Цивільний захист
Тести
2012
Цивільний захист. Тести(для студентів спеціальностей: 8(7).05050315 – Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів; 7.04030201 – Інформатика; 7.04010601 — Екологія та охорона навколишнього середовища; 8(7).05130102 – Хімічні технології органічних речовин; 7.05130108 – Хімічні технології високомолекулярних сполук; 7.12020103 - Технології фармацевтичних препаратів; 7.03050401 - Економіка підприємства (за видами економічної діяльності) / Укладач Бушуєва Н.К. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В.Даля, 2012. – 19 с.
Наведені тести з основних понять дисципліни "Цивільний захист" призначені для поточного та підсумкового контролю і самоконтролю самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання.
Схвалено кафедрою ТВМС
Протокол № __ від «___»____________2012 р.
Зав. кафедрою ТВМС Маслош В.З.
Зміст
Зміст 10
Вступ 11
Тести 12
Література 20
Вступ
Збірник містить тести до дисципліни "Цивільний захист", яка вивчається студентами денної форми навчання у 9-му семестрі, а студентами заочної форми навчання у 11-му семестрі.
Тести призначені для поточного і підсумкового контролю знань, а також самоконтролю студентів при самостійній роботі.
Детальні відомості про строки, форми, порядок і критерії оцінок поточного і підсумкового контролю студентів денної і заочної форми навчання наведені у методичних вказівках [1].
При поточному контролі для оцінки рівня засвоєння навчального матеріалу в межах програми дисципліни по певній окремій темі відповідний тест видається у повному обсязі і кожний студент отримує індивідуальний варіант тесту. Варіанти відрізняються послідовністю питань і відповідей.
Загальний час , що відводиться на відповіді при тестуванні, складається з розрахунку – по одній хвилині на кожне питання.
Відповіді на питання тесту студент надає на окремому аркуші у вигляді переліку номерів питань та відповідей, що на думку студента є вірними, наприклад: 15а.
Оцінку "відмінно" студент отримує, якщо кількість вірних відповідей складає не менш ніж 91%, "добре" – 81-90% і "задовільно" – 60-80% від можливих.. У іншому випадку студент отримує оцінку "незадовільно".
Для семестрового контролю дається завдання з 30 питань з різних розділів навчальної програми дисципліни. Час тестування 20 хвилин.
Оцінку "відмінно" студент отримує, якщо кількість вірних відповідей складає не менш ніж на 29-30 питань, "добре" – на 26-28 питань і "задовільно" – на 23-26 питань. У іншому випадку студент отримує оцінку "незадовільно".
Тести
Цивільний захист:
а) сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади;
б) сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління;
в) система організаційних,інженерно-технічних,санітарно-гігієнічних,противоепідемічних та інших заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій;
г) особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту.
Надзвичайна ситуація:
а) область низького тиску в атмосфері;
б) атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі;
в) порушення нормальних умов життя і діяльності людей,яке призвело до загибелі людей або значних матеріальних втрат;
г) міра загальної кількості енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху.
Надзвичайні ситуації на території України класифікуються:
а) за сферою виникнення;
б) за галузевою ознакою;
в) за масштабами можливих наслідків;
г) за рейтингом показу у новинах.
Загальними ознаками НС є:
а) запобігання економічних збитків;
б) підвищення цін;
в) істотне погіршення стану довкілля.
До характеристик лавин відносять:
а) швидкість;
б) сила удару;
в) тривалість;
г) частота виникнення.
Небезпечні природні явища визначаються за такими групами факторів:
а) ендогенних;
б) екзогенних;
в) гідрометеорологічних процесів.
До НС, які пов'язані зі змінами стану суши відносяться:
а) ерозії;
б) аброзії;
в) хімічне забруднення.
НС техногенного характеру прийнято класифікувати за такими ознаками:
а) за кількістю жертв;
б) за матеріальними збитками;
в) в залежності від місця ситуації.
Аварії з викидом РР можуть виникнути:
а) на хімічних підприємствах;
б) на атомних станціях;
в) на гідроелектростанціях.
