7. Культура Стародавньої Греції у класичний період.

У класичний період особливого розвитку набуває драматургія. Виникнення грецького театру пов'язане з культом бога виноградарства та виноробства Діоніса. Свята на його честь супроводжувалися виставами, що розповідали про страждання, загибель та воскресіння Діоніса. Автори виступали в ко­злячих шкурах, тому цей жанр дістав назву „трагедія,, , тобто „пісня козлів,,.

«Батьком трагедії» греки вважали афінянина Есхіла (525-456 рр. до н.е.). Він автор близько 80 п'єс, з яких збереглися сім. Найвідоміша «Прометей закутий», розповідає про мужнього титана Прометея, який викрав у богів вогонь і віддав його людям, за що і був жорстоко покараний Зевсом. Образ Прометея став символом сили духу, незламної мужності.

Блискучим автором комедій був Арістофан (455-385 рр. до н.е.). У комедіях він висміював полководців, демагогів -прибічників братовбивчих воєн, зокрема кровопролитної Пелопон­неської війни, що тоді тривала між грецькими полісами. Події часто переносяться у світ тварин, щоб посилити комічний ефект.

З прозаїчних жанрів у класичний період набуває розвитку риторика -мистецтво складати і виголошувати промови. Демократичний лад, характерний для більшості полісів, зумовлював широку участь громадян у політичному житті, що вимагало вміння гарно, зрозуміло висло­влювати свої думки, аргументовано та переконливо відстоювати свою позицію. Найвідо-мішими ораторами були автор численних промов-памфлетів Ісократ (436-338 рр. до н.е.) та політичний діяч Демосфен (384-322 рр. до н.е.).

їх сучасник, великий філософ Сократ (470/469-399 рр. до н.е.) шлях до досягнення істини вбачав у самопізнанні -„Пізнай самого себе,,. Найпривабливішими ознаками вчення Сократа були його заклики до морального самовдосконалення , віра в силу розуму, вроджену шляхет­ність людини. За критику недоліків демократичного ладу в Афінах влада звинуватила Сократа у непошані до богів і засудила філософа до страти. В останньому слові на суді Сократ сказав: „Убиваючі людей, ви не звільняєтесь від осуду. Такий спосіб захисту -ненадійний. Набагато кращім є інший спосіб: не затикаючи рота іншим, намагатися самому бути якомого кращим.,,. За вироком суду він мужньо випив келих з отрути.

До найвидатніших філософів світу належить Платон (428/427-348/347 рр. до н.е.). Для пояснення змінного буття він розвинув теорію про існування безтілесних форм речей, які назвав „ідеями,,. Ідея становлять духовний світ, для якого створена людина. «Світові ідей» протистоїть небуття, ототожнене з «матерією». Чуттєвий світ виникає внаслідок поєднання «ідей» і «матерії». Платон був об'єктивним ідеалістом, він визнавав існування земного, чуттєвого світу лише як віддзеркалення дійсного, досконалого світу ідей. Значну увагу приділяв Платон і питанням держави, він запропонував проект ідеального поліса, яким правлять філософи.

Учень Платона-Арістотель (384-322 рр до н.е.) -визнавав реальний світ і створив вчення про матерію і форму, як її першооснову. Його цікавили проблеми буття, практичної люд­ської діяльності, поетичної творчості. Він надавав великого значення і пізнанні спосте­реженню та досвіду. У творі «Політика» Аристотель проаналізував різні форми держави, які існували у Стародавній Греції. Фактично не було такої галузі знання, до якої Арістотіль не зробив внеску: природознавство, історія, теорія літератури, держава і право, основи формальної логіки, етика тощо.

Грецьке мистецтво в класичний період досягло найвищого розквіту. Духовне життя очолили Афіни, які дали людству видатних митців у всіх галузях мистецтва. Під керівництвом скульптора Фідія (початок 5 ст. до н.е. -близько 432-43 рр. до н.е.) відбудовувався спалений персами афінський Акрополь. Його окрасою став Парфенон -храм Афіни Парфенос (арх. Іктін та Каллікрат).

Із семи див світу, які для першого покоління античних туристів описав у 2 ст. до н.е. Антипатр Сідонський, п'ять були шедеврами грецької архітектури. Після єгипетських пірамід та вавілонських висячих садів Семіраміди він назвав статую Зевса в Олімпії, храм Артеміди в Ефесі, мавзолей у Галікарнасі, колоса Родоського і Фарос, тобто Александрійський маяк.