
История_Украины_конспект_лекций
.pdfМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля Інститут хімічних технологій (м. Рубіжне)
Факультет хімічних наук Кафедра філософських та гуманітарних дисциплін
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Конспект лекцій
2011
2
Історія України. Конспект лекцій. / Укладач Ухов О.С. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля, 2011. – 206 с.
Конспект лекцій містить теми, які передбачені робочою навчальною програмою дисципліни та опрацювання яких необхідне для підготовки до семінарських занять студентів денної форми навчання, а також виконання самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання усіх напрямів підготовки і спеціальностей.
Схвалено кафедрою ФГД Протокол № ___ від «___» ________ 2011 р.
Завідувач кафедрою________________Журба М.А.
Затверджено методичною радою ІХТ СНУ ім. В. Даля
Протокол №___ від «___» _________ 2011 р.
Голова методичної ради____________ Тімошин А.С.
Зміст |
3 |
|
|
1 Вступ до курсу «Історія України»…………………………… |
8 |
1.1 Історія як наука: предмет і завдання курсу………............... |
8 |
1.2Історичні джерела…………………………………............... 8
1.3Джерелознавство……………………………………………. 10
1.4Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в
гуманізації діяльності людини, громадянина………………………... |
10 |
|
1.5 |
Допоміжні історичні дисципліни………………………….. |
13 |
1.6 |
Методологія історичної науки……………………............... |
14 |
1.7 |
Принципи історичних досліджень………………………… |
14 |
1.8 |
Хронологія історії…………………………………………... |
15 |
1.9 |
Видатні дослідники історії України та їх погляди……….. |
15 |
2 Основні закономірності, суть і наслідки етапів і процесів |
|
|
українського державотворення……………………………………….. |
16 |
|
2.1 |
Зародження та початкові етапи формування державності у |
|
східних слов’ян………………………………..................................... |
16 |
|
2.1.1 Первіснообщинний лад на сучасних українських |
|
|
землях…………………………………………………………………… |
16 |
|
2.1.2 Кіммерійці. Скіфи. Сармати …………………………….. |
19 |
|
2.1.3 Античні міста-держави в Північному Причорномор′ї…. |
21 |
|
2.1.4 Перші слов′янські племена в Україні. Початок їх |
|
|
державності…………………………………………………………….. |
23 |
|
2.2 |
Давньоруське суспільство в IX – XII століттях…………... |
25 |
2.2.1 Виникнення Руської держави. Кому ми цим зобов′язані |
25 |
|
2.2.2 Форма державності………………………………………. |
28 |
|
2.2.3 Феодальний спосіб ведення господарства……………… |
29 |
2.2.4Утвердження Русі. Володимир Великий. Введення християнства…………………………………………………………… 30
2.2.5Тип державності…………………………………………... 31 2.3 Соціально-політична історія українських земель в XIII –
XIV століттях…………………………………………………………... |
35 |
|
2.3.1 Піднесення Галицького князівства……………………… |
35 |
|
2.3.2 Виникнення і розвиток Галицько-Волинського |
|
|
князівства………………………………………………………………. |
38 |
|
2.3.3 Монголо-татарська навала на Русь……………………… |
40 |
|
2.3.4 Причини і наслідки втрати української державності…... |
43 |
|
3 Українське суспільство в другій половині XIV – першій |
|
|
половині XVI століття…………………………………………………. |
44 |
|
3.1 |
Ослаблення українських земель…………………………… |
44 |
3.2 |
«Оксамитова» литовська експансія. Тенденції централізму |
|
(1340 – 1385 рр.)…………………………………………. |
44 |
|
3.3 |
Втрата українськими землями своєї автономії (1385–1480) |
46 |
4 |
|
3.4 Утворення української народності. Історіософські концепції |
|
щодо формування та розвитку українського етносу…….. |
48 |
3.5Формування і розвиток історико-етнографічних регіонів України…………………………………………………………………. 48
3.6Посилення литовсько-російської боротьби за право бути
центром «збирання земель Русі» (1480 – 1569 рр.)………………….. |
51 |
3.7 Розвиток міст, ремесла і торгівлі в Україні. Церковні |
|
братства…………………………………………………………………. |
53 |
4 Виникнення та розвиток українського козацтва…................. |
57 |
4.1 Стан та перспективи розвитку українського суспільства у |
|
складі Литовського князівства і Речі Посполитої. Формування |
|
шляхти………………………………………………………………….. |
57 |
4.2 Повторне закріпачення селянства…………………………. |
59 |
4.3 Причини появи та джерела формування українських |
|
козаків. Територія їх розповсюдження……………………………….. |
61 |
4.4 Переростання козацтва в окремий стан українського |
|
суспільства та його роль у розвитку національної самосвідомості |
|
народу України………………………………………………………… |