До НС техногенного характеру відносяться:
а) транспортні аварії, пожежі (вибухи);
б) аварії на системах життєзабезпечення;
в) раптове руйнування будівель і споруд.
На підприємстві внаслідок порушення технологічного процесу виникла пожежа, яка не вийшла за межі об'єкту, але призвела до виникнення НС. Дана НС має характер:
а) техногенний;
б) природний;
в) соціально- політичний;
г) війсковий;
д) змішаний.
Встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях за характером походження відносять до НС:
а) воєнного характеру;
б) техногенного характеру;
в) природного характеру;
г) соціально- політичного характеру.
Розрізняють наступні рівні НС:
а) загальнодержавний;
б) обласний;
в) районний;
г) місцевий.
Інфекційну захворюванність людей за характером походження відносять до НС:
а) воєнного характеру;
б) техногенного характеру;
в) природного характеру;
г) соціально- політичного характеру.
Захисні споруди середньої місткості вміщують:
а) 150 - 600 осіб;
б) 600 - 2000 осіб;
в) 2000 – 3000 осіб;
г) понад 3000 осіб.
На скільки діб у сховищах передбачається запас харчів?
а) 1 доба;
б) 2 доби;
в) 3 доби;
г) 4 доби.
У скільки етапів передбачається виконання режиму радіаційного захисту?
а) 1 етап;
б) 2 етапи;
в) 3 етапи;
г) 4 етапи.
Що входить до складу загальновійськового захисного комплекту?
а) захисний плащ;
б) рукавички;
в) захисні панчохи;
г) протигаз.
Яка дистанція дотримується між пішими колонами при евакуації людей?
а) 300 м;
б) 400 м;
в) 500 м;
г) 600 м.
Яка швидкість дотримується для піших колон при евакуації людей?
а) 2 – 3 км за год.;
б) 4 – 5 км за год;
в) 5 – 6 км за год;
г) понад 6 км за год.
До медичних установ ЦЗ не відносяться:
а) санітарні пости;
б) лікарняні установи;
в) протиепідемічні установи;
г) установи медичного забезпечення та служби крові.
Протягом якого часу надається перша медична допомога?
а) відразу;
б) у перші 30 хвилин;
в) за 6-8 годин після ураження;
г) протягом 2-х діб.
До першої медичної допомоги не відноситься:
а) тимчасова зупинка кровотечі;
б) протишокові заходи;
в) підготовка уражених до евакуації;
г) відновлення серцевої діяльності.
Спеціальні заходи, які попереджують розповсюдження інфекції в інші райони:
а) карантин;
б) резервація;
в) обсервація;
г) окупація.
Прилад для визначення сумарної дози опромінення, яку отримує особовий склад формувань за час перебування в районі дії радіації:
а) радіометри;
б) рентгенометри
в) дозиметри;
г) індикатори.
Індикатор – сигналізатор ДП-64 використовується для:
а) постійного нагляду та визначення початку радіоактивного зараження;
б) вимірювання потужності дози гама-випромінювання;
в) виявлення бета-випромінювання;
г) вимірювання доз нейтронного випромінювання.
Ударна хвиля:
а) різке короткочасне посилення вітру із зміною його напрямку;
б) область різкого стискування середовища , яке у вигляді сферичного шару розповсюджується в усі сторони від місця вибуху;
в) перенос пилу з піском сильними та тривалими вітрами;
г) атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі;
Світлове випромінювання:
а) неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей;
б) сукупність видимого світла та близьких до нього по спектру УФ- та УЧ- променів, джерелом яких є область ядерного вибуху з температурою 8000-10000°С;
в) викид радіоактивних речовин;
г) магнітні поля, що виникають при взаємодії альфа- частинок з атомами та молекулами навколишнього середовища.
Проникаюча радіація:
а) гама-випромінювання та потік нейтронів,що випромінюється в навколишнє середовище з зони ядерного вибуху;
б) магнітні поля, що виникають при взаємодії альфа-випромінювання з атомами та молекулами навколишнього середовища;
в) сукупність видимого світла та ультрафіолетових і інфрачервоних променів;
г) забруднення території продуктами ядерного вибуху.
