовища приймають участь відклади свит С23…С25 середнього відділу карбону, майже повсюди перекриті четвертинними суглинками і глинами. Кам’яновугільні відклади представлені перешарованою товщею пісковиків, сланців піскових та глинистих з малопотужними шарами вапняків та вугілля. Промислова вугленосність поля шахти приурочена до відкладів свити С23. У структурно-тектонічному відношенні ділянка відпрацювання приурочена до північного крила Должано-Садкинської синкліналі.

58

Намічений до відпрацювання пласт h11в характеризується простою будовою із загальною потужністю 0,60…0,86 м, невитриманий. Відповідно до ДСТУ 3472-96 вугілля родовища віднесено до антрацитів. Після збагачення вугілля може використовуватися на коксохімічних заводах, для агломерації руд, як енергетичне паливо та 6 % концентрату для виробництва ливарного термоантрациту.

Шахта є негазовою, безпечна по вибуховості вугільного пилу, безпечна по самозайманню вугілля. Природна вуглекислотоносність не перевищує 2,5 м3/т с.б.м.

Дійсним ТЕО прийнята система розробки на глибинах, що виключають можливість утворення провалів та крупних тріщин. За геологічною будовою, витриманістю потужності та морфології вугільного пласта родовище віднесено до ІІ групи складності. Деформації земної поверхні від планованого відпрацювання будуть відповідати значенням І…ІV групи територій, зокрема, при глибині відпрацювання менше 80 м деформації можуть перевищувати значення, що відповідають І групі територій. Активна стадія процесу зрушення земної поверхні може продовжуватись протягом року після зупинки очисного вибою.

В зоні наміченого відпрацювання запасів розташовані проміжні опори ВЛ 110 кВ, ділянка залізничного шляху, два газопроводи. Для охорони цих об’єктів передбачено залишення запобіжних ціликів, окрім ділянки проходження газопроводу, який за економічною доцільністю має бути перенесений за межі гірничого відводу, що вирішується окремим проектом, розробленим спеціалізованою організацією. Глибина відпрацювання пласту під ставками та балками перевищує мінімально безпечну глибину, тому підробіток водних об’єктів відбуватиметься без спеціальних заходів охорони.

Для попередження затоплення гірничих виробок ТЕО передбачає будівництво на приймально-відправлювальній площадці головного водовідливного комплексу. По мірі подальшого поглиблення передбачено будівництво ділянкових водовідливних комплексів на приймально-відправлювальних площадках горизонтів 170 м, 225 м, 280 м та 340 м.

Шахта знаходиться поза областю розповсюдження водоносних горизонтів, що використовуються для централізованого водопостачання.

Розміри шахтного поля складають:

-по простяганню 2,1…2,9 км;

-по падінню 1,0 км.

59

Прийняті дійсним ТЕО до відпрацювання запаси по пласту h11в станом на 01.01.2009 р. становлять:

○ балансові – 2735 тис. тон, у тому числі за категоріями:

-В – 1990 тис. тон;

-С1 – 745 тис. тон;

○ забалансові – 121 тис. тон.

Промислові запаси по вугільних пачках складуть – 2138 тис. тон. За результатами виконаних розрахунків, загальні проектні втрати складуть 21,8 %. ТЕО передбачено повне відпрацювання всіх балансових запасів, за виключенням проектних втрат.

Проектом передбачено поступове освоєння проектної потужності: введення в експлуатацію шахти з річною потужністю 324 тис. тон при роботі одного очисного вибою; освоєння проектної потужності 540 тис. тон при одночасній роботі двох очисних вибоїв. Намічені до відпрацювання запаси будуть відпрацьовані за 5,5 років.

Підземні води на розглядуваній ділянці приурочені до четвертинних та кам’яновугільних відкладів. Основним джерелом обводнення гірничих виробок є води кам’яновугільних відкладів, приурочені до тріщинуватих пісковиків та вапняків. За хімічним складом шахтні води на досягнутих глибинах слабомінералізовані, сульфатно-гідрокарбонатно-натрієві з мінералізацією 0,7…1,5 г/дм3.

Прогнозні загальношахтні водопритоки при повному відпрацюванні запасів складуть – Qнорм = 90 м3/год., Qмакс = 145 м3/год.

2.6 Вплив на земельні ресурси, рослинний світ

Ґрунти даного району характеризуються малим вмістом гумусу та живильних речовин через слабку зволоженість. На території розглядуваних у ТЕО промплощадок ґрунтовий покрив неодноразово піддавався порушенню, через що природна його будова та продуктивність відсутні.

Перед початком будівельних робіт передбачається зняття поверхневого шару (h = 0,4 м) та складування його у тимчасові відвали для подальшого використання при рекультивації земель (частково – вивозиться на поліпшення сільгоспугідь).

Місце розташування майданчика будівництва обране на території зруйнованого підприємства. На проммайданчику зростає 19 дерев, представлених, в основному, фруктовими деревами та кленом. Згідно з актами обстеження всі дерева залишаються на місці в межах відведеної під забудову ділянки.

Площа фактичного земельного відводу промислових об’єктів шахти складає 17,1 га.

60