- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Варіанти завдання до контрольної роботи
- •Завдання на контрольну роботу відповідно до обраного варіанту
- •Завдання на контрольну роботу відповідно до обраного варіанту
- •Теоретичні питання
- •Тема 1. Моніторинг та сценарний аналіз виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій (нс).
- •Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту.
- •Тема 3. Захист персоналу ог та населення від нс.
- •Тема 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.
- •Розв'язання
- •Результати оцінки стійкості трансформатора до зсуву
- •Результати оцінки стійкості трансформатора до перекидання
- •Значення коефіцієнта аеродинамічного опору сх для тіл різної форми
- •Коефіцієнт тертя f між поверхнями різних матеріалів
- •Варіанти вихідних даних до задачі 1
- •Задача 2 Оцінка стійкості роботи промислового об’єкту до дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші Приклад виконання задачі 2
- •Розв'язання
- •Результати оцінки стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші
- •Ступінь руйнувань елементів об’єктів (підприємств) при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа
- •Варіанти вихідних даних до задачі 2
- •Задача 3 Визначення тривалості роботи на радіоактивно забрудненій місцевості
- •Приклад виконання задачі 3
- •Розв'язання
- •Допустима тривалість перебування (tдоп) людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії на аес, год.
- •Варіанти вихідних даних до задачі 3
- •Задача 4
- •Глибина зони хімічного забруднення нхр, км
- •Коефіцієнт к який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря
- •Час випаровування хлору
- •Час випаровування аміаку
- •Глибина зони хімічного забруднення нхр
- •Варіанти вихідних даних до задачі 4
- •Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкту
- •Приклад виконання задачі 1.5
- •Розв’язання
- •Варіанти вихідних даних до задачі 5
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
- •Контрольна робота
- •Література
Розв’язання
1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень сховища за формулою:
Sзаг. осн. = S1 + S2 = 300 + 12 = 312 м2,
де S1 – площа приміщення для розміщення людей (м2);
S2 – площа пункту управління (м2).
Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);
Sзаг. всіх = Sзаг. осн. + S3 + S4 + S5 = 312 + 10 + 70 + 14 = 406 м2.
де S3 –площа коридорів (м2);
S4 – площа санітарних вузлів (м2) ;
S5 – площа приміщень для зберігання продуктів (м2).
2. Визначаємо місткість (Мs) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою::
місця.
де SН – норма площі на одну людину 0,5 (м2).
3. Визначаємо місткість () сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:
місць,
де h – висота приміщення (м);
VН – норма об'єму приміщення на одну людину 1,5 (м3).
4. Порівнюємо дані місткості за площею (МS) та об'ємом (МV).
Визначаємо фактичну місткість. Фактична місткість (Мф) приймається мінімальною із цих двох величин Мs та Мv. В наведеному прикладі Мф=624 (місця), тому що Мs=624 (місця) < Мv=649 (місць).
5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців. Висота приміщення h=2,4 м дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см і нормі 5 людей на одні нари необхідно встановити:
ліжок.
6. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:
де N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.
7. Висновок:
Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.
Сховище забезпечує укриття працюючих на 122% .
8. Оцінка сховища за захисними властивостями.
8.1. Визначаємо необхідні захисні властивості. За вихідними даними ємність Q = 8 т і відстані r = 250 м визначаємо за рис.1.3 надлишковий тиск:
ΔРφ max = ΔРφ необх= 20 кПа.
8.2. Визначаємо захисні властивості. Згідно з вихідними даними, ΔРφ схов=100 кПа.
8.3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.
ΔРφ схов=100 кПа, а ΔРφ необх=20 кПа, тобто ΔРφ схов>ΔРφ необх.
Висновок. За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.
8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:
.
Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 122% робітників та службовців.
9. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:
повітропостачання ;
водопостачання ;
теплопостачання ;
каналізація ;
електропостачання та зв'язок.
Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.
9.1. Система повітропостачання.
9.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі – І» (чистої вентиляції) за формулою:
WOI = КФВК1·QФВК1+КЕРВ·QЕРВ=3 · 1200 + 900 = 4500 м3/год,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;
QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі – I» – 1200 м3/год;
КЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2;
QЭРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі – I» – 900 м3/год.
Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі – I»:
W1=8 м3/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 С);
W1=10 м3/год (II кліматична зона, температура повітря 20-25 С);
W1=11 м3/год (III кліматична зона, температура повітря 25-30 С);
W1=13 м3/год (IV кліматична зона, температура повітря більше 30 С).
9.1.2. Підрахуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям у
«Режимі – I»:
де – кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі –I»;
–норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони – 10 м3/ч на одну людину.
9.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі – IІ» (фільтровентиляції) за формулою:
WOII = КФВК1 · QФВК1 = 3 · 300 = 900 м3/год,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;
QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі – II» – 300 м3/год.
Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює
9.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі – II» за формулою:
Wнеоб.. II = Nзах · QН. зах. + NПУ · QН. ПУ= 510 2 + 5 ∙ 5 =1045 м3,
де Nзах – число людей у сховищі;
QН. зах – норма повітря, розрахована на людину в режимі II фільтровентиляції – 2 м3/год, для I та II кліматичних зон і 10 м3/год, для III та IV кліматичних зон;
NПУ – розрахунок пункту управління (ПУ), осіб;
QН. ПУ – норма повітря для тих, хто працює на ПУ, – 5 м3/год.
9.1.5 Визначаємо кількість людей забезпечених повітрям в «Режимі – II» за формулою:
NО II = осіб.
9.1.6. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання:
Кповіт.пост.. = ,
де NOI – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі – I» та в « Режимі – II»
Висновок:
Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 450 осіб.
Робітники та службовці забезпечені повітрям на 88%.
9.2. Система водопостачання.
9.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.
З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання WO = 4500 л.
9.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:
осіб,
де T – тривалість укриття = 3 доби;
N =N1+N2=3+2=5 л.
N1 – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для питва, прийняти N1=3 (л);
N2 – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для санітарно-гігієнічних потреб, прийняти N2=2 (л);
WO – можливість системи водопостачання.
9.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:
Квод. пост.. = .
Висновок:
Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.
Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.
9.2.4. Система електропостачання.
Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання – акумуляторна батарея.
Висновок:
Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.
Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.
На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.
В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням NЖ.З.=300 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню, дорівнює:
.
Висновок:
Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.
Система водопостачання знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітропостачання – 88%.
10. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.
10.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком Vнорм=50 м/хв і надається 2 хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.
Від ділянки № 1 до сховища (для N1=200 осіб.):
t1 === 4 хв.
Від ділянки № 2 до сховища (для N2=310 осіб.):
t2 === 8 хв.
10.2. Порівнюємо необхідний час для укриття людей з вихідними даними tнорм = 8 хв.
В нашому прикладі t1 = 4 хв < tнорм = 8 хв і t2 = 8 хв = tнорм = 8 хв.
Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:
Nсв = N1+N2=200 + 310 = 510 осіб.
10.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:
.
Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців.
Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:
коефіцієнт місткості захисної споруди КМ = 1,22;
коефіцієнт за захисними властивостями КЗВ = 1,22;
коефіцієнт життєзабезпечення КЖ.З. = 0,59;
коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців КСВ = 1.
11.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта.
11.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 59% робітників та службовців.
11.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:
встановити додатково 2 комплекти фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;
встановити додаткову ємність для води на 3150 літрів.
Таблиця 5.1