Зона хімічного зараження:
а) район місцевості або область повітряного простору, які заражені біологічними збудниками хвороби;
б) територія, на яку вплинула безпосередньо дія хімічної зброї, або територія, над якою розповсюдилась хмара забрудненого повітря з уражаючою концентрацією;
в) територія, в межах якої внаслідок дії ОР сталося масове ураження людей, тварин, рослин;
г) територія, на якій внаслідок дії бактеріологічної зброї виникли масові ураження людей, тварин, рослин.
Осередок хімічного зараження:
а) територія, на яку вплинула безпосередньо дія хімічної зброї, або територія, над якої розповсюдилася хмара забрудненого повітря з уражаючими концентраціями ;
б) територія, в межах якої внаслідок дії ОР сталося масове ураження людей, тварин, рослин;
в) район місцевості або область повітряного простору, які зараженні біологічними забрудниками хвороби;
г) територія , на якій внаслідок дії бактеріологічної зброї виникли масові ураження людей,тварин, рослин
Зона бактеріологічного зараження:
а) територія , на яку вплинула безпосередньо дія хімічної зброї,або територія, над якою розповсюдилася хмара забрудненого повітря з уражаючими концентраціями;
б) територія, в межах якої в наслідок дії ОР сталося масове ураження людей, тварин, рослин;
в) район місцевості або області повітряного простору, які заражені біологічними збудниками хвороби;
г) територія, на якій в наслідок дії бактеріологічної зброї виникли масові ураження людей, тварин, рослин.
Еквівалентна зона:
а) активність радіонукліду на одиницю площі (або об’єму);
б) дозиметрична величина, що оцінює шкоду, нанесену здоров’ю людини, дією іонізуючого випромінювання будь-якого складу;
в) кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища;
г) поверхнева щільність зараження.
Поглинута доза:
а) дозиметрична величина, що оцінює шкоду, нанесену здоров’ю людини дією іонізуючого випромінювання будь-якого складу;
б) поверхнева щільність зараження;
в) кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища;
г) активність радіонукліду на одиницю площі (або об’єму).
Ступінь забруднення:
а) кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища;
б) активність радіонукліду на одиницю площі (або об’єму);
в) дозиметрична величина, що оцінює шкоду, нанесену здоров’ю людини дією іонізуючого випромінювання будь-якого складу;
г) добуток поглинутої дози на коефіцієнт якості.
Потужність дози:
а) дозиметрична величина, що оцінює шкоду, нанесену здоров’ю людини дією іонізуючого випромінювання;
б) експозиційна доза за одиницю часу;
в) кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища;
г) добуток поглинутої дози на коефіцієнт якості.
Експозиційна доза:
а) кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища;
б) доза опромінення в повітрі гама- або рентгенівськими променями;
в) добуток поглинутої дози на коефіцієнт якості;
г) активність радіонукліду на одиницю площі (або об’єму);
Активність:
а) доза опромінення в повітрі;
б) кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища;
в) кількість радіоактивних розпадів ядер атомів за одиницю часу;
г) добуток поглинутої дози на коефіцієнт якості.
Бекерель:
а) 1 Кл електричних зарядів на 1 кг повітря;
б) одне ядерне перетворення в секунду;
в) поглинута доза, коли 1 кг речовини поглинає 1 Дж енергії;
г) доза, що створює в 1 см3 повітря 2,1*109 пар іонів.
Рентген:
а) одне ядерне перетворення в секунду;
б) доза, що створює в 1 см3 повітря 2,1*109 пар іонів;
в) 1 Кл електричних зарядів на 1 кг повітря;
г) поглинута доза, коли 1 кг речовини поглинає 1 Дж енергії.
Грей:
а) одне ядерне перетворення в секунду;
б) поглинута доза, коли 1 кг речовини поглинає 1 Дж енергії;
в) 1 Кл електричних зарядів на 1 кг повітря;
г) доза, що створює в 1 см3 повітря 2,1*109 пар іонів.
