3. Область застосування методики

Дані методичні вказівки можуть бути використані для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об'єкту і адміністративно-територіальної одиниці (ATО).

3.1 Довгострокове (оперативне) прогнозування

Довгострокове прогнозування здійснюється наперед для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які можуть залучатися для ліквідації наслідків аварії, складання планів робіт і інших довгострокових заходів:

– загальна кількість НХР для об'єктів, розташованих у небезпечних районах (на воєнний час і для сейсмонебезпечних районів). У цьому випадку приймається розлив НХР "вільно";

– кількість НХР у одиничній, максимально заповненій технологічній ємкості для інших об'єктів. У цьому випадку приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;

– метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/с, температура повітря – +20С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрям вітру – не враховується, поширення хмари зараженого повітря приймається у вигляді кола 360;

– середня щільність населення для даної місцевості;

– площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ) визначається за формулою

, км²;

– площа прогнозованої зони можливого хімічного зараження (ПЗХЗ) визначається за формулою

, км²;

– ступінь заповнення ємкості (ємкостей) приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;

– ємності з НХР руйнуються повністю;

– заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного зараження, яка утворюється впродовж перших 4-х годин після аварії.

3.2 Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дії у зоні можливого зараження.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

– загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

– характер розливу НХР на підстилаючій поверхні ("вільно" або "у піддон");

– висота обваловки (піддону);

– реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і його напрям у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);

– кількість населення в населеному пункті (на місцевості), над яким розповсюджується хмара НХР;

– площа ЗМХЗ (див. пункт 3.2.1.1);

– площа ПЗХЗ (див. пункт 3.2.1.2);

– прогнозування здійснюється на термін не більше ніж 4 години, після чого прогноз повинен уточнюватися.

3.2.1. Визначення параметрів зон хімічного зараження під час аварійного прогнозування

3.2.1.1.  Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ)

Площа ЗМХЗ приймається як сектор кола, форма і розмір якого залежать від швидкості і напряму вітру (табл. 1), і розраховується за емпіричною формулою.

Площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) визначається за формулою:

, км², (1)

де: Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря (табл. 8-19);

–коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл. 1).

3.2.1.2. Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ)

Площа прогнозованої зони хімічного зараження визначається за формулою

, км², (2)

де: К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 4),

Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря (табл. 8 – 19),

Т^0,2 – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.

Ширина прогнозованої зони хімічного (ПХВЗ) визначається за формулою:

при інверсії Ш = 0,3  Г^0,6;

при ізотермії Ш = 0,3  Г^0,75;

при конвекції Ш = 0,3  Г^0,95.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ ПІДХОДУ ЗАРАЖЕНОГО ПОВІТРЯ ДО ОБ'ЄКТУ

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

год.,

де: R – віддалення об'єкту від населеного пункту, км,

V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря залежно від швидкості вітру (м/с), швидкості переносу переднього фронту зараженого повітря (км/год) і ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 3).

5. ПРИЙНЯТІ ДОПУЩЕННЯ

Для прогнозування за даними методичними вказівками розлив "вільно" приймається, якщо НХР розливається по підстилаючій поверхні при висоті шару (h) не вище 0,05 м. Розлив "у піддон" приймається, якщо НХР розливається на поверхню, яка має обваловку, при цьому висота шару розлитої НХР розраховується через h = Н – 0,2 м, де Н – висота обваловки.

При аварії з ємкостями, які вміщають кількість НХР меншу за нижніх меж, вказаних в таблицях (8-19), глибина розраховується методом інтерполяції між нижнім значенням і нулем.

Всі розрахунки виконуються на термін не більш 4-х годин. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів здобуте значення порівнюється з максимальним значенням глибини перенесення повітряних мас (Г) за 4 години:

Г = 4  V

де V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря залежно від швидкості вітру (м/с), швидкості переносу переднього фронту зараженого повітря (км/год) і ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 3).

Для подальшого прогнозування береться найменше з двох значень, які порівнюються. Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря для НХР, значення яких не визначені у таблицях 8-19, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці 20.

Для розрахунків у цьому випадку береться значення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря хлора, яка відповідає умовам, при яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і помножується на коефіцієнт, вибраний з таблиці 20 для даного НХР.