42.Освіта 19ст. В Україні.

Освіта. На початку ХГХ в. були проведені реформи в області освіти. Вони мали на меті пристосувати навчання і воспитание до нових потреб соціально-економічного і политического розвитку країни при неодмінному збереженні самодержавно-крепостнических порядків. І надалі царизм придерживался подібного реакційного курсу.В початкових церковноприходських школах дітей навчали читанню, листу, печаткам арифметики і основам православ'я. Викладання велося на російській мові. В середині XIX в. на тій частині України, яка входила до складу Російської імперії^ діяли 1300 початкових шкіл. В них навчалися 67 тисяч дітей.Другим ступенем були двокласні (з 1828 р. — трикласні) училища повітів. В них навчалися переважно діти дворян і урядовців. Вони вивчали російську мову, географію, історію, арифметику, природознавство, фізику і малювання.Яскраво виражений становий характер мали гімназії, куди приймали майже виключно дітей дворян і урядовців. В середине XIX в. на Україні було 19 гімназій, в яких навчалися 4 тис. учнів.Проміжне положення між гімназіями і университетами займали ліцеї. На Україні їх було три: Рішельевській в Одессе, Кременецкий на Волині і Ніжинський. У ряді сіл Полтави і Чернігівщини продовжували діяти школи, які містилися на засоби батьків. В них дьяки навчали дітей читанню букваря, часослова і псалтирі, а також церковному співу. Викладання тут велося переважно на українській мові. Таким чином, в розвитку освіти на Україні були певні позитивні зсуви. Проте, пригнічуюче большинство населення України залишалося безграмотним. Це було безпосереднім результатом реакційної політики в цій области. Відсутність необхідних засобів і становий характер образования, його русифікація, задушлива опіка поміщиків і чиновников, а також багато що інше прирікало народна освіта в Российской імперії на застій. В стані справжнього упадку перебувала освіта на Западной Україні. В Галіциі проводилася політика онімечування і полонізувати українців, на Буковині — онімечування і руминізации, на Закарпатті — мадьяризации. Австрійська монархія і правящие класи не допускали в школах викладання на українській мові, полчинили їх римсько-католицької церкви, переклали расходи за змістом шкіл на плечі селянства. При цьому в обучении повсюдно була введена німецька мова. Лише в окремих селах ще існували православні приходські школи. Нечисленні середні школи і гімназії були предназначені для дітей поміщиків, духівництва і урядовців. Заняття в них велися на латинській і німецькій мовах. Труднощі випробовував і Львівський університет, в якому также викладання було перекладено на німецьку мову. Відкриття університетів. Наукові досягнення. Харьковській університет був відкритий в 1805 р. Спочатку він мав 4'факультета: словесний, етико-політичний, фізико-математичний і медичний. За півстоліттям в його стінах отримали освіту близько 3 тисяч чоловік (переважно діти дворян і урядовців).Навчання в Харківському університеті велося на російській мові. Проте, серед прогресивно набудованих його викладачів зріли думки про надання української молоді права навчатися на рідній мові.