![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Правові і організаційні питання охорони праці
- •1.1. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
- •1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням
- •1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві
- •1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів
- •1.6. Розслідування і облік нещасних випадків
- •1.6.1. Загальні питання
- •1.6.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.6.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •1.6.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.6. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •1.6.7. Розслідування та облік аварій
- •1.6.8. Прикінцеві положення
- •1.7. Аналіз причин виробничого травматизму
- •1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи
- •1.9. Фінансування охорони праці
- •1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові
- •2. Оздоровлення повітряного середовища
- •2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу
- •2.2. Гдк шкідливих речовин в повітрі
- •2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі
- •2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
- •2.5. Метеоумови на виробництві
- •2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів.
- •2.7. Механічна вентиляція
- •2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3. Освітлення промислових підприємств
- •3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення
- •3.2 Природне освітлення
- •3.3. Розрахунок природного освітлення
- •3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
- •3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
- •4.1. Основні причини електротравматизму
- •4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •4.5. Крокова напруга
- •4.6 Напруга дотикання
- •4.7. Заходи попередження електротравматизму
- •4.7.1. Обладнання захисного заземлення
- •4.7.2. Захисне занулення
- •4.7.3. Захисне вимикання
- •4.7.4. Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
- •4.7.5. Профілактичне випробування ізоляції. Подвійна ізоляція.
- •4.7.6. Індивідуальні засоби захисту, попереджувальні плакати і надписи.
- •5.1. Дія на організм людини
- •5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри
- •5.3. Нормування шуму і вібрації
- •5.4. Вимірювання шуму і вібрації
- •5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією
- •5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку
- •5.7. Захист від лазерних випромінювань
- •6. Іонізуюче випромінювання
- •6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •6.4. Норми радіаційної безпеки
- •6.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •7.6. Безпечні рівні випромінювань
- •8. Безпека систем, що знаходЯтьСя під тиском
- •8.1 Посудини, що працюють під тиском
- •8.2. Додаткові вимоги до балонів
- •8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
- •8.4. Парові і водонагрівальні котли
- •9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
- •9.1. Поняття про небезпечну зону машин
- •9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту
- •9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
- •10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Алкоголь і безпека праці
- •10.3. Монотонність
- •10.4. Стомлення
- •10.5. Робоча поза
- •10.6. Сонливість
- •10.7. Перевантаження емоційні і розумові
- •10.8. Стрес
- •10.9. Гіподинамія
- •10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
- •10.11. Перенапруження аналізаторів
- •11. Пожежна профілактика
- •11.1. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •11.1.1. Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
- •11.1.2. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
- •11.1.3. Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
- •11.1.4. Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
- •11.1.5. Організація добровільних пожежних дружин і пожежно-технічних комісій на підприємстві
- •11.2. Загальні відомості про процес горіння
- •11.3. Причини пожеж
- •11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні
- •11.5. Основні методи вогнегасіння
- •11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці
- •11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
- •11.8. Евакуація людей з приміщення
- •11.9. Вогнегасильні речовини
- •11.10. Первинні засоби пожежогасінні
- •11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
- •11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі
- •11.14. Автоматичні системи придушення вибуху
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- •Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
- •Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
- •Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався
- •Державний комітет україни з нагляду за охороною праці
- •Припис n_________
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- •Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. О ___ год. ____ хв.
- •Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- •Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
- •Розслідування хронічного професійного захворювання
- •Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
- •Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
- •Журнал реєстрації аварій
- •Перелік
- •Обставин, за яких настає страховий випадок
- •Державного соціального страхування громадян
- •Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
До протипожежних перешкод відносяться:
– протипожежні стіни (брандмауери);
– перекриття і двері;
– водяні завіси;
– протипожежні зони.
Брандмауером називається глуха незгоряюча стіна, з граничною вогнестійкістю не меншою за 2,5 години, що перетинає всі важкоспалимі та спалимі елементи будівлі. Вона підноситься на 60 см над крівлею, при цьому конвективні потоки відхиляються на висоту, безпечну для займання ділянки крівлі, що знаходиться за брандмауером.
Протипожежні перешкоди мають бути незгоряючими і мати межу вогнестійкості не менше 2,5 годин.
Протипожежні двері, вікна і ворота обладнують замками із застосуванням легкоплавких матеріалів і пристроями для самозакриття, і повинні мати межу вогнестійкості не менше 1,2 години.
Великі отвори в брандмауерах або зонах інколи захищаються водяними завісами.
Протипожежні зони є незгоряючою смугою покриття шириною, 6 м, що перетинає будівлю по всій ширині або довжині. Межа вогнестійкості їх має бути 4 години, а покриттів 2 години.
