Приклад 1

Провести оперативне прогнозування обстановки при аварії на хімічно небезпечному об'єкті згідно початкових даних:

- віддалення об'єкту від населеного пункту – 9 км;

- ємкість з НХР – хлор – 100 т;

- висота обвалування ємкості – 2,3 м (ближче до 2 м);

- глибина населеного пункту – 5 км;

- ширина населеного пункту – 4 км;

- число мешканців, які проживають у населеному пункті, – 12 тис. чол.;

- ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія;

- швидкість вітру – 1 м/с;

- температура повітря – + 20С;

- розповсюдження хмари зараженого повітря – 360

- час, на який розраховується глибина ПЗХЗ – 4 ч.

Рішення

1. Визначається глибина розповсюдження хмари зараженого повітря хлором з урахуванням обваловки ємкості

, км,

де Г_табл – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря хлором (табл. 8);

К_табл – коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження зараженої хмари НХР при виливі «у піддон» (табл. 5).

2. Визначається ширина зони прогнозованого хімічного зараження (пункт 3.2.1.2 методичних вказівок)

, км,

де 0,3 – допоміжний коефіцієнт при ступені вертикальної стійкості повітря – інверсія;

Г – глибина розповсюдження зараженого повітря з урахуванням обваловки ємкості при ступені вертикальної стійкості повітря – інверсія.

3. Визначається час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с

год.,

де V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря залежно від швидкості вітру (м/с), швидкості переносу переднього фронту зараженого повітря (км/год) і ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 3);

R – відстань від об'єкту до населеного пункту, км.

4. Визначається площа зони прогнозованого хімічного зараження, яке проходитиме через населений пункт

,

де Ш_ПЗХЗ – ширина зони прогнозованого хімічного зараження, км;

L_min – найменший розмір населеного пункту, км.

5. Визначається відсоток площі населеного пункту, яка залишається в прогнозованій зоні можливого хімічного зараження (ПЗХЗ)

,

де S_ПЗХЗ – площа зони прогнозованого зараження, км²;

S_НП – площа населеного пункту, км².

6. Визначається кількість населення, яке опиниться в прогнозованій зоні можливого хімічного зараження (ПЗХЗ)

чол.,

де N – число мешканців населеного пункту;

S_BОЗ – відсоток площі населеного пункту, який залишається у прогнозованій зоні хімічного зараження.

7. Визначаються можливі втрати населення, що опинилося у прогнозованій зоні хімічного зараження (табл.6):

- ураження легкого ступеня – 25%

чол;

- ураження середнього і тяжкого ступеня – 40%

чол;

- зі смертельним результатом – 35%

чол.

8. Визначається площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ)

, км²,

де Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря хлором, км.

9. Визначається площа прогнозованої зони можливого хімічного зараження

км²,

де Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря хлором, км.

10. Визначається ступінь хімічної небезпеки об'єкту згідно критеріям класифікацій хімічно небезпечних об'єктів.

Оскільки населення, яке потрапило у прогнозовану зону хімічного зараження, перевищує 3 тис. чол., то ступінь хімічної небезпеки об'єкту – I (див. табл. 22).

11. Основні заходи щодо захисту населення

• Сповіщення населення про аварію на ХНО;

• Надання медичної допомоги потерпілим;

• Дегазація території, будівель і споруд, транспортних засобів і техніки населеного пункту.