63 |
5 Історія формування соціальних груп та їх роль в створенні |
|
оригінальної форми державності. Українська революція XVII |
|
століття. Створення козацької держави……………………………… |
67 |
5.1 Козацтво в першій половині XVII ст……………………… |
67 |
5.2Причини, характер та рушійні сили, періодизація
національно-визвольної війни українського народу 1648 –1657 рр... |
71 |
5.3 Політико-правові аспекти державного устрою української |
|
козацької держави – Гетьманщини……………………... |
72 |
5.4Небезпека виникнення коаліції західноєвропейських
держав, спрямованої проти української держави – Гетьманщини…. |
78 |
5.5 Громадянська війна в Україні (Україна-Руїна)…………… |
79 |
6 Україна за часів козацької державності (друга половина XVII |
|
– кінець XVIII століття)…………………………………………. |
86 |
6.1 Консолідація козацької державності на Лівобережжі……. |
86 |
6.2 Українсько-шведський союз І. Мазепи і Карла XII в |
|
контексті європейської політики……………………………………… |
87 |
6.3Участь України в Північній війні. Міжнародне значення битви під Полтавою……………………………………………………. 87
6.4Спадщина І.Мазепи…………………………………………. 88
6.5 Причини поразки гетьмана І. Мазепи……………………... |
89 |
6.6 Національно-визвольні рухи у XVIII столітті…………….. |
90 |
6.7 Галичина і Правобережна Україна у XVIII столітті……… |
93 |
6.8Значення Української козацької державності –
Гетьманщини…………………………………………………………… 96 6.9 Визначальні тенденції розвитку освіти, науки, техніки як
|
|
5 |
фундаментальних основ рівня життя українського етносу…………. |
97 |
|
7 Об’єктивні умови і суб’єктивні фактори в процесах |
|
|
гуманітарного, політичного життя народу. Україна у складі |
|
|
Російської та Австро-Угорської імперій. Епоха національного |
|
|
відродження (кінець XVIII – кінець XIX століття.)…………………. |
100 |
|
7.1 |
Занепад Гетьманщини. Колонізація Росією півдня України |
|
………………………………………………………………… |
100 |
|
7.2 |
Феодально-кріпосницький лад і зародження капіталізму |
104 |
7.3 |
Буржуазна революція 1848 р. в Західній Європі – «весна |
|
народів» – і реформи в Австрійській імперії………………………… |
109 |
|
7.4 |
Формування української політичної еліти у XIX столітті.. |
110 |
7.5Розвиток капіталізму в Україні в другій половині XIX століття…………………………………………………………………. 111
7.6Історія формування та діяльності громадських, культурологічних, освітніх, політичних організацій українського
народу. Суспільно-політичних рух 60–90-х рр. XIX століття……… |
116 |
8 Україна початку XX століття – арена національно-політичних |
|
суперечностей та імперіалістичних протиборств. Боротьба за |
|
державність (1900 – 1921 рр.)…………………………… |
122 |
8.1 Виникнення перших українських політичних партій на |
|
початку XX століття…………………………………………………… |
122 |
8.2 Події революції 1905 – 1907 рр. в Україні………………… |
123 |
8.3 Західна Україна в період між російською революцією і |
|
Першою світовою війною …………………………………………….. |
127 |
8.4Міжнародні відносини напередодні Першої світової війни…………………………………………………………………….. 129
8.5Україна в політичних планах країн-учасниць Першої світової війни…………………………………………………………... 131
8.6 |
Антиукраїнські настрої в Росії перед війною…………….. |
132 |
8.7 |
Українські політичні партії напередодні Першої світової |
|
війни……………………………………………………………………….. |
134 |
|
8.8 |
Україна в роки війни……………………………………….. |
135 |
8.9 |
Еволюція, закономірність, ефективність розвитку |
|
державності України. Боротьба за державність. Утворення |
|
|
Української Народної Республіки (УНР)…………………………….. |
141 |
|
8.10 Утворення Західно-Української Народної Республіки |
|
|
(ЗУНР)…………………………………………………………………… |
149 |
|
9 Україна між двома світовими війнами. Встановлення |
|
|
радянської влади (191 – 1939 рр.)……………………………………... |
152 |
|
9.1 |
Втановлення радянської влади. Політика більшовиків в |
|
Україні у 1919 р. «Воєнний комунізм»……………………………….. |
152 |
|
9.2 |
Введення нової економічної політики в Україні………….. |
154 |
9.3 |
Входження України до СРСР………………………………. |
156 |
6 |
|
|
9.4 Політика «українізації» у 20-х рр………………………….. |
157 |
|
9.5 Соціально-економічний розвиток України в 20 –30-х рр. |
|
|
Індустріалізація, колективізація сільського господарства…………... |
158 |
|
9.6 Голодомор в Україні 1932 – 1933 рр……………………….. |
160 |
|
10 Україна напередодні та в роки Другої світової війни (1939 – |
|
|
1945 рр.)……………………………………………………………….. |
161 |
|
10.1 |