Бер (біологічний еквівалент рентгену):
а) 1 Кл електричних зарядів на 1 кг повітря;
б) поглинута доза, коли 1 кг речовини поглинає 1 Дж енергії;
в) доза випромінювання будь-якого складу, дія якого на тканини живого організму еквівалентна 1 Р гама-випромінювання;
г) одне ядерне перетворення в секунду;
Доза випромінювання:
а) поглинута доза, коли 1 кг речовини поглинає 1 Дж енергії;
б) енергія, що передається випромінюванням елементарному об’єму або масі тіла;
в) одне ядерне перетворення в секунду;
г) 1 Кл електричних зарядів на 1 кг повітря.
Альфа-випромінювання:
а) потік бета-частинок, тобто електронів або позитронів;
б) потік нейтронів;
в) потік альфа-частинок, тобто ядер гелію;
г) електромагнітне випромінювання, що випромінюється ядрами атомів при радіоактивних перетвореннях.
Бета-випромінювання:
а) потік нейтронів;
б) потік альфа-частинок, тобто ядер гелію;
в) потік бета-частинок, тобто електронів або позитронів;
г) електромагнітне випромінювання, що випромінюється ядрами атомів при радіоактивних перетвореннях.
Гама-випромінювання:
а) потік альфа-частинок, тобто ядер гелію;
б) потік нейтронів;
в) електромагнітне випромінювання, що випромінюється ядрами атомів при радіоактивних перетвореннях;
г) потік бета-частинок, тобто електронів або позитронів.
Доза опромінення, яка викликає тяжкий ступінь променевої хвороби:
а) 100 бер;
б) 75 бер;
в) 450 бер;
г) 30 бер.
Доза опромінення, яка є нижнім рівнем променевої хвороби:
а) 450 бер;
б) 25 бер;
в) 100 бер;
г) 30 бер.
Доза допустимого опромінення населення в нормальних умовах за рік:
а) 5 бер;
б) 30 бер;
в) 10 бер;
г) 0,5 бер.
Допустима доза фонового опромінення за рік:
а) 10 бер;
б) 0,5 бер;
в) 0,1 бер;
г) 3 бер.
Дезактивація:
а) знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування чи знищення отруйних речовин до допустимих норм;
б) знищення заразних мікробів і руйнування токсинів;
в) видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимих норм;
г) знищення комах і кліщів.
Дегезація:
а) знищення заразних мікробів і руйнування токсинів;
б) знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування чи знищення отруйних речовин до допустимих норм;
в) знищення комах і кліщів;
г) видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимих норм.
Дезінфекція:
а) видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимих норм;
б) знищення комах і кліщів;
в) знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування чи знищення отруйних речовин до допустимих норм;
г) знищення заразних мікробів і руйнування токсинів;
Санітарна обробка:
а) знищення комах і кліщів;
б) знищення гризунів;
в) ліквідація зараження особового складу формувань і населення радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріологічними засобами;
г) знищення заразних мікробів.
Яка бальна шкала використовується для оцінювання інтенсивності землетрусів:
а) 3-х бальна;
б) 5-ти бальна;
в) 12-ти бальна.
Величина надлишкового тиску при вибуху, при якому виникають травми людей середніх тяжкостей:
а) 20-40 кПа;
б) 40-60 кПа;
в) більш ніж 100 кПа.
За допомогою яких засобів організують оповіщення населення:
а) розклеювання оголошень;
б) радіо і телебачення;
в) інтернет.
До яких засобів індивідуального захисту відносяться респіратори:
а) захист шкіри;
б) медичний захист;
в) захист органів дихання;
Скільки існує типів дитячих протигазів:
а) 3;
б) 8;
в) 5.
Скільки існує типів респіраторів:
а) 4;
б) 2;
в) 6.
Перевірка повної дезінфекції здійснюється:
а) за допомогою бактеріологічного дослідження;
б) дозиметричними приладами;
в) хімічними приладами.
