50. Культура України на етапі становлення незалежності.

В умовах незалежності України необхідно було забезпечити законодавчу базу, перетворень в цій сфері. Тому вже на початку 1992 р. Верховна Рада затвердила «Основи законодавства про культуру». Президент Л. Кравчук видав указ «Про невідкладні заходи по соціальному захисту діячів культури і мистецтва в умовах перехода до риночних відносин». Кабінет Міністрів видав постановление про створення Фонду культури і мистецтва Міністерства культури України і національної Комісії із питань повернення в Украйну культурних цінностей. Зміст цих документів определив основні шляхи реорганізації культурного життя в країні. Широко розвернулася демократизація культурної сфери. Население України отримало можливість широкого ознайомлення з цінностями світової культури. З'явилися нові вогнища культурної життя. Відкрито понад 20 нових державних музеїв в Киевской, Кіровоградської, Полтавської, Львівської і інших областях. З'явилися нові історико-культурні заповідники в Батуріне, Глухове, Галичі, Збараже, Корсунь-шевченківському. Україна подписала угоди про культурну співпрацю більш ніж з 60 странами світу. Діє український фонд «Відродження», створений в 1989 р. американським меценатом Дж. Соросом. «Українське общество дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами» має контакти з 900 суспільними організаціями 102 країнах світу. Разом з тим, в умовах економічної кризи катастрофічне уменьшились можливості державного фінансування культури, а частка інших джерел фінансування залишається незначною. Складною залишалася проблема української мови. Він дуже медленно вводиться у сфері діловодства, в армії, освітніх установах.

З'явилися україномовні приватні видавництва. 8 вересня 1997 р. Кабмін затвердив Комплексньїе заходи розвитку і функціонування української мови. Затверджена в 1993 р. Державна національна программа «Українську освіту в XXI сторіччі» передбачала существенную реконструкцію всієї системи освіти. Ще в 1992 р. Верховна Рада затвердила «Закон про освіту», а в декабре 1993 р. — зміни і доповнення до закону «Про предпринимательстве», які передбачали відкриття приватних учбових закладів з дозволу Міністерства освіти. Тому все більше розширялася сіть шкіл з поглибленим вивченням отдельних дисциплін, відкривалися ліцеї, гімназії, коледжі, авторские школи. В системі вищої освіти створювалися приватні Вузи. Введена система державного ліцензування Вузів. Вузи получили більше автономії. Якщо в 1990-91 учбовому році їх в Україні налічувалося 149, то в 1994-95-255. Проте в цілому освіта знаходилася в край важкому состоянні. Не вистачало засобів. Спостерігався відтік квалифицированьїх кадрів. Тільки в 1994-95 учбовому році школи України втратили 46 тис. вчителів. На підготовку одного фахівця з вищим образованием витрати в різних країнах в 5-6 разів більше, ніж в Україні.В системі Національної Академії наук створені нові инсти тутьі: інститут української археографії, інститут української мови, інститут світової економіки і міжнародних відносин і др Відбулися і деякі інші позитивні зміни. Проте віддача наукової роботи залишалася низкою. Значним досягненням для України стала її участь в Олімпійських іграх. Влітку 1996 г українську команду вперше була представлено на іграх, як самостійна. Вона завоювала 23 олимпійские медалі і 9 командне місце.

Українське мистецтво і культуру широко охопив процес обновлення. Стала відомою творчість О. Гончаря, І. Драча, В. Яво ривского, І. Дзюби і ін. До читача повернулися произведения В. Вінніченко, Н Куліша, Н. Хвальового, В. Стуса і ін. Розширилися можливості для ознайомлення з творчістю литераторов української діаспори ~ І. Багряного. Е. Теліги, О. Ольжича і ін. Успішно працює Національна Комісія із питань повернення культурних цінностей при Кабінеті міністрів,

В 1992 р. було створено Всеукраїнське музичне суспільство. Створюються україномовні фільми. Один з них — «Лебедине озеро. Зона» (3. Параджанов, Ю. Ільенко) вперше в історії украинского кіно отримав нагороду кінофестивалю в Каннах.

Пожвавився культурний розвиток національних меншин. В 1995 р. в Україні налічувалося близько 160 культурно-просветительньїх національних суспільств.

Разом з явними успіхами в розвитку культури багато негативних тенденцій і явищ. Головне — недолік матеріальних засобів,

що є причиною частого закриття культурно-просветительньїх установ, перекладу їх на комерційну основу. Відроджується релігія і церква. З'явилося значне количество релігійних общин, йде будівництво нових культових со-оружений.

В 1991 р. в Україні діяли 3 організації христианских церков — Українська православна церква (УПЦ), подчиненная Московському

патріархату, Українська греко-католицька церква (УГКЦ) з центром в Львові і Українська автокефальна православна церква (УАПЦ).