Початок Другої світової війни і радянська політика |
|
відносно Західної України……………………………………………... |
161 |
|
10.2 |
Окупація України військами фашистської Німеччини….. |
162 |
10.3 |
Радянський партизанський рух в роки Великої Вітчизняної |
|
війни ……………………………………………………… |
163 |
|
10.4 |
Проголошення Акту відновлення української |
|
державності……………………………………………………………... |
165 |
|
10.5 |
Фашистський терор і посилення руху опору…………….. |
167 |
10.6 |
Боротьба ОУН-УПА проти радянських партизанів……... |
168 |
10.7 |
Успіхи ОУН-УПА в боротьбі з окупантами……………… |
169 |
10.8 |
Звільнення України від німецько-фашистських |
|
окупантів………………………………………………………………... |
170 |
|
10.9 |
Втрати України у Другій світовій війні…………………... |
171 |
11 Становище в Україні в післявоєнний період (1945 – кінець |
|
|
80-х рр.)…………………………………………………………………. |
171 |
|
11.1 |
Врегулювання територіальних проблем………………….. |
171 |
11.2 |
Зовнішньополітичне представництво УРСР……………... |
172 |
11.3 |
Післявоєнна відбудова народного господарства України. |
174 |
11.4 |
Дисидентській рух в Україні у 60 – 80 рр……………… |
178 |
11.5 |
Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах |
|
українців………………………………………………………………… |
180 |
|
12 Історичні особливості пошуку оптимальних моделей |
|
|
будівництва незалежної України. Проголошення і будівництво |
|
|
незалежної Української держави у 90-і роки ХХ століття і на початку |
|
|
ХХІ століття…………………………………………………... |
183 |
|
12.1 |
Перебудова в СРСР і в Україні……………………………. |
183 |
12.2 |
Акт проголошення незалежності України………………... |
186 |
12.3 |
Внутрішня політика незалежної України ………………... |
187 |
12.4 |
Соціально-економічне становище в незалежній Україні... |
188 |
12.5 |
Конституційний процес. Нова Конституція держави…… |
190 |
12.6 |
Виникнення багатопартійної політичної системи в |
|
Україні…………………………………………………………………... |
191 |
|
12.7 |
Зовнішня політика України, її сучасні пріоритети………. |
192 |
12.8Зародження історично-української соціальної системи, наявність в неї ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного………………………………………………………………. 196
12.9Основні закономірності розвитку державності, етносів в
7 Україні…………………………………………………………………... 198
12.10Історичні аспекти появи численних етносів в Україні, найбільш характерні риси їх спілкування між собою, в рамках держави…………………………………………………………………. 201
12.11Етнополітика та її особливості в різних періодах життя народу…………………………………………………………………… 203
Література………………………………………………………... 205
8
1 Вступ до курсу «Історія України»
1.1 Історія як наука: предмет і завдання курсу
Предметом навчального курсу «Історія України» є наука про появу людей на території сучасної України, їх розселення і спосіб життя, етногенез українського народу, його відносини з іншими народами, матеріальний і духовний розвиток, боротьбу за свою незалежність.
Історія — це, в першу чергу, бачення, яке вимагає годинної і просторової відстані при твердому об'єктивному аналізі. Тільки завершені історичні цикли (економічний, політичний, релігійний, культурний і тому подібне), тобто цикли, щодо яких можна дістати всебічну перспективу, є предметом історії.
Вивчення гуманітарних наук складає важливу частину загальноосвітньої і світоглядної підготовки сучасних фахівців і сприяє розвитку особи і виробленню нею творчого підходу до рішення виробничих проблем. До найважливіших суспільних наук відноситься історія, зокрема історія України.
Історія – це наука про минуле людського суспільства і про його теперішній час. Це також наука про закономірність розвитку суспільного життя в конкретних формах, в просторово-часових вимірюваннях. Минуле є активним чинником змін в теперішньому часі. Змістом історії взагалі є історичний процес, що розкривається в явищах життя людини, відомості про які збереглися в історичних пам'ятниках і джерелах. Явища ці надзвичайно різноманітні. Вони торкаються розвитку господарства, внутрішньої і зовнішньої політики країни, міжнародних відносин, діяльності історичних осіб.
Історія – наука багатогалузева. Вона складається з цілого ряду самостійних галузей історичного знання, а саме: історії економічної, політичної, соціальної, цивільної, військової, історії держави і права, тощо.
1.2 Історичні джерела
Історичне джерело – об′єкт, який існує на час дослідження та містить інформацію про факти минулого, що мають пізнавальноісторичне значення.