11.8. Евакуація людей з приміщення
При проектуванні будівель необхідно передбачити безпечну евакуацію людей на випадок виникнення пожежі. При виникненні пожежі люди повинні залишити будівлю потягом мінімального часу, який визначається найкоротшою відстанню від місця їх знаходження до виходу назовні.
Відповідно до СНиП II-2-80 число евакуаційних виходів з будівель, приміщень і з кожного поверху визначається розрахунком, але повинно складати не менш 2-х (за деяким винятком). Ширина ділянок шляхів евакуації має бути не меншою за 1 м, дверей на шляхах евакуації – не меншою за 0,8 м, висота проходу на шляхах евакуації – не меншою за 2 м. Розрахунок евакуаційних виходів заснований на зіставленні розрахункового і необхідного часу евакуації. Необхідний час регламентується СНиП II-2-80 залежно від призначення будівель і ступеня вогнестійкості основних конструктивних елементів.
11.9. Вогнегасильні речовини
У практиці гасіння пожеж використовується наступні вогнегасильні речовини:
– вода;
– піни;
– інертні гази і пара;
– галоідовуглеводні;
– порошкові суміші.
Вода застосовується при гасінні пожежі у вигляді компактних або розпорошених струменів.
Дії води:
– механічна, шляхом збивання полум'я компактним струменем;
– охолоджуюча дія, внаслідок значної теплоємності і теплоти пароутворення;
– розбавляюча дія, що призводить до зниження вмісту кисню в навколишньому повітрі, зумовлюється тим, що об'єм пари в 1700 разів перевищує об'єм води, що випарувалася.
Водою не можна гасити:
1) горіння ЛЗР;
2) електроустановки під напругою;
3) тверді речовини, які вступають в реакцію з водою (карбіди лужних металів);
4) дуже нагріті предмети.
Гасіння водою проводять установками водяного пожежогасіння, пожежними автомашинами і водяними стволами (ручними і лафетними).
Піни застосовують для гасіння ЛЗР, каучуків, гуми, продуктів нафти. Піни підрозділяються на хімічні і повітряно-механічні.
Хімічна піна утворюється при взаємодії розчинів кислот і лугів у присутності пінотворної речовини.
Повітряно-механічна піна кратності 5-10 одержується за допомогою спеціальної пінотворної апаратури з 4-6%-х водних розчинів піноутворювачів ПО-1, ПО-6, ПО-11.
Для одержання повітряно-механічної піни застосовують повітряно-пінні стволи, генератори піни і пінні зрошувачі. Повітряно-пінні стволи з кратністю близько 10 і генератори піни з кратністю до 100 використовують в пересувних установках для гасіння зовнішніх і внутрішніх пожеж.
Інертні гази – двоокис вуглецю (вуглекислий газ), азот, димові чи відпрацьовані гази, пара, а також аргон і інші гази.
Гасіння пожеж парою застосовується для пожежного захисту закритих технологічних апаратів чи об'єктів з обмеженим повітрообміном.
Перспективніші такі вогнегасильні засоби, які ефективно гальмують хімічні реакції в полум'ї, тобто здійснюють на них інгібіруючу дію. Такими сумішами є інгібітори на основі граничних вуглеводнів, в яких один або декілька атомів водню заміщено атомами галоїду.
Галоїдовуглеводень погано розчиняється у воді, але добре змішується з багатьма органічними речовинами. Найбільшого поширення набули: тетрафтордиброметан (хладон 114В2), бромистый метилен, трифторбромметан (хладон 13В1) а також суміші 3,5; 7; 4НД; СЖБ; БФ, розроблені в ВНИИПО на основі бромистого етилу.
Галоїдовуглеводні суміші володіють зручними для пожежогасіння фізичними властивостями. Так, високі значення щільності рідини і пари обумовлюють можливість створення вогнегасного струменя і проникнення крапель в полум'я, а також утримання вогнегасної пари біля вогнища горіння. Низькі температури замерзання дозволяють використовувати ці суміші при мінусових температурах.
Порошкові суміші – на основі неорганічних солей лужних металів. Не дивлячись на високу вартість, складність в експлуатації і зберіганні, ці суміші, завдяки своїм властивостям, знаходять широке застосування. Порошкові суміші є, зокрема, єдиним засобом гасіння пожеж лужних металів, алюмінійорганічних і ін. металоорганічних сполук. Найширше використовуються порошкові суміші на основі карбонатів і бікарбонатів натрію, калію (ПСБ-1, ПСБ-2, ПФ, П-1А, СИ і ін.).
Проте порошки не позбавлені недоліків. Відомо, що для досягнення найбільшого вогнегасного ефекту частинки порошку мають бути дуже дрібними, проте це збільшує їх зчіплюваність і схильність до злежування, що утрудняє зберігання і особливо подачу порошку у вогнище горіння.