![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Правові і організаційні питання охорони праці
- •1.1. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
- •1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням
- •1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві
- •1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів
- •1.6. Розслідування і облік нещасних випадків
- •1.6.1. Загальні питання
- •1.6.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.6.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •1.6.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.6. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •1.6.7. Розслідування та облік аварій
- •1.6.8. Прикінцеві положення
- •1.7. Аналіз причин виробничого травматизму
- •1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи
- •1.9. Фінансування охорони праці
- •1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові
- •2. Оздоровлення повітряного середовища
- •2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу
- •2.2. Гдк шкідливих речовин в повітрі
- •2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі
- •2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
- •2.5. Метеоумови на виробництві
- •2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів.
- •2.7. Механічна вентиляція
- •2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3. Освітлення промислових підприємств
- •3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення
- •3.2 Природне освітлення
- •3.3. Розрахунок природного освітлення
- •3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
- •3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
- •4.1. Основні причини електротравматизму
- •4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •4.5. Крокова напруга
- •4.6 Напруга дотикання
- •4.7. Заходи попередження електротравматизму
- •4.7.1. Обладнання захисного заземлення
- •4.7.2. Захисне занулення
- •4.7.3. Захисне вимикання
- •4.7.4. Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
- •4.7.5. Профілактичне випробування ізоляції. Подвійна ізоляція.
- •4.7.6. Індивідуальні засоби захисту, попереджувальні плакати і надписи.
- •5.1. Дія на організм людини
- •5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри
- •5.3. Нормування шуму і вібрації
- •5.4. Вимірювання шуму і вібрації
- •5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією
- •5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку
- •5.7. Захист від лазерних випромінювань
- •6. Іонізуюче випромінювання
- •6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •6.4. Норми радіаційної безпеки
- •6.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •7.6. Безпечні рівні випромінювань
- •8. Безпека систем, що знаходЯтьСя під тиском
- •8.1 Посудини, що працюють під тиском
- •8.2. Додаткові вимоги до балонів
- •8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
- •8.4. Парові і водонагрівальні котли
- •9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
- •9.1. Поняття про небезпечну зону машин
- •9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту
- •9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
- •10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Алкоголь і безпека праці
- •10.3. Монотонність
- •10.4. Стомлення
- •10.5. Робоча поза
- •10.6. Сонливість
- •10.7. Перевантаження емоційні і розумові
- •10.8. Стрес
- •10.9. Гіподинамія
- •10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
- •10.11. Перенапруження аналізаторів
- •11. Пожежна профілактика
- •11.1. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •11.1.1. Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
- •11.1.2. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
- •11.1.3. Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
- •11.1.4. Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
- •11.1.5. Організація добровільних пожежних дружин і пожежно-технічних комісій на підприємстві
- •11.2. Загальні відомості про процес горіння
- •11.3. Причини пожеж
- •11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні
- •11.5. Основні методи вогнегасіння
- •11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці
- •11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
- •11.8. Евакуація людей з приміщення
- •11.9. Вогнегасильні речовини
- •11.10. Первинні засоби пожежогасінні
- •11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
- •11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі
- •11.14. Автоматичні системи придушення вибуху
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- •Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
- •Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
- •Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався
- •Державний комітет україни з нагляду за охороною праці
- •Припис n_________
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- •Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. О ___ год. ____ хв.
- •Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- •Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
- •Розслідування хронічного професійного захворювання
- •Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
- •Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
- •Журнал реєстрації аварій
- •Перелік
- •Обставин, за яких настає страховий випадок
- •Державного соціального страхування громадян
- •Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
Швидкий виклик підрозділів пожежної охорони багато в чому визначає успішну боротьбу з вогнем, що виник.
Електрична пожежна сигналізація поділяється на променеву і шлейфову (рис. 11.2. і рис. 11.3.).
Рис. 11.2. Променева пожежна Рис. 11.3. Шлейфова пожежна
сигналізація сигналізація
-
сповіщувачі на об'єктах, що охороняються;
-
проводи
Променева сигналізація застосовується при невеликій протяжності проводів чи телефонного кабелю. З точки зору надійності виявлення пожежної ситуації променева вигідніша.
Недолік шлейфної – в разі виходу одного сповіщувача і обриву проводу відсутній сигнал з інших об'єктів.
Пожежний зв'язок. Всі об'єкти обладнані пожежним зв'язком. Він може бути телефонним або радіозв'язком. Телефонний зв'язок має бути двостороннім. Радіозв'язок – за допомогою радіостанцій, які працюють на ультракоротких хвилях (УКХ). Радіус дії до 40 км.
11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
Автоматичні установки пожежогасіння призначені для швидкого автоматичного гасіння і локалізації пожежі. Розрізняють:
– водяні;
– пінні;
– газові;
– порошкові.
Водяні установки автоматичного пожежного захисту (АПЗ) бувають:
– спринклерні (рис. 11.4);
– дренчерні (рис. 11.5).
Рис. 11.4. Схема водяної спринклерної автоматичної системи
1 – вододжерело; 2 – відцентровий насос; 3 – водонапірний бак; 4 – контрольно-сигнальний клапан; 5 – живильний трубопровід; 6 – розподільний трубопровід; 7 – спринклерна голівка; 8 – сигнальний пристрій; 9 – зворотний клапан; 10 – магістральний трубопровід
Рис. 11.5. Схема дренчерної установки водяного пожежогасіння:
1 - сповіщувач, 2 - дренчерні головки
Спрінклерна голівка (рис. 11.6) служить датчиком для приведення в дію установки. Температура розкриття голівки 60,5; 72; 93; 141; 182С.
Залежно від умов експлуатації застосовується три види спрінклерних установок:
– водяна;
– повітря;
– повітряно-водяна (змінна).
У водяних установках магістральний, живильний і розподільний трубопроводи заповнені водою (у опалювальних приміщеннях).
У повітряних установках водою заповнений лише магістральний трубопровід, а живильний і розподільний заповнений стиснутим повітрям.
Повітряно-водяна установка заповнюються водою або стиснутим повітрям залежно від періоду року.
Дренчерні установки аналогічні спринклерним з тією різницею, що всі дренчерні голівки (рис. 11.7) вмикаються одночасно при плавленні легкоплавких замків, що утримуються в закритому положенні, або спрінклерні голівки на спонукальному трубопроводі, або спонукальні клапани.
|
|
Рис. 11.6. Спрінклер 1 – шайба, що підтримує клапан; 2 – штуцер; 3 – діафрагма; 4 – рамка для кріплення замка і розетки; 5 – клапан; 6 – замок клапана; 7 – розетка |
Рис. 11.7. Дренчерні голівка: 1 - корпус з штуцером; 2 - розетка |
Пінні установки (АПЗ) розроблені на базі спринклерних і дренчерних і можуть бути як самостійними, так і поєднані з водяними спринклерними і дренчерними установками.
Газові установки застосовуються у випадку, коли за технологічними і конструктивними особливостями пожежонебезпечних об'єктів неможливо або недоцільно встановлювати водяні або пінні установки АПЗ. Це установки об'ємного гасіння. Особлива ефективність досягається при використанні їх для гасіння в закритих об'ємах і невеликих приміщеннях.
Установки порошкового гасіння менш поширені. Порошок в зону горіння подається через систему трубопроводів стисненим інертним газом, який знаходиться в спеціальних балонах.