Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦЗ МУ технич 2011 А5.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
25.03.2015
Размер:
1.31 Mб
Скачать

Задача 4

Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об’єкті

На промисловому об’єкті, що знаходиться на відстані 2 км від адміністративної будівлі, зруйнувалась необвалована ємність, яка вміщує 10 т хлору. Метеорологічні умови на час аварії: температура повітря 0 С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, швидкість вітру 2 м/с, вітер східний (900).

Провести розрахунки оперативного прогнозування на 4 години після аварії, показати на схемі зони можливого і прогнозованого хімічного забруднення.

Приклад виконання задачі 4

Вихідні дані:

- необвалована ємність з хлором Q=10 т;

- температура повітря t=0 С;

- швидкість вітру V=2 м/с;

- напрямок вітру – східний;

- ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.

Провести розрахунки оперативного (аварійного) прогнозування для N=4 год.

Розв'язання

1. Для наведеного прикладу при швидкості вітру V=2 м/с за табл. 4.1 визначаємо кутовий розмір зони можливого забруднення, який складає .

Таблиця 4.1

Кутові розміри зони можливого забруднення від швидкості вітру

V, м/с

< 0,5

0,6  1

1,1  2

> 2

, град

360

180

90

45

2. За табл. 4.2 визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря, в наведеному прикладі для Q=10 т, t=0 C, V=2 м/с отримуємо:

Г=10,9 км.

Примітка: для визначення глибин забруднення хлором або аміаком див. табл. 4.6.

3. Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) за формулою:

4. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) за формулою:

де К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, визначається за табл. 4.3.

Г – глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря;

N – час на який розраховується глибина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), в наведеному прикладі за вихідними даними N=4 год.

Таблиця 4.2

Глибина зони хімічного забруднення нхр, км

Кількість НХР (Q), т

Температура, С

Інверсія

Хлор

Швидкість вітру (V), м/c

1

2

3

4

10

-20

17,7

10,4

7,9

6,6

0

18,5

10,9

8,3

6,9

+20

19,3

11,3

8,6

7,2

Таблиця 4.3

Коефіцієнт к який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря

Ступінь

стійкості повітря

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

К

0,081

0,133

0,235

5. Визначаємо за табл. 4.4, за умови, що V=2 м/с, t=0 С і ємність не-обвалована, час випаровування хлору, який складе Т=1,12 год.

Примітка: для визначення часу випаровування аміаку див. табл. 4.5.

6. Знаходимо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) при інверсії за формулою:

Примітка: для визначення ШПЗХЗ при інших ступенях вертикальної стійкості використовуйте наступні формули:

при конвекції ;

при ізотермії .

Таблиця 4.4

Час випаровування хлору

Назва НХР

V, м/с

Характер розливу

Вільно

(необвалована ємність)

в обвалування

Н=0,05 м

Н=1 м

Н=3 м

Температура повітря, С

-20

0

+20

+40

-20

0

+20

+40

-20

0

+20

+40

Хлор

1

1,5

1,12

0,9

0,75

0,65

0,4

23,9

18,0

14,3

12,0

10,2

6,0

83,7

62,9

50,1

41,8

35,8

20,9

2

3

4

5

10

  1. Наносимо на мапу (схему) зони хімічного забруднення (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Схема зон хімічного забруднення при оперативному прогнозуванні (напрямок вітру східний, V=2 м/с, φ=90°)

Висновки. Результати оперативного прогнозування вказують на небезпеку на відстані Г=10,9 км для персоналу промислового хімічного об’єкту, робітників адміністративної будівлі і мешканців, що проживають біля об’єкту, в умовах аварії з викидом 10 т хлору.

За існуючих метеорологічних умов, через 4 години після аварії площа зони можливого хімічного забруднення складе SПЗХЗ=93,23 км2, а площа прогнозованої зони хімічного забруднення складе SПЗХЗ=12,7 км2.

Вражаюча дія хлору обумовлена часом його випаровування, який складає Т=1,12 год.

8. Для зменшення можливих хімічних втрат необхідно провести наступні заходи із захисту населення від ураження хлором:

- своєчасне оповіщення персоналу і населення про аварію на хімічно небезпечному об’єкті;

- використання засобів індивідуального захисту (протигазів марок: В, Г, КД, БКФ-М, СО, ЦП-5, ЦП-7, ІП-4, ІП-4м, ІП-5, КІП-8, ПШ-1, ПШ-2 або ватно-марлевої пов’язки, змоченої 2%-м розчином харчової соди; засоби захисту шкіри: комплект ЗФО-58, КЗФ-1, захисний костюм Л-1,ЗЗК; підручні засоби захисту шкіри: накидки, плащі, пальта з грубого сукна, прогумованої тканини, шкіри, хлорвінілу чи поліетилену);

- використання засобів колективного захисту (сховищ, укриттів);

- надання медичної допомоги потерпілим (використання антидотів, індивідуального протихімічного пакету ІПП-8, обробка уражених ділянок шкіри мильним розчином; очі, ніс, рот прополіскують 2%-м розчином харчової соди);

- дегазація території, будівель і споруд, транспортних засобів і техніки населеного пункту за допомогою гашеного вапна;

- проведення розосередження і евакуації населення та персоналу.

Таблиця 4.5

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]