Якою шириною робиться прохід, для одностороннього проїзду при завалах більш ніж 1 м:
а) 2-3 м;
б) 3-3,5 м;
в) 4-5,5 м.
На якій відстані один від одного розміщують оглядові колодязі на водопровідних трубах, для усунення аварій:
а) кожні 20 м;
б) 50-100 м;
в) більш ніж 200 м.
Що служить теплоносієм у промисловій тепломережі:
а) пар чи гаряче повітря з тиском до 25 атм;
б) пар з тиском до 20 атм;
в) гаряча вода з тиском від 6 до 14 атм.
Захисні споруди по захисним властивостям класифікують на:
а) споруди малої ємності, середньої ємності та великої ємності;
б) для захисту населення, для захисту органів управління та медичних закладів;
в) укриття, схованки, протирадіаційні укриття.
У захисній споруді повинні бути наступні документи:
а) план споруди;
б) принципові схеми розташування інженерно-технічних систем;
в) інструкції з експлуатації інженерно-технічних систем;
г) паспорт схованки;
д) журнал укриттів та схованок;
е) всі відповіді вірні.
Схованками є:
а) щілини, траншеї, окопи, бліндажи, землянки;
б) стіни, саморобні споруди;
в) подвал, погріб.
Колони для руху пішки при евакуації формуються по:
а) 50-200 чоловік;
б) 500-1000 чоловік;
в) 300-500 чоловік;
Захисними укриттями можуть служити:
а) метрополітени;
б) море;
в) підвали;
г) дах будинка.
Укриття повинні мати:
а) спортзал;
б) кухню;
в) запасний вихід;
г) систему подачі повітря.
При евакуації людей пішки:
а) відстань між колонами до 20 м;
б) відстань між колонами до 200 м;
в) відстань між колонами до 2000 м.
При евакуації дітей необхідна наявність інформації:
а) ПІБ;
б) дата народження;
в) місце проживання;
г) вага;
д) вік;
е) фото;
ж) медицинська справка.
Ті, що евакуюються при собі повинні мати:
а) їжу;
б) зброю;
в) фотографію;
г) теплі речі.
Керівники руху колони при собі повинні мати:
а) маршрут руху;
б) час проходження маршруту;
в) зброю;
г) воду.
Евакуйованих мають розташовувати у:
а) профілакторіях;
б) школах;
в) приватних квартирах;
г) у лісі.
Медичний захист включає:
а) протиепідемічні заходи;
б) аналіз води, повітря, грунту;
в) забезпечення медикаментами;
г) підготовку медичних об’єктів.
Другий етап рятувальних робіт включає:
а) оповіщення;
б) надання медичної допомоги;
в) захоронення погиблих.
Технічне забезпечення передбачає:
а) ремонт техніки;
б) лікування рятівників;
в) дегазацію.
Укриття повинні мати:
а) каналізацію;
б) систему вентиляції;
в) бібліотеку;
г) мед. пункт.
При евакуації людей пішки:
а) відстань для переходу до 10 км/доб.;
б) відстань для переходу до 40 км/доб.;
в) відстань для переходу до 60 км/доб.
Ті, що евакуюються при собі повинні мати:
а) документи;
б) їжу;
в) матрац;
г) легкі речі.
Керівники руху колон при евакуації людей при собі повинні мати:
а) склад колони;
б) сигнальні ракети;
в) їжу;
г) засоби зв’язку.
Евакуйованих можуть розташовувати у:
а) таборах відпочинку;
б) санаторіях;
в) лікарнях;
г) військових частинах.
Медичний захист включає:
а) надання медичної допомоги;
б) охорону здоров’я;
в) навчання населення;
г) санітарну обробку.
Перший етап рятувальних робіт включає:
а) екстрений захист населення;
б) соціально-психологічну реабілітацію людей;
в) знезараження людей;
г) компенсацію збитків;
д) відбудову об’єктів;
е) забезпечення їжею людей.
Матеріальне забезпечення рятувальних робіт передбачає:
а) ремонт техніки;
б) поповнення запчастин;
в) лікування;
г) поставку приладів;
д) поставку техніки.