Історичними джерелами вважається все, що було створено людським суспільством і дійшло до нас у вигляді предметів матеріальної культури, пам'ятників писемності, світогляду, моралі, звичаїв, мови.
9
Загальноприйнятою є класифікація історичних джерел за типами і видами. Перша стосується всіх джерел. Друга – тільки писемних
пам′яток. Тип об′єднує джерела, які однаковим способом кодують і зберігають історичну інформацію.
За способом передачі подій минулого історичні джерела розділяються на такі види: речові (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети, споруди і тому подібне); етнографічні (дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв); лінгвістичні (мова, діалекти); усні (пісні, думи, легенди, переклади, прислів'я, приказки і тому подібне); письмові (записи на папірусі, на пергаменті, на бересті, на папері). Наймолодшою групою джерел є фонограми і фотодокументи. Вони з′явилися тільки в другій половині XIX ст. з винайденням фонографа і фотографії.
Окремо варто пригадати ще один вид джерел – графіті. Це стародавні написи на стінах, на речах, на склі, на кераміці, навіть на гарматах. Вони найбільш абсолютно відображають життя слов'ян з X ст. і до наших днів. Тобто це написи на всьому, крім паперу.
Саме відмінності в походженні джерел, формах і ознаках спричиняють їх поділ за типами. Очевидною є відмінність джерел речових і писемних як за способом творення, так і за формою.
За видами класифікуються тільки писемні джерела. Вид писемних джерел це джерела, які характеризуються однаковістю своєї форми (структури). Це обумовлюється однаковою метою, яку переслідували автори джерел при їх створенні. Різним історичним епохам притаманні різні види джерел. Одні з них існували довше, інші – меньше. Декотрі з них висвітлювали весь період вітчизняної писемної історії (законодавчі акти). Створення ж інших припинилося у XVIII столітті – наприклад, літописів. А періодика і статистика є продуктом недавніх часів.
Серед писемних джерел з вітчизняної історії існують такі види: літописи, законодавчі акти, ділова документація, приватні акти, статистичні джерела,
періодична преса, документи особистого походження (мемуари,
спогади, щоденники, листи, автобіографії), літературні пам′ятки, публіцистика і політичні твори, наукові праці з певних історичних періодів.
Деяким джерелам властиві ознаки кількох видів одночасно. До таких можна віднести економіко-статистичні, економіко-географічні, як і військово-топографічні описи, що є одночасно і видами статистичних джерел, і науковими працями або й джерело особистого походження.
Для відтворення давньої історії України служать в основному речові (археологічні) визначні пам'ятки, відомості про які опубліковані у ряді довідників; а також праці грецьких, римських, візантійських,
10
арабських істориків, літераторів (Геродот, Страбон, Птолемей, Тацит та ін.).
Особливе місце серед джерел займають літописи – «Повість минулих літ», а також Київський та Галицько-Волинський літописи. У них описані події від створення світу і до кінця як Київської, так і Галицько-Волинської держави.
Варто пам'ятати про два аспекти значення джерел. Перший — це загальнотеоретичний. Тобто на джерелознавстві будується світогляд, підтверджується суспільна позиція кожної людини. Прикладний аспект значення джерел полягає в тому, що твір ученого не принесуть позитивного результату, якщо вони не базуються на джерелах, на достовірних документальних даних.
Історія поділяється і за широтою вивчення об'єкту: історія мсвіту в цілому (Всесвітня історія), історія континентів (наприклад, історія Латинської Америки), історія окремих країн і народів (історія України).
1.3 Джерелознавство
Галузь науки, яка займається дослідженням історичних джерел, називається джерелознавством. Необхідно відрізняти історичне джерело від дослідження, написаного на основі історичних джерел.
Вивчення джерел, розміщення їх за ступенями важливості, пошуки відповіді на чисельні історичні задумки викликалися до появи різноманітних, часом суперечливих концепцій, методологій історичного дослідження, закономірності, за якою, мабуть, розвивається історія.
Джерелознавчі концепції мають як прихильників, так і опонентів. Процес суспільного розвитку є дуже складним для того, щоб можна було відкрити універсальні закони, за якими він відбувається.
Незаперечним є те, що етнос, суспільство виживають, прогресують тоді, коли мають еліту. Суспільний прогрес і добробут забезпечують не стільки природні багатства країни, скільки інтелект її нації.
1.4 Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини, громадянина
Історіографія (з грецької – опис історії) – дисципліна, що вивчає історію історичної науки. Це наука про те, як виникла і розвивалася історична думка, процес нагромадження історичних знань. Вона з'ясовує соціальну основу і соціальну функцію історичного пізнання, досліджує боротьбу в ній різних напрямів, шкіл, концепцій, аналізує методи вивчення історичних джерел, освітлює організацію і форми дослідницької роботи у галузі історії.