3. Область застосування методики

Д ані методичні вказівки можуть бути використані для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об'єкту і адміністративно-територіальної одиниці (ATО).

3.1 Довгострокове (оперативне) прогнозування

Довгострокове прогнозування здійснюється наперед для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які можуть залучатися для ліквідації наслідків аварії, складання планів робіт і інших довгострокових заходів:

– загальна кількість НХР для об'єктів, розташованих у небезпечних районах (на воєнний час і для сейсмонебезпечних районів). У цьому випадку приймається розлив НХР "вільно";

– кількість НХР у одиничній, максимально заповненій технологічній ємкості для інших об'єктів. У цьому випадку приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;

– метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/с, температура повітря – +20С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрям вітру – не враховується, поширення хмари зараженого повітря приймається у вигляді кола 360;

– середня щільність населення для даної місцевості;

– площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ) визначається за формулою

, км²;

– площа прогнозованої зони можливого хімічного зараження (ПЗХЗ) визначається за формулою

, км²;

– ступінь заповнення ємкості (ємкостей) приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;

– ємності з НХР руйнуються повністю;

– заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного зараження, яка утворюється впродовж перших 4-х годин після аварії.

3.2 Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дії у зоні можливого зараження.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

– загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

– характер розливу НХР на підстилаючій поверхні ("вільно" або "у піддон");

– висота обваловки (піддону);

– реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і його напрям у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);

– кількість населення в населеному пункті (на місцевості), над яким розповсюджується хмара НХР;

– площа ЗМХЗ (див. пункт 3.2.1.1);

– площа ПЗХЗ (див. пункт 3.2.1.2);

– прогнозування здійснюється на термін не більше ніж 4 години, після чого прогноз повинен уточнюватися.

3.2.1. Визначення параметрів зон хімічного зараження під час аварійного прогнозування

3.2.1.1. Зона можливого хімічного зараження (змхз)

Площа ЗМХЗ приймається як сектор кола, форма і розмір якого залежать від швидкості і напряму вітру (табл. 1), і розраховується за емпіричною формулою.

Площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) визначається за формулою:

, км², (1)

де: Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря (табл. 8-19);

– коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